Як врегулювати відносини між державою та волонтерами

У нинішніх умовах довіра між державою та волонтерськими організаціями є критично важливою, адже тільки так можна скоординувати зусилля для перемоги. Однак неврегульоване законодавче середовище благодійної діяльності породжує значний рівень недовіри з боку держави до волонтерських організацій і навпаки.

Перші кроки у напрямку регулювання почала ще у 2014 році, створивши "Реєстр волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі й стримування збройної агресії Російської Федерації", більш відомим, як "Реєстр волонтерів".

Факт входження благодійної організації до реєстру мав би убезпечувати благодійників від обовʼязку сплати податків. Утім, і станом на 2024 благодійні організації не відчувають цієї безпеки.

Існує два моменти, які не надають впевненості благодійним організаціям.

По-перше, через те, що держава досі не визначила остаточний перелік документів, які прийматимуть як підтвердження зібраних та витрачених благодійних коштів, а також при цьому не вимагатимуть сплатити податок 19,5%, багато благодійних організацій не поспішають реєструватись у "Реєстрі волонтерів".

Зокрема, через те, що сам факт входження організації в "Реєстр волонтерів" не дає гарантій не сплачувати податки, якщо податкова може запросити будь-який документ для звітності, щоб упевнитись, що кошти витрачались саме на благодійність.

Інша прогалина стосувалась обмежень на перелік товарів, які можуть купувати волонтери. Сам перелік регламентується постановою 112 Кабміну від 2016 року. У документі зазначено багато найменувань, але там не було дронів та антидронових рушниць, тепловізорів, Starlink тощо. Тому волонтери все одно мали платити податки за усі найменування, які не входили в той список.

У травні-червні 2023 року в постанову внесли низку найменувань, ті ж самі дрони, тепловізори, які наразі активно закупляють для військових, утім через позицію Мінфіну щодо не можливості звільнення від оподаткування усіх категорій закупівель на які надсилають запит військові, цілком можливо, що з не врегулюваним питанням звітності з часом виникнуть й інші позиції, яких не буде в переліку постанови й до яких виникатимуть потенційні питання у податкової.

Також, варто звернути увагу на важливе питання, як можливість податкового вирахування для фізичних осіб. Протягом 2022 року в Україні діяло право для фізичних осіб включити 16% (до цього раніше було 4% і з початком 2023 ми знову до нього повернулись) від суми заробітної плати до податкової знижки, витраченої на пожертвування неприбутковим ГО та БО.

Але з початку 2023 таку можливість не продовжували, а повернулись до права вирахування в 4%, можливість якого діяла і до 2022 року. А такий не значний відсоток не стимулює громадян жертвувати гроші на благодійність.

У США, своєю чергою, ви можете відрахувати до 60% свого скоригованого валового доходу коштом благодійних пожертв, але ви можете бути обмежені 20%, 30% або 50% залежно від типу внеску та організації.

Щоб вимагати вирахування благодійних пожертв із ваших податків, ви повинні зробити пожертву благодійній організації, визнаній IRS (Internal Revenue Service, Служба внутрішніх доходів США – це державний орган Федерального уряду Сполучених Штатів Америки, який займається збором податків, контролює виконання законодавства про оподаткування та тлумачить податковий кодекс. IRS підпорядковується Міністерству фінансів США та очолюється Комісаром Внутрішніх Доходів) та яка матиме статус 501(c)(3) і не отримати нічого натомість за свій подарунок.

Тож які шляхи розв'язання проблем?

По-перше, визначення чіткого переліку документів щодо звітування благодійних організацій, який задовольнятиме державу, а з іншої сторони убезпечить благодійників від позапланових податкових перевірок. Також тут одразу потрібно працювати над спрощенням умов звітування, дерегуляцією тощо. Тобто, щоб сам процес звітування не становив серйозного навантаження з адміністрування для волонтерів.

По-друге, покращення співпраці Уряду і волонтерських організацій загалом. Можливе створення комісії на базі Мінфіну, Мінекономіки, перезавантаженого БЕБ тощо. Тобто уповноважена структура (щось на подобі американської IRC), що допоможе вести продуктивну й здорову дискусію щодо різних питань та вирішувати їх, які виникають, як у благодійників, так і у держави.

З іншої сторони, створення такої структури допоможе впровадити механізм комбінованого контролю над діяльністю благодійних організацій, таким чином зменшить корупційну складову і можливість користуватись цим зі сторони податкової.

Згадана вище новостворена структура, в перший період роботи, зокрема має бути наділена повноваженнями й працювати над збором інформації про можливі "недоотримані податкові надходження" від усіх податкових витрат стосовно благодійного сектору, щоб потім оцінювати чи дійсно ці недотримані податки займають настільки велику частину бюджетних надходжень, чи можна й далі працювати над створенням більших стимулів для благодійництва.

Крім збору та оцінки, така структура у кооперації з податковою має працювати над регулярним оглядом і переглядом податкової політики повʼязаної з благодійністю. Це гарантуватиме, що така політика залишатиметься актуальною й ефективною.

По-третє, робота над прозорою податковою політикою, яка матиме чіткі податкові стимули для благодійництва. Зокрема шляхом зменшення податкових відрахувань, що забезпечить додаткові стимули для благодійності. Ну тобто в умовах дефіциту бюджету, зрозуміло, що ми не можемо впровадити 20-50 відсотків вирахувань, тому хоча повернення до тих 16, а потенційно запровадження такого відсотка замість 4.

Державне втручання у благодійну діяльність має здійснюватись за принципом мінімальної шкоди і максимального сприяння. Волонтерський рух в Україні під час повномасштабного вторгнення виник за принципом спонтанного порядку, коли тисячі людей самоорганізувались заради допомоги військовим. Це є унікальним історичним прецедентом. Особливо в умовах, коли відчутно бракувало комунікації від влади щодо загрози повномасштабної війни.