План Ukraine Facility: яких змін очікувати в митній сфері

Агресивна війна Росії має руйнівні наслідки для України - для її народу, економіки та інфраструктури. Проте, навіть у цей важкий період, Україна визначила для себе стратегічну мету – наблизитися до Європейського Союзу за рахунок адаптації до європейських цінностей, стандартів та політик.

З огляду на масштаб і складність викликів, пов'язаних як з відновленням, так і з реформами, що лежать в основі процесу розширення, уряд України 18 березня 2024 року схвалив регламент реалізації програми Ukraine Facility, який визначає пріоритети країни, зокрема програму підтримки України від ЄС на наступні чотири роки. Документ включає понад 150 індикаторів за 69 напрямками реформ. Одним з ключових напрямків є модернізація митної сфери, яку можна розділити на кілька складових.

Цифровізація діяльності Держмитслужби

Зважаючи на те, що митниця забезпечує близько 30% надходжень до держбюджету, підвищення ефективності її роботи є одним з ключових завдань на найближчі роки. Робити це влада планує, зокрема, шляхом впровадження сучасних технологій та підходів, які успішно зарекомендували себе в інших країнах і є невід’ємною частиною інтеграції українських митних органів до Європейської спільноти.

ІТ-інфраструктура митної адміністрації потребує оновлення до рівня сумісності з IT-системами Європейського Союзу. План Ukraine Facility передбачає наступні кроки в цій сфері:

• Затвердження національного стратегічного плану цифрового розвитку до кінця другого кварталу 2024 року.
• Перехід на нову фазу комп'ютеризованої транзитної системи (NCTS), яка сприятиме швидкому та ефективному транзиту товарів через митний кордон. Як і під час впровадження попередніх фаз NCTS, за реалізацію відповідатимуть Міністерство фінансів та Державна митна служба. Форма декларації за NCTS також зазнає певних змін.
• Запровадження єдиного вікна для митниці та електронного обміну даними (EDI) з країнами ЄС для сприяння торгівлі. Це забезпечить прозорість переміщень від однієї країни до іншої, що сприятиме зменшенню бюрократичних перешкод для прозорого бізнесу. Замість традиційних паперових документів, які не дають змоги посадовим особам митних органів ефективно здійснювати митний контроль, електронний обмін даними зможе забезпечити більш дієву боротьбу з контрабандою та порушеннями митних правил.

Боротьба з корупцією

Окрім цифровізації процедур, спрямованої на підвищення прозорості оформлення вантажів, певних змін зазнає й кадрова політики в митних органах. Зокрема, передбачаються такі антикорупційні кроки:

• Переатестація посадових осіб митної служби та впровадження прозорого процесу відбору керівництва Державної митної служби. Втім, кадрові рішення приймалися неодноразово, але не завжди призводили до бажаного результату. Крім того, на заваді процесу стоять численні виклики воєнного стану: тимчасове призупинення конкурсних процедур через воєнний стан, дефіцит кваліфікованих фахівців на ринку праці через масовий виїзд українців за кордон, а також висока плинність кадрів. Тому ефективний перезапуск Держмитслужби залишається, як і раніше, для влади завданням із зірочкою.
• Удосконалення кадрової та компенсаційної політики, створення інноваційних структур у межах Державної митної служби для виконання різних функціональних завдань, передача повноважень з перевірки митних документів з прикордонних пунктів пропуску до внутрішніх підрозділів. Правильна реструктуризація також є найскладнішим завданням, яке за умови неправильного виконання може призвести до дублювання функцій та погіршення взаємодії між підрозділами.

Гармонізація українського митного законодавства з європейським

Адаптація українського законодавства до Європейських стандартів створить сприятливі умови для збільшення торгівлі між Україною та країнами Європейського Союзу, адже зробить митні процедури більш простими та зрозумілими для іноземних партнерів та підвищить рівень довіри між сторонами.

На виконання цього пункту Верховною Радою України 16.01.2024 зареєстровано Проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо імплементації деяких положень Митного кодексу Європейського Союзу № 10411.

В частині отримання статусу авторизованого економічного оператора та спрощень законопроектом планується повністю змінити підхід до оцінювання фінансового стану компаній. На нашу думку, за умови скасування системи фіксованих коефіцієнтів, статус авторизованого економічного оператора (АЕО) в Україні стане доступнішим, та найголовніше - відповідатиме європейському підходу.

Кардинальних змін варто очікувати виробничим компаніям, адже на заміну діючої дозвільної системи прийде авторизація на поміщення товарів у митний режим переробки на митній території. Такі самі зміни стосуватимуться й інших митних режимів, зокрема: переробки за межами митної території, тимчасового ввезення, імпорту (в частині процедури кінцевого використання), тощо.

Новелою законодавства є впровадження інституту митного представництва, яким відтепер передбачено пряме та непряме представництво. Для компаній, що надають митно-брокерські послуги це означає проходження оцінки відповідності за критеріями, як для отримання АЕО та спрощень та відповідно поступовий перехід від дозвільної системи до авторизації на провадження митної брокерської діяльності.

Компаніям, які є утримувачами митних складів і планують продовжувати таку діяльність теж варто бути напоготові отримати відповідну авторизацію.

Усі задекларовані кроки наразі виглядають абсолютно логічними в контексті активної роботи з інтеграції України до ЄС. Втім, їхня ефективність та переваги, які отримає бізнес, залежатимуть саме від практичної реалізації плану.