21 місяць бездіяльності та хаосу: робота транспорту Києва після повітряних тривог

21 місяць пройшов з початку дії рішення Ради оборони Києва про зупинку (комунального) громадського транспорту під час тривог. Це рішення діє в столиці попри здоровий глузд, аргументи про шкідливість зупинки транспорту та навіть вже 7 підписаних киянами петицій з вимогою скасувати це ганебне рішення.

З 1 серпня 2022 по сьогодні в Києві пролунало понад 400 тривог (поза комендантський час) загальною тривалістю 430+ годин.

Але якщо ви думаєте, що громадський транспорт Києва не працював всього 400 годин, то сильно помиляєтесь.

За підрахунками "Пасажирів Києва" загальний час транспортного хаосу склав близько 1300 годин. Чому?

Цей час складається з самої зупинки транспорту під час тривог, до якого додається час, потрібний, щоб відновити роботу і стати в розклад. Цей час складає близько 1-2 годин – він корелює з часом оборотного рейсу на кожному маршруті, в залежності від його довжини.

Не зважаючи на заяви міської влади, що транспорт після тривог за 10 хвилин продовжуватиме рух за маршрутом, насправді відбувається наступне.

Метрополітен відновлює ритмічний рух менше ніж за 10 хвилин, і це, мабуть, єдина добра новина.

Наземний комунальний транспорт після тривог починає роботу дуже мляво, бо:

- під час тривог велика частина рухомого складу роз’їжджається по кінцевих, або до інших місць відстою (так-так, водії, про яких ніби дбає міська влада, продовжують працювати за кермом);

- та невелика кількість, що лишається на маршруті, відновлює рух одразу після відбою, не чекаючи повернення пасажирів або взагалі починаючи рух без пасажирів;

- з тої ще меншої частини, яка все ж бере пасажирів, деякі тролейбуси та трамваї ще й не їдуть до кінцевих, а розвертаються посередині маршруту;

- врешті той рухомий склад, що доїжджає до кінцевих, стає на них разом з тими хто приїхав на них під час тривоги і чекає свого часу відправлення за розкладом. Але не за розкладом, який можна знайти на сайті Київпастрансу, тобто у найближчий час відправлення, а за своїм індивідуальним, який є у кожного водія і який потребує значно довшого відстою для очікування.

Таким чином, виходить, що на маршрутах після відбою тривоги працює лише невелика частина рухомого складу, якому просто пощастило, що закінчення тривоги плюс-мінус співпало з тим часом і місцем, де вони б мали перебувати за розкладом.

Але і це ще не все. Найбільш цинічною зі сторони міста є робота громадського транспорту після тривог увечері. А точніше його НЕробота. Якщо вам не пощастило і тривога закінчилася після 23 годин, то це виключно ваша проблема.

Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, КМВА, Київпастрансу з Київським метрополітеном абсолютно начхати, як ви і ще тисячі таких нещасливчиків дістанетесь додому, або заночуєте на зупинці, в підземному переході чи на станції метро. Чомусь заїзд в депо водія автобуса, якого чекає спеціальна розвозка, або машиніста поїзда, який ночує в депо, у запланований час є важливішим ніж тих 50-100 пасажирів автобуса чи 500-1000 поїзда метро, яких вони висадили і залишив ночувати на зупинці чи станції.

Міська влада самоусунулась від проблеми і навіть не змогла чесно і відкрито сказати, що у випадку тривог у вечірні години, транспорт працювати не буде, а лише "народила" не визначене жодними документами і не виконуване в реальності "10 хвилин очікування і продовження руху за маршрутом".

Чи є у всіх цих проблем вирішення? Звичайно, є.

Відновлення ритмічного руху наземного транспорту вдень не є проблемою взагалі, що власне демонструє метрополітен. Більш того у Київпастранса є для цього всі інструменти, зокрема електронний шляховий лист кожного водія, який може бути оновлений онлайн майже миттєво. Хоча метрополітен справляється з проблемою і з паперовими графіками.

Щодо виконання вечірніх рейсів після тривог, то технічно це не проблема апріорі. Не проблема навіть наявність комендантської години, як показує приклад Одеси, де працюють нічні маршрути.

Тож все можливо. Але ми в Києві: у нас недієздатний Київпастранс, радянський метрополітен, асфальтобетонобудівник Руслан Кандибор (директор Департаменту транспортної інфраструктури КМДА) та представник утисненого місцевого самоврядування Віталій Кличко. Тому, шановні пасажири, продовжуємо страждати.

В’ячеслав Скриль

Олександр Гречко

ГО "Пасажири Києва"