Як зібрати акцизу більше?

Ми живемо в реаліях, коли на всі сфери життя, особливо на прийняття політичних рішень, значний вплив має тривала повномасштабна війна на виснаження. Це безпосередньо стосується податкової політики. У ній менша роль тимчасово відводиться пріоритетам стимулювання тих чи інших економічних процесів, а першочерговим завданням стає наповнити бюджет. Адже мова йде про наше виживання.

На цьому, зокрема у контексті формування акцизної політики, наголошує голова податкового комітету парламенту Данило Гетманцев. 6 травня 2024 року відбулося засідання робочої групи з обговорення положень проєкту Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби" № 11090 (далі – законопроєкт №11090) та альтернативних.

За його підсумками зроблено висновок про те, що підвищувати ставки акцизного податку на тютюнові вироби потрібно, передусім зважаючи на значні фінансові витрати на ведення бойових дій. Але є одна пересторога. Рішення про підвищення має бути прийняте з урахуванням того, чи є загроза, що до бюджету грошей надійде не більше, а менше. І ця загроза пов’язана з нелегальним тютюновим ринком: його розміром, динамікою і структурою в розрізі видів продукції.

Але про все по порядку.

Що передбачає законопроєкт № 11090

Основною метою запропонованих змін є:

1. Визначення ставки акцизного податку на тютюнові вироби в євро для уникнення впливу інфляції на підвищення ставок та валютних ризиків для бюджету.
2. Поступове до 2028 року підвищення акцизного податку на сигарети до 90 євро за тис шт. – стандарту ЄС, встановленого Директивою Ради 2011/64/ЄС від 21.06.2011 щодо структури та ставок акцизного збору на тютюнові вироби (кодифікація).
3. Одночасне еквівалентне підвищення ставок акцизу на тютюн, промислові замінники тютюну, а також зростання ставки меншими темпами для тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (далі – ТВЕН) до 72 євро за тис шт.
4. Уточнення окремих положень адміністрування акцизного податку на тютюнові вироби.

Про те, що ці зміни розроблені Міністерством фінансів України на виконання Національної стратегії доходів і відповідають сучасним підходам країн ЄС до встановлення ставок акцизу, я писала раніше.

Тому сьогодні акцентую увагу на тому, яким може бути їх фіскальний ефект з урахуванням можливого переходу споживачів на альтернативні (у т. ч. нелегальні) види продукції. Як від легальних сигарет до нелегальних, так і від сигарет до новітньої продукції для споживання нікотину – електронних сигарет і уже згаданих ТВЕН.

Фіскальна загроза нелегального ринку сигарет

Діра у державній скарбниці України від споживання нелегальних сигарет набула загрозливих масштабів. За даними Kantar, у 2023 році відбулося зростання рівня нелегальної торгівлі сигаретами з 19,9 до 21,8%, що супроводжувалося збільшенням втрат податкових надходжень (акцизний податок + ПДВ + роздрібний акциз) з 19,1 до 23,5 млрд грн (або на 23%). Оскільки акциз на тютюнові вироби зростає на 20% у рік, це означає дедалі більше недоотримання податків, які можна було би спрямувати на фінансування військових потреб. Для порівняння: у 2021 році частка нелегального ринку сигарет становила 16,9%, а втрати бюджету – 15,5 млрд грн.

І хоч нещодавно оприлюднені Kantar результати першого в 2024 році оцінювання розміру нелегального ринку сигарет засвідчують зниження показника до 19,1%, діра у бюджеті може не зменшитися. Бо досягнутих (значною мірою завдяки зусиллям податкового комітету парламенту і ТСК з питань економічної безпеки) позитивних результатів ще недостатньо, щоб повністю перекрити вплив недоотриманого підвищеного акцизу. Для досягнення такої цілі потрібно не лише не допустити нового погіршення ситуації, як це не раз уже бувало, а й забезпечити нові зрушення.

Подальшими пріоритетними заходами для боротьби з нелегальною торгівлею сигаретами мають стати: підвищення функціональної ефективності державних контролюючих органів (включаючи перезавантаження БЕБ, податкової та митної служб); посилення дієвості боротьби з контрабандою; удосконалення моніторингу та контролю постачань тютюну, виробничого обладнання і виробничих процесів, адже важливо своєчасно ефективно виявляти точки контрафактного виробництва мільярдів сигарет.

Разом із тим, важливо розуміти, що запропоноване законопроєктом № 11090 підвищення акцизного податку збільшуватиме вигоди від нелегальної торгівлі сигаретами, а також може спонукати споживачів переходити на іншу, переважно нелегальну, на українському ринку продукцію – електронні сигарети.

Наростаючі виклики нелегальної торгівлі рідинами для електронних сигарет

Електронні сигарети (вейпи) називають новітньою продукцією з потенційно зниженим ризиком споживання для здоров’я. І хоч у медичних колах досі точаться дискусії щодо цього питання і всі визнають, що вживання нікотину повністю безпечним не буває, більшість споживачів не чекає остаточних медичних вердиктів. Вони просто роблять свій вибір – і це впливає на податкові надходження.

Як і в решті країн світу, в Україні вейпи стають дедалі популярнішими. Згідно з дослідженням КМІС, у травні 2023 року поширеність вживання рідин для електронних сигарет становила 3,3% від загальної чисельності дорослого населення. Для порівняння: сигарети курили 22,2% населення, а споживачами ТВЕН були 3% повнолітніх громадян. Станом на грудень 2023 року, поширеність вейпів навіть зросла до 3,5% (їх вживали 16% споживачів тютюнових і нікотиновмісних виробів).

Утім, перехід на електронні сигарети є найбільш небажаним для державної скарбниці, адже їх ринок в Україні стає майже повністю нелегальним.

Були оцінки, що на кінець 2023 року нелегальний ринок вейпів ставитиме 70%, а далі сягне позначки 90%. Основна причина такої різкої тінізації – з 11 липня 2023 року набрали чинності норми Закону України № 1978-IX, які забороняють виробництво, гуртову і роздрібну торгівлю, імпорт для реалізації на території України рідин для електронних сигарет зі смако-ароматичними добавками.

Те, що ринок рідин для електронних сигарет переходить у майже повністю нелегальний сегмент, засвідчують дані ДПС про обсяги реалізації марок акцизного податку. Якщо у першому півріччі 2023 року (до набрання чинності зазначеною забороною) було реалізовано 6,76 млн шт. марок для цієї продукції, то у другому півріччі – 0,29 млн шт., а вже у першому кварталі 2024 року – лише 0,03 млн шт. Такі цифри дуже красномовні: ми майже повністю втратили податкові надходження від вейпів!

За даними Державної митної служби України, що озвучені на конференції "Як детінізувати роздрібну торгівлю та мінімізувати контрабанду в Україні" 26 квітня 2024 року, цьогоріч в Україну ввезено пустих корпусів для електронних сигарет для заправки рідинами в 12 разів більше порівняно з аналогічним періодом 2023 року…

А що буде далі?

Очевидно, що держава не здатна впливати на ціну нелегальних рідин для електронних сигарет збільшенням ставки акцизу, її визначає виключно співвідношення попиту та пропозиції на ринку. А нелегальні гравці зацікавлені, щоб їх продукція мала цінові переваги порівняно з сигаретами та іншою новітньою альтернативою, якою є ТВЕН. Тому потрібно, по-перше, приділити належну увагу боротьбі з нелегальним ринком вейпів. По-друге, враховувати масштабну тінізацію ринку рідин для електронних сигарет при подальшому підвищенні ставок акцизного податку.

Це, сподіваюсь, буде враховано у фінальних положеннях законопроєкту № 11090.

Фіскальна перевага повністю легального ринку ТВЕН

ТВЕН є новітньою продукцією, потенційно знижений ризик споживання якої низкою країн (таких як, наприклад, Велика Британія, Румунія) на сьогодні визнано на рівні держави. За цією ознакою вони подібні до електронних сигарет.

Тим не меш, між ними в Україні є одна принципова відмінність. Як було встановлено у дослідженнях Growford Institute та міжнародного агентства Nielsen, ринок ТВЕН є повністю легальним. Це означає, що з кожної придбаної в 2024 році їх пачки ціною 100 грн до державної скарбниці надходить 72 грн податків (50,33 грн акцизного податку, 16,7 грн ПДВ та 5 грн роздрібного акцизу).

За даними ДПС, у 2023 році в Україні було реалізовано 301,1 млн марок акцизного податку для ТВЕН, що забезпечило надходження 12,63 млрд грн акцизу.

Перешкодою для формування нелегального ринку ТВЕН сьогодні є складний технологічний процес виробництва стіків для нагрівання та обмежений доступ до дорогого обладнання. Це фактично унеможливлює контрафактне виробництво ТВЕН.

Ринок ТВЕН в Україні розвивався дуже динамічно, досягнувши піку в 2021 році. Але вже у перший рік повномаштабного вторгнення обсяги замовлення марок акцизного податку для цієї продукції скоротилися більш ніж на чверть. А в 2023 році, якщо орієнтуватися на дані ДПС, розмір ринку ТВЕН становив 95,7% від показника 2021 року. Тобтощо в Україні ринок ТВЕН наразі досягнув своєї "стелі".

У 2021 році відбулося підвищення ставки акцизного податку на ТВЕН в 4,2 рази, що забезпечило стрибок його надходжень. Якщо в 2020 році сума акцизу з імпортованих в Україну тютюнових виробів становила 2,3 млрд грн, то в 2021 році – 12,2 млрд грн. Зважаючи на особливості тогочасної структури тютюнового ринку (стіки для нагрівання формували понад 90–95% усього імпорту), ті додаткових 9,9 млрд грн акцизу були результатом зазначеного підвищення ставки на ТВЕН.

Це дуже вагомий фіскальний ефект, досягнутий лише за рік! Його значимість підвищує також те, що в 2021 році різко зросли втрати бюджету через збільшення рівня нелегальної торгівлі сигаретами з 6,9 до 16,9% і це зростання, як вже було зазначено вище, продовжилось протягом 2022–2023 років.

Але, схоже на те, що підвищений у рази акцизний податок разом із впливом війни спричинив також зазначену вище зміну динаміки розвитку ринку ТВЕН. А можливе скорочення споживання повністю легального виду підакцизної продукції уже становитиме серйозний ризик для державної скарбниці. Тому для покращення ситуації на тютюновому ринку України потрібно ухвалити законодавчі зміни, зокрема щодо рівня акцизного оподаткування ТВЕН, із врахуванням світового та європейського досвіду. Урядовий законопроект № 11090 якраз їх вже і передбачає.

Вибір між сірим, чорним та білим

Отже, на надходження акцизного податку із тютюнових виробів в Україні визначальний вплив справлятиме, який вибір зроблять споживачі, які не відмовляться від споживання тютюнових та нікотиновмісних виробів:

1) сигарети (кожна п’ята пачка, яких сьогодні продається нелегально);

2) вейпи, ринок яких перетворюється на повністю нелегальний;

3) ТВЕН із відсутнім нелегальним ринком.

Точніше, при підвищенні акцизного податку важливо врахувати те, куди може частково переміститися попит із дедалі дорожчих легальних сигарет. Чи це будуть нелегальні сигарети та вейпи, чи легальні ТВЕН. І чи обиратимуть сьогоднішні споживачі стіків для нагрівання електронні сигарети. Якщо акциз і ціна на ТВЕН будуть меншими, ніж на сигарети, багато споживачів оберуть їх. А доходи бюджету зростатимуть за рахунок збільшення податкової бази з ТВЕН і того, що це повністю легальний вид продукції.

Директива Ради 2011/64/ЄС зобов’язує підвищувати акциз на сигарети до 90 євро за тис шт., але щодо ТВЕН такої вимоги немає.

Отже, зростання ставки акцизного податку на ТВЕН дещо нижчими темпами, ніж на сигарети, і досягнення нею в 2028 році розміру 72 євро спрямоване на те, щоб податкових надходжень було більше. Законопроєкт №11090 враховує ризики небажаних змін структури споживання тютюнових та нікотиновмісних виробів.