Як українські банки адаптуються до нових реалій

У всьому світі банки стикаються з проблемами, що виникають внаслідок зниження економічної активності, посилення грошово-кредитної політики та нестабільності геополітичного середовища. У таких країнах, як Сполучені Штати та країни Єврозони, банки стикаються з тиском коливань процентних ставок та регуляторних змін, спрямованих на стабілізацію економіки.

Українські банки також стикаються з цим глобальним економічним тиском, але з додатковими викликами, пов'язаними з війною, яка впливає на операційну стабільність та фінансові потоки.

У 2024 році на банківський сектор очікує посилення регуляторного нагляду та значні регуляторні зміни. Федеральні банківські регулятори США повідомили, що очікується суттєве посилення нагляду за фінансовими установами, з особливим акцентом на несвоєчасне усунення виявлених порушень.

Ця підвищена увага не обмежується великими банками, а поширюється на всю банківську галузь, включаючи середні регіональні банки та небанківські установи, такі як фінтех-додатки, платіжні компанії та великі технологічні фірми, які все частіше пропонують фінансові продукти та послуги.

Завершення роботи над міжнародними стандартами Базель ІІІ, які зазвичай називають "Ендшпіль", а також нові вимоги до довгострокового боргу для великих банківських організацій є одними з найбільш значущих регуляторних змін, які, як очікується, будуть завершені у 2024 році. Ці зміни вимагають від банків докласти значних зусиль для досягнення відповідності та розуміння впливу на їхні бізнес-моделі та конкурентоспроможність.

Країни світу відреагували на економічне уповільнення шляхом адаптації регуляторної бази та розширення можливостей цифрового банкінгу. Наприклад, у відповідь на пандемію та подальший економічний спад багато центральних банків, включаючи Федеральну резервну систему та ЄЦБ, скоригували свої облікові ставки та запровадили заходи для забезпечення ліквідності та стимулювання кредитування.

На відміну від них, Національному банку України довелося вжити цих типових заходів реагування, одночасно вирішуючи специфічні для війни проблеми, такі як запровадження контролю за рухом капіталу та посилення кібербезпеки, щоб зменшити ризики зростання кіберзагроз в умовах конфлікту. Стратегія НБУ зосереджена не лише на безпосередній фінансовій стабільності, а й на використанні досягнень цифрового банкінгу, що відображає аналогічний поштовх у всьому світі, але в набагато жорсткіших умовах.

Стійкість банківського сектору України проявляється у високому рівні достатності капіталу та виваженому управлінні ризиками, які відіграли вирішальну роль у подоланні не лише економічного спаду, а й додаткових стресів, спричинених війною. Це певною мірою відображає ситуацію в інших країнах, де банки зміцнили свої структури капіталу після фінансової кризи 2008 року, щоб краще впоратися з економічним спадом.

Однак зусилля України відрізняються тим, що вони повинні одночасно вирішувати проблеми, пов'язані з військовими діями та економічними санкціями, що вимагає динамічної та гнучкої банківської стратегії, ніж у більш стабільних регіонах.

З іншого боку, українська банківська система дуже далека від бізнесмена, який потребує ліквідності для розвитку свого бізнесу, особливо експортного. Система працює в режимі "купив ОВДП — отримав рефінансування", що дозволяє банкам накопичувати резерви для утримання курсу гривні (враховуючи валютні інтервенції НБУ) та власної платоспроможності.

Бізнес при цьому не має доступу до фінансування — дешевих та довгострокових кредитів та інвестицій. Це відбувається на фоні перманентно зростаючого ринку мікрофінансових послуг, онлайн-казино та інших роздрібних сервісів, де середній українець втрачає свої гроші. Не отримуючи в результаті нічого, крім боргів.

Майбутні стратегії українських банків можуть значно виграти від посилення глобальної співпраці. Міжнародні фінансові установи та партнерства можуть надати вирішальну підтримку у вигляді фінансування, експертизи та економічної інтеграції, подібно до механізмів підтримки, що діяли в країнах ЄС під час кризи в єврозоні. Крім того, світові банківські тенденції до діджиталізації та сталого банківського обслуговування пропонують шаблони, з яких Україна може скористатися, адаптувавши їх до своїх унікальних економічних та геополітичних реалій.

Україна повинна продовжувати вдосконалювати свою регуляторну базу для забезпечення надійного нагляду та стабільності в банківському секторі. Це включає повне впровадження стандартів Базеля ІІІ, що допоможе ефективніше управляти ризиками та відповідати міжнародній банківській практиці. Крім того, підвищення прозорості та підзвітності банківських операцій може бути досягнуто шляхом продовження розробки та впровадження суворих регуляторних заходів, які запобігають зловживанням та забезпечують фінансовий стан банків.

Необхідно синхронізувати українське банківське законодавство з європейським. Без цього (відповідності нашого правового поля європейському) нас не візьмуть в ЄС. Це просто факт.

Банківський сектор, як похідна від макроекономіки, залежить від загального бачення економіки України.

Диверсифікація економіки та зменшення залежності від секторів, вразливих до глобальних економічних зрушень, може допомогти пом'якшити вплив зовнішніх шоків на банківський сектор. Підтримка секторів, які мають значний потенціал зростання, таких як сільське господарство, ІТ та відновлювана енергетика, може призвести до більш збалансованої та стійкої економіки.

Бо ми досі сировинний експорт. Міняємо сировину на товари з доданою вартістю, а різницю (від’ємний баланс зовнішньої торгівлі) втрачаємо.