Ключові зміни у бронюванні працівників критичних підприємств
Кабмін нарешті прийняв зміни до Порядку бронювання військовозобов’язаних працівників та Критеріїв визначення суб’єктів критично важливими шляхом їхнього викладення у нових редакціях, а також запровадив процедуру Є-бронювання.
Серед ключових позитивних змін для бізнесу можна визначити:
- Надання до дванадцяти місяців відстрочки працівникам підприємств, які є критично важливими для функціонування економіки, працівникам підприємств, які є критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань (надалі – критичні підприємства) на строк дії контракту (договору) на поставку товарів, виконання робіт і надання послуг, для потреб ЗСУ.
- Працівники критичних підприємств підлягають бронюванню, незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.
- Дата для визначення загальної бази військовозобов’язаних для подальшого бронювання ключових працівників фіксується станом на 18 травня 2024 р.
- Запроваджується бронювання кінцевих бенефіціарних власників критичних підприємств, які не є їхніми працівниками.
- Можливо подавати списки військовозобов’язаних через Єдиний державний вебпортал електронних послуг (портал "Дія"), технічні нюанси чого мають бути додатково врегульовані до 05 липня 2024 року.
- Відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, які були надані військовозобов’язаним рішеннями Мінекономіки до набрання чинності цією постановою, є чинними протягом строку, на який вони надані (і строк дії таких відстрочок було продовжено на три місяці).
- Встановлено чіткий перелік вимог до обґрунтування, яке подається критичним підприємством для бронювання співробітників. Цей перелік, по-суті, може складатися з двох пунктів і двох речень.
- Зобов'язано державні органи зазначати причину відмови у визначенні суб'єкта критично важливим. Це дуже важлива зміна, оскільки раніше, як правило, листи-відмови не містили причину, що часто не давало суб’єкту змогу виправити недоліки, або ж доповнити пакет документів бажаними з боку державних органів інформацією та/або документами, надання якої законом не вимагалось.
Із негативного можна відзначити право профільного міністерства у разі наявності у нього сумніву щодо інформації, поданої критичним підприємством в обґрунтуванні і переліку працівників до бронювання, або відповідності облікових даних військовозобов’язаних їх військово-обліковим документам, запитувати документальне підтвердження відповідної інформації. Тобто, конкретні підстави такого додаткового запиту у суб’єкти додаткового запиту постановою не визначені.
Є очевидний ризик того, що, використовуючи зазначене положення, профільні міністерства будуть і надалі використовувати практику затримки і блокування процесу бронювання, запитуючи у заявника і невизначеного постановою кола осіб підтверджуючу інформацію на власний розсуд. Це може продовжити зловживання з боку деяких міністерств, які вже тепер в порушення встановлених процедур бронювання вимагають від критичних підприємств додаткові дані або відмовляють у прийнятті клопотань на бронювання без жодних підстав, встановлених законом.