Революційні зміни в реєстрації: що чекає іноземні компанії в Україні

Законодавство щодо діяльності представництв та філій іноземних юридичних осіб в Україні тривалий час потребувало змін, особливо в частині реєстрації та ліквідації. Змін не було майже 20 років, але з прийняттям Закону України № 3257-IX відбулися значні нововведення. Його положення вступають в дію з 3 вересня 2024 року..

Суть проблеми

Порядок державної реєстрації представництв іноземних юридичних осіб регулювався різними законами, і реєстраційні процедури здійснювалися різними державними органами, залежно від типу іноземної юридичної особи. Мінекономіки відповідало за реєстрацію представництв іноземних суб’єктів господарювання, керуючись застарілою Інструкцією від 1996 року, яка не враховувала сучасних реалій, таких як наявність електронного ЄДР.

Реєстрація відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій та благодійних організацій здійснювалася Міністерством юстиції України за більш сучасним законодавством. Однак, через невключення інформації про представництва до ЄДР, процедура реєстрації залишалася тривалою та складною, з необхідністю подачі паперових документів і фізичного відвідування установ.

Процедура ліквідації представництв взагалі не була визначена на рівні закону. Кожен державний орган мав свої інструкції щодо зняття з обліку, що призводило до складних, довготривалих процедур без чітких правил. Відсутність загальнодоступного реєстру значно знижувала прозорість діяльності представництв, ускладнюючи доступ до інформації про них.

Закон 3257: основні положення

Закон 3257 розв'язує ці проблеми комплексно. Він регулює реєстрацію, внесення змін та припинення представництв таких іноземних суб’єктів господарювання:

1. Представництва іноземних суб’єктів господарювання.
2. Представництва іноземних банків.
3. Відокремлені підрозділи іноземних неурядових організацій.
4. Представництва, філії іноземних благодійних організацій

Ці утворення отримали назву "відокремлені підрозділи юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави" (Представництва).

Головна зміна закону полягає в тому, що процедура державної реєстрації представництв тепер визначається загальним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". Відповідні положення інших законів вилучаються або змінюються, що робить процедуру реєстрації максимально схожою на реєстрацію звичайних юридичних осіб, з обов’язковим внесенням інформації до ЄДР.

А Кабінет Міністрів України має забезпечити перенесення до ЄДР інформації про вже створені представництва.

Для представництв іноземних банків реєстрація здійснюється після їх акредитації Національним банком України.

Суб’єктом державної реєстрації представництв стають виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні державні адміністрації, нотаріуси.

Основні зміни в процедурі

Закон скорочує термін розгляду документів до 5 робочих днів. Адміністративний збір залишається майже незмінним: 0,28 прожиткового мінімуму для реєстрації відокремленого підрозділу іноземної неурядової чи благодійної організації та 1 прожитковий мінімум для інших іноземних юридичних осіб. Для внесення змін збір становить 0,1 та 0,3 прожиткового мінімуму відповідно.

Законом 3257 встановлено новий перелік документів для реєстраційних дій. Важливою відмінністю є відсутність обов’язкової довіреності для керівників представництв, але допускаються інші документи, що підтверджують повноваження керівника. Додатково вимагається інформація про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників.

Ці зміни відображають не тільки українську, а й загальноєвропейську тенденцію до підвищення прозорості структури власності юридичних осіб.

При цьому, з тексту Закону 3257 не зовсім зрозуміло, чи вже наявні Представництва, які раніше не подавали таку інформацію, будуть її подавати виключно при реєстрації наступних змін, чи нас чекає у майбутньому чергова кампанія по реєстрації структури власності та КБВ Представництвами.

Процедури державної реєстрації змін

Також Закон 3257, вперше визначає чіткий перелік документів, необхідних для державної реєстрації:

• змін до відомостей про Представництво.
• рішення про припинення Представництва.
• відміни рішення про припинення Представництва.
• припинення Представництва.

Тут, із цікавого, варто зазначити, що як і для юридичних осіб, обов’язковим документом для реєстрації припинення Представництва буде довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

Спірні нововведення

Головною загадкою цього закону є те, кому він надає право подавати документи для державної реєстрації Представництв.

Було внесено зміни до поняття "заявник" у Законі "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Відповідно до змін, заявником є "представник юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, — у разі подання документів для державної реєстрації створення відокремленого підрозділу такої юридичної особи".

Тут наче все виглядає нормально і цілком традиційно, але крім цього, додається ще один абзац: "Представником юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, для цілей проведення державної реєстрації створення відокремленого підрозділу такої юридичної особи може бути виключно особа з числа спеціально визначених суб'єктів первинного фінансового моніторингу, які провадять свою діяльність одноособово".

Тобто подати документи для державної реєстрації створення Представництва зможе лише суб'єкт первинного фінансового моніторингу (СПФМ), який провадить свою діяльність одноособово.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів", до суб'єктів первинного фінансового моніторингу належать:

1. Аудиторські фірми.
2. Бухгалтери та консультанти з оподаткування.
3. Адвокати та нотаріуси.
4. Юридичні компанії.
5. Особи, що надають послуги зі створення та управління юридичними особами.
6. Посередники в операціях з нерухомістю.
7. Торгівці дорогоцінними металами і камінням.
8. Оператори лотерей та азартних ігор.
9. Торгівці культурними цінностями.

Останні чотири з наведеного списку спеціальних СПФМ, з огляду на специфіку їх діяльності, навіть важко уявити задіяними в цьому процесі.

Стосовно решти, то, хоч вони й виглядають більш придатними для цього, але все одно залишається дуже багато питань, як от:

• який зміст повинна мати довіреність (чи інший документ) від іноземної юридичної особи яким такий спеціальний СПФМ уповноважений діяти;
• чи буде державний реєстратор перевіряти статус заявника як спеціального СПФМ який діє одноосібно;
• чи потрібні для цього якійсь додаткові документи.

Тут однозначно потрібно буде чекати роз’яснення Міністерства юстиції України. Але головне, що заявником для державної реєстрації створення Представництва не може бути керівник такого майбутнього Представництва. І це є головним негативним нововведенням, адже іноземні юридичні особи, для того, щоб відкрити Представництво, будуть вимушені шукати в Україні сторонню особу зі спеціальним статусом.

Стосовно решти реєстраційних дій, то тут законодавець не був настільки радикальним і визначив, що заявником може бути представник такого відокремленого підрозділу іноземної юридичної особи.

Ліквідація Представництв

Окрім змін до Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб", Закон 3257 додає до Цивільного кодексу України статті 1051 та 1101, які регулюють порядок припинення та ліквідації представництв. Процедура ліквідації тепер чітко визначена, включаючи повідомлення органів державної реєстрації, складання ліквідаційного балансу, розрахунки з кредиторами та передачу документів на зберігання до архівних установ.

Загалом порядок дуже схожий із відповідними процедурами щодо звичайних юридичних осіб, але з певними відмінностями.

Висновки

Закон 3257 є прогресивним кроком у вдосконаленні правового регулювання реєстрації та ліквідації представництв іноземних юридичних осіб. Він покращує прозорість і ефективність цих процесів, хоча деякі нововведення, зокрема вимоги до заявників, можуть викликати труднощі на практиці.