Майбутнє крипторегулювання в Україні: Чи варто слідувати за ЄС?

Законодавство про віртуальні активи обговорюється в Україні вже багато років. Хоч перша спроба запровадити крипторегулювання була ще у 2017 році, на сьогодні в Україні все ще немає діючого закону. За цей час ситуація в світі теж змінилася докорінно. Перші українські законопроекти розглядались як заявка на лідерство - спроби бути серед перших країн, хто запропонує сприятливі умови для розвитку ринку. Сьогодні обіг віртуальних активів та послуги, пов'язані з ними, в тій чи іншій мірі врегульовані у більшості розвинених країн. В багатьох країнах Азії та Південної Америки законодавство запроваджується зараз. Навіть традиційній тихі гавані - офшорні юрисдикції - під натиском ЄС, Сполучених Штатів та міжнародних інституцій, як-от FATF, одна за одною запроваджують регулювання для постачальників послуг у сфері віртуальних активів (VASP).

Відсутність регулювання в Україні призводить не тільки до економічних втрат. Для формування крипторинку потрібен час - має сформуватись необхідна інфраструктура, обіг послуг, а державний апарат має здобути необхідних компетенцій для регулювання індустрії, – і в цьому контексті ми вже позаду європейських країн на 3-5 років.

Ця стаття спроба розібратись, які є варіанти крипторегулювання для впровадження в Україні.

MiCA

В 2023 році Європейський Союз прийняв регламент для ринку віртуальних активів відомий як "MiCA". Регламент набирає чинності поступово, починаючи з червня цього року. MiCA доповнює існуюче регулювання для постачальників послуг з віртуальними активами (VASP), що було запроваджено п'ятою Директивою ЄС з протидії відмиванню коштів у 2020 році.

Оскільки Україна прагне стати членом ЄС, MiCA має суттєвий вплив на поточну законодавчу повістку в Україні. Тому Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку України, зі свого боку, вже запропонувала своє бачення імплементації положень Регламенту до національного законодавства України. Відповідний законопроект вже знаходиться у Верховній Раді. НКЦПФР переклала Регламент українською мовою і фактично прийняла модель MiCA за основу у своїй роботі в цілому, без якихось суттєвих застережень.

Як працює MiCA?

Модель, яка закладається Регламентом MiCA та проєктом НКЦПФР, належить до комплексних авторизацій. Це означає, що для учасників ринку встановлюються суворі кваліфікаційні, організаційні та технічні вимоги. Наприклад, отримати авторизацію для криптобіржі буде так само складно, як і ліцензію для торгівлі цінними паперами. Умовно, рівень жорсткості підходу показано на шкалі нижче.

Регламент MiCA, в першу чергу, спрямований на забезпечення безпеки інвесторів і споживачів. Це досягається за рахунок чітких та детальних правил гри ринку, з високими вимогами до емітентів криптоактивів і постачальників послуг. З іншого боку, через занадто бюрократичні та жорсткі вимоги учасникам ринку буде складно отримувати ліцензії та вести діяльність, що матиме негативний ефект на розвиток індустрії та інновації.

У 2020 році Європейська Комісія проводила оцінку потенціного впливу MiCA на учасників ринку віртуальних активів у ЄС. Згідно з оцінками Єврокомісії, одноразові витрати на комплаєнс постачальників послуг в сфері віртуальних активів складатимуть від €2.8 до €16.5 млн, а витрати на щорічний комплаєнс — від €2.2 до €24 млн, в залежності від типу постачальника послуг. У зв'язку з тим, що процес підготовки заяви на авторизацію очікується складним та займатиме від 3 до 12 місяців, європейські регулятори матимуть можливість видавати тільки кілька ліцензій на рік. Як результат, авторизація буде доступна лише великим гравцям. Однак точний вплив регулювання на ринок ми зможемо оцінити лише в наступному році, в тому числі за кількістю виданих ліцензій та проведених публічних пропозицій криптоактивів.

Чому ЄC впроваджує MiCA зараз?

MiCA має на меті встановити єдині правила для всіх країн Європейського Союзу по відношенню до віртуальних активів та постачання послуг у сфері віртуальних активів. MiCA є актом прямої дії, тобто починає діяти без внесення додаткових змін у законодавстві кожної країни-члена ЄС.

Згідно звіту Європейської Комісії, одна з головних цілей MiCA — гармонізація законодавства всіх країн ЄС і створення умов, у яких регуляторний арбітраж всередині ЄС буде неможливим. Іншими словами, єдине регулювання має припинити конкуренцію юрисдикцій всередині ЄС, коли окремі країни запроваджують спрощені умови для реєстрації криптобізнесу. Для прикладу, Литва, і Польща, завдяки зрозумілому та необтяжливому процесу отримання VASP-реєстрації, змогли залучити велику кількість бізнесів у цій сфері, зокрема йдеться про криптобіржі, гаманці, різні платіжні рішення. Станом на сьогодні Литва має приблизно 1800 VASP реєстрацій, а Польща — 1400.

Однак Європейська Комісія також висловлює занепокоєння, що суворі правила в ЄС можуть стимулювати компанії переміщати свій бізнес до країн з менш жорстким регулюванням за межами ЄС.

Який досвід запровадження комплексного регулювання, подібного до MiCA, в інших країнах?

Досі ми спостерігали впровадження такого комплексного регулювання лише в невеликих юрисдикціях, де це завжди створювало високий бар'єр для входу нових гравців. Зазвичай, така авторизація не користується популярністю серед учасників ринку і приваблює лише обмежене коло нових великих гравців.

Наприклад, до 2018 року Гібралтар був популярною криптоюрисдикцією – регуляторна ясність у вигляді простих настанов від місцевого фінансового регулятора та мінімальні нормативніі вимоги приваблювали велику кількість блокчейн проєктів, в тому числі для запуску свого токену (проведення ICO). Однак після введення складного регулювання (DLT Provider ліцензії) у січні 2018 року, юрисдикція швидко втратила статус криптохаба, а інтерес емітентів та провайдерів криптопослуг суттєво зменшився. Лише 13 компаній змогли отримати ліцензії в Гібралтарі після 2018 року. Подібна ситуація спостерігалася і на Мальті, де з 2018 року було видано лише 15 ліцензій. Схожі результати принесло впровадження комплексного регулюванням в Ліхтенштейн, Бахрейні та ADGM в Абу-Дабі, ОАЕ.

Чи варто Україні копіювати MiCA?

По-перше, важливо розуміти, що однією з ключових цілей MiCA є усунення регуляторної конкуренції в межах ЄС. Хоча нормативні вимоги MiCA є високими, взамін, емітенти віртуальних активів та постачальники послуг отримують доступ до великого ринку ЄС на основі єдиної авторизації. В той самий час, впровадження MiCA в Україні не надасть українським компаніям аналогічних переваг, оскільки вони не отримають доступу до ринку ЄС.

По-друге, ринки віртуальних активів ЄС та Україні мають суттєві структурні відмінності, в тому числі в частині розміру, кількості клієнтів, обсягу операцій та інвестиційного потенціалу. В Україні, через відсутність регулювання, ринок віртуальних активів залишається в тіні, без достатніх інвестицій та розвитку. Це значною мірою пояснює відтік проектів з українськими засновниками до ЄС та офшорних юрисдикцій. У ЄС спостерігається зворотня тенденція: завдяки VASP регулюванню і чіткій позиції європейських інституцій, зокрема ESMA, протягом останніх років утворився крипторинок, виникла розвинена інфраструктура послуг, а національні регулятори країн-членів здобули необхідний рівень знань про індустрію.

Тому, якщо для Європейського Союзу MiCA – це нові правила вже існуючого, розвиненого та великого ринку, для України це буде першим регулюванням для ринку, який тільки має сформуватись.

По-третє, згідно MiCA, та за проектом НКЦПФР регулятор матиме широкі контрольні повноваження, що нагадують, за деякими ознаками, функції правоохоронного органу, зокрема право проведення інспекцій, розслідувань та доступу до приміщень. Здійснення таких повноважень регулятором, на даному етапі, здається непропорційною мірою для ринку віртуальних активів, який лише формується, та вимагало б наявності широкого штату співробітників, ресурсів та витрат. За оцінками окремих національних регуляторів країн ЄС витрати на державне регулювання кожної країни ЄС в рамках MiCA, які включають персонал, навчання, IT- інфраструктуру та спеціалізовані дослідницькі інструменти, можуть становити від 350 000 до 500 000 євро на рік, а одноразові витрати, оцінені в 140 000 євро. Окрім того витрати на нагляд за окремим професійним учасником, за оцінками Європейської Комісії, можуть становити до 250 000 євро. В умовах, коли ринок ще не сформувався, а потенційних гравців можна буде порахувати по пальцях, створення такої бюрократичної системи вбачається передчасним.

Якщо не MiCA, то що?

Регулювання криптоіндустрії — це пошук балансу між захистом споживачів і підтримкою інновацій. Досвід таких країн, як Швейцарія, Гібралтар (до 2018 року), Латвія та офшорних юрисдикцій показує, що на першому етапі ефективним є застосування комбінацій двох підходів.

По-перше, це мінімальні обмеження, спрощена реєстрація для постачальників послуг, прості правила і ясність у важливих питаннях — оподаткування, правила первинної пропозиції криптовалют.

По-друге, це стратегія "wait and see", коли регулятор спостерігає за розвитком ринку, не вживаючи негайних заходів. Це дозволяє уникнути ризику введення надто жорстких або передчасних регуляцій, які можуть зашкодити інноваціям та економічному зростанню.

На етапі формування ринку мінімальне регулювання сприяє зростанню та інноваціям. Водночас регулятор повинен мати дискреційні повноваження для роз'яснень або заборони недобросовісних практик. Серед законопроектів, що перебувають на розгляді Верховної Ради, найбільше цьому підходу відповідає проєкт, розроблений Мінцифрою. Наприклад, регуляторна пісочниця, що передбачена законопроектом Мінцифри, – це дієвий механізм, дозволяє проектам тестувати інноваційні продукти та послуги без необхідності авторизації.

Які є можливості для конкуренції з іншими країнами?

Враховуючи суцільне запровадження крипторегулювання у світі, перша можливість для конкуренції полягає у створенні більш доступних і спрощених правил для учасників ринку.

З огляду на глобальну тенденцію до посилення регулювання криптовалют, багато країн впроваджують досить обтяжливі правила для учасників ринку, як, наприклад, MiCA в ЄС. Це створює унікальну можливість для України скористатися регуляторним арбітражем та залучити інвестиції та бізнес, створивши суттєво простіші та привабливіші умови для крипто-компаній.

Україна може вигідно виділитися на тлі інших країн, запропонувавши більш ліберальні вимоги до емітентів віртуальних активів та постачальників послуг. Це може включати спрощення процедур авторизації, скорочення строків розгляду заявок, розширення кола виключень з вимог про авторизацію, паспортизацію (визнання) ліцензії інших країн за спрощеною процедурою, тощо. Крім того, розробка спеціальних правил для децентралізованих автономних організацій (DAO) може надати унікальну конкурентну перевагу, адже наразі лише декілька юрисдикцій активно працюють в цьому напрямку.

Важливо підкреслити, що спрощення регулювання не означає відмову від контролю. Україна може забезпечити належний рівень захисту інвесторів та споживачів, водночас створивши більш гнучкі та адаптивні правила, які відповідатимуть динамічному характеру ринку віртуальних активів.

Такий підхід дозволить Україні створити сприятливе середовище для розвитку крипто-індустрії, залучити нові проекти та інвестиції, стимулювати інновації та створити нові робочі місця. Це також сприятиме підвищенню конкурентоспроможності України на світовій арені та зміцненню її позицій як привабливого напрямку для розвитку крипто-бізнесу.