Банки отримують надприбутки коштом українських платників податків

У 2023 році банки України отримали понад 80 мільярдів гривень прибутку, а за перші сім місяців 2024 року — вже 70 мільярдів гривень. Це викликає суспільний резонанс, оскільки цей прибуток здебільшого ґрунтується на високих доходах, отриманих від депозитних сертифікатів НБУ, за якими виплати банкам склали понад 200 мільярдів гривень за 2,5 роки війни.

Як зазначається в макроекономічному огляді, що його випустив НБУ у вересні 2024 року, через цю політику банки стали однією з найприбутковіших галузей економіки, в той час як інші сектори, особливо реальний сектор, переживають складні фінансові умови.

Таке зростання прибутків банків можна пояснити монетарною політикою НБУ, що сприяла високим процентним ставкам за депозитними сертифікатами. Це дозволяло банкам акумулювати значні кошти, які виводилися з реального сектора економіки.

В умовах військового часу виникає моральний обов'язок. У ситуації, коли країна веде оборонну війну, було б розумно припустити, що держава має моральний обов'язок ставити на перше місце своє виживання, суверенітет і захист своїх громадян. З нашого боку було б упущенням не забезпечити адекватне фінансування армії, що є критично важливою частиною цього обов'язку.

Це сприймається як етичний дисбаланс, коли банки, підтримувані державними ресурсами, отримують надприбутки в той час, коли збройні сили стикаються з дефіцитом фінансування. Такі обставини призводять до суспільного занепокоєння і зниження довіри до фінансових і державних установ, особливо коли інші сектори, в тому числі військовий, недофінансовуються або стикаються з бюджетними скороченнями.

Банківська політика в Україні призвела до обмеження доступу підприємств до дешевих кредитів, що, як зазначено в огляді, ще більше послабило їхню конкурентоспроможність. НБУ фактично дотував банківський сектор за рахунок коштів платників податків, створюючи значні диспропорції в розвитку інших секторів економіки.

Згідно з даними з огляду НБУ за вересень 2024 року, ключова процентна ставка залишається високою через вплив геополітичних факторів і тиску на інфляційні показники. Як результат, відсоткові ставки на депозитні сертифікати НБУ залишаються на рівні, що дозволяє банкам отримувати значні доходи за рахунок державних ресурсів, при цьому не забезпечуючи належного кредитування реального сектору економіки.

Це створює додаткові виклики для бізнесу, який стикається з обмеженим доступом до фінансових ресурсів через високі ставки кредитування. Як зазначається в огляді, стабілізація енергетичної ситуації в серпні та пожвавлення економічної активності мали позитивний вплив на бізнес. Однак банки, замість підтримки економічного відновлення, зосереджені на отриманні прибутків через операції з державними сертифікатами, а не кредитування.

У законопроекті щодо збільшення податків пропонувалося підвищити податок на прибуток банків на 50%, що виглядало справедливим з огляду на надприбутки банків, отримані завдяки монетарній політиці НБУ. Однак рішення профільного комітету скасувати цю ініціативу викликає серйозну критику. Це рішення виглядає як захист інтересів банків на шкоду державному бюджету та суспільству в цілому.

За даними НБУ, податкові надходження у серпні 2024 року залишалися високими, зокрема, завдяки надприбуткам банків. Проте, скасування підвищеного податку на прибуток банків знижує можливість держави отримати додаткові доходи для фінансування критично важливих витрат, зокрема, на оборону та соціальну підтримку.

Водночас, у законопроекті підвищуються податки на працю та підприємництво, що значно збільшує податковий тиск на середній і малий бізнес, а також на громадян, які й так страждають від економічних наслідків війни. В огляді НБУ також вказується на зростання фінансового навантаження на реальний сектор через зростання вартості електроенергії та ослаблення гривні, що додатково погіршує умови для бізнесу.

Таким чином, уряд, фактично залишаючи банківський сектор без додаткового податкового навантаження, перекладає основний тягар на інші сектори економіки та на громадян. Це призводить до дисбалансу в податковій системі та посилення соціальної несправедливості.

Як зазначено у макроекономічному огляді НБУ, державний бюджет і надалі залишається залежним від міжнародної допомоги, а податкові надходження з реального сектора залишаються недостатніми для покриття всіх витрат. Скасування підвищеного податку на прибуток банків виглядає як спроба уникнути справедливого податкового навантаження на сектор, який найбільше виграє від державної монетарної політики.

Надприбутки банків, які фінансуються за рахунок платників податків, створюють серйозні економічні ризики, що підтверджує світовий досвід.

Державні кошти, які могли б стимулювати реальний сектор (МСБ, інфраструктуру, розвиток технологій, науки та інновацій), використовуються для підтримки банків. У результаті економіка втрачає потенційні інвестиції, що підтверджується досвідом Іспанії після кризи 2008 року, коли банки отримували допомогу, але не сприяли відновленню економіки.

Банки, які зосереджені на безризикових державних фінансових інструментах, не фінансують МСБ, що гальмує економічне зростання. Досвід Греції після кризи 2010-х років показує, що відсутність доступу до капіталу для бізнесу призводить до тривалої стагнації.

Надмірні витрати на підтримку банків тиснуть на державний бюджет, збільшуючи боргове навантаження. Нагадаю про наші (як держави) борги.

Станом на вересень 2024 року загальний державний та гарантований державою борг України становить 6,168 трильйона гривень (приблизно 152,2 мільярда доларів). Це включає як зовнішні, так і внутрішні зобов'язання. Зовнішній борг становить більшу частину - 4,456 трильйона гривень (72,3% від загальної суми, або 109,9 мільярда доларів), тоді як внутрішній борг - 1,711 трильйона гривень (27,7%, або 42,2 мільярда доларів).

Платники податків бачать, що їхні кошти спрямовуються на підтримку банків, що не вкладають у розвиток економіки. Це загрожує політичною нестабільністю, як було на Кіпрі у 2013 році, коли банки отримали державну допомогу, а громадяни зазнали значних втрат через жорсткі заходи економії.

Переважна підтримка банків створює асиметрію у фінансовій системі, коли реальний сектор недоотримує фінансових ресурсів. У більшості розвинених країн ЄС, таких як Німеччина, регулятори запобігають цьому через жорсткий контроль і регулювання банківської діяльності.

Саме тому, в ЄС неможливі високі відсотки за депозитами, адже політика примноження свого багатства "з повітря", а саме — грунтуючись на кулуарних домовленостях з банківським регулятором — неодмінно призведе до конфлікту між платниками податків та банкірами.

Банки, як впливові економічні суб'єкти, відіграють важливу роль у підтримці добробуту нації, особливо у складні часи. У громадян складається враження, що отримання прибутку від сприятливих умов, створених державною грошово-кредитною політикою (наприклад, високі прибутки від державних цінних паперів), без реінвестування в реальну економіку або внеску в критичні сектори, такі як оборона, не відповідає суспільному договору.