Митниця без "кришування" та "рішал": питання кадрів, інституції чи законодавства?

Корупція та бюрократичні перешкоди на митниці довгий час є серед топ-проблем підприємців, а її реформування є однією з ключових вимог міжнародних партнерів.

Радикальне очищення

Законопроєкт № 6490-д, ухвалений 17 вересня, передбачає кадрове перезавантаження. Спеціальна перевірка згідно з законом "Про запобігання корупції" та присутність міжнародних експертів при призначенні Голови є повсюдними практиками для реформи ключових органів економічної політики, зокрема БЕБ та НАБУ. Кадри вирішують, коли йдеться про суперечки навколо порушення митних правил. За конфіденційними свідченнями підприємців, іноді окремі митники навмисно присвоюють неправильні коди товару, навіть незважаючи на рішення судів щодо визначення коду попередньої партії. Мета одна – змусити підприємця вдатися до оптимізації через хабарі, створюючи штучні перепони.

Згідно з опитуванням Європейської Бізнес Асоціації, проведеного у 2023 році, бізнес скаржився на

• бюрократія та додаткові перевірки;
• несприйняття митними органами заявленої вартості товару та її коригування (що є одним з прикладів суперечок навколо митних правил);
• корупційний тиск.

Повна переатестація митниці та запровадження регулярних аудитів може частково вирішити останні дві проблеми. Врешті-решт, жодна ідеальна реформа не спрацює через її ігнорування та відсутність контролю.

Влада громадськості, а не влада над громадськістю

Кадрова складова митниці довгий час залишалася не реформованою, попри спроби втілювати інституційні зміни. Наприклад, оновлення системи митного контролю, яким займався Максим Нефьодов. Ключовий чинник зараз – це політична воля влади, яка має почати це перезавантаження. Тому необхідним є встановлення чітких дедлайнів для початку перезавантаження як від міжнародних партнерів, так і від громадськості – коаліції громадських організацій, бізнес-асоціацій та аналітичних центрів.

Інший інститут – Рада громадського контролю – вже довів свою ефективність у НАБУ та БЕБ. Зокрема члени РГК є у складі кадрових комісій та дисциплінарних комісій. Тому створити РГК при митниці також необхідно.

Якою є ефективна митниця?

Згідно з оновленим Митним кодексом, контракт з Головою митниці передбачає з-поміж іншого ключові показники ефективності:

"Такі показники ефективності мають бути заздалегідь визначеними, вимірюваними, досяжними, з встановленими датами початку і завершення виконання та можуть переглядатися не частіше ніж один раз на 6 місяців" – стаття 570-1, ч. 4.

КРІ як інструмент має існувати для всіх державних органів. Однак цей інструмент є робочим тільки тоді, коли у розробці цих КРІ бере участь громадськість (наприклад, вже згадана РГК). Водночас трекинг виконання показників має бути доступним громадськості, наприклад, оформленим у вигляді інтерактивного дашборду.

При цьому показники митниці не мають бути заснованими на сумнозвісному принципу винуватості бізнесу. Ефективна митниця це не та, яка оштрафувала N-ну кількість імпортерів, адже це тільки стимулюватиме маніпуляції законодавством. Метриками ефективності має бути пропускна здатність митниці та кількість вирішених суперечок поза судовими процедурами.

Бізнес – не дійна корова

Повертаючись до найпоширеніших скарг бізнесу, неможливо оминути питання коригування вартості товару. Це разом з іншими операціями наразі є одними з найпоширеніших предметів суперечок між митниками та імпортерами.

Згідно зі статтею 485 Митного кодексу України,

Заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв’язку з якими було надано такі пільги, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від 50 до 150 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Прецедентом для винятків з цієї статті стала постанова від 22.05.2020 р. №751/1477/17, коли Верховний суд визнав, що неправильне визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД не є порушенням митних правил. А згідно з ухвалою 2017-го року, вирішення цього питання відбувається не за адміністративною, а за господарською процедурою.

Практику щодо УКТ ЗЕД необхідно розширити й на інші операції, згадані у статті. Окрім цього, з метою економії ресурсів підприємців, необхідно запровадити швидший та менш бюрократичний позасудовий механізм вирішення митних суперечок щодо порушення правил, наведених у статті 485 Митного кодексу. Наприклад, за допомогою інституту правового компромісу, який полягає в укладенні мирової угоди між особою та митним органом, посадова особа яка здійснює провадження у справі. Процедура компромісу водночас має включати наявність "третьої" – незацікавленої сторони для його медіації. Цією стороною може виступати представник дисциплінарної комісії або ж Ради бізнес-омбудсмена.

Навіть цей перелік не є вичерпним. Згадаємо ще:

• оновлену систему управління ризиками, яка визначатиме критерії того, наскільки ретельно необхідно перевіряти той чи інший транспортний ризик;
• гармонізацію законодавства України та ЄС
• технічне осучаснення пропускних пунктів

Кадрові, інституційні та законодавчі зміни мають відбуватися разом. Навіть найбільш чесні посадовці не є гарантією ефективності митниці через інституціоналізацію презумпції вини платника податків. Водночас найкращі законодавчі зміни діятимуть лише "на папері" без радикального очищення від недобросовісних працівників та політичної волі. Це не є допустими.Сподіваємося, прагнення влади втілити зміни щирими, а не втіленим під тиском необхідності отримання подальшої міжнародної допомоги.