Чому Україна досі здійснює транзит російської нафти?

Українська державна компанія "Укртранснафта" з Група Нафтогаз на третій рік війни все ще транзитує 14,5 млн тон нафти російського походження до Угорщини, Словаччини та Чехії. Це приносить в казну Кремля 6 млрд дол щорічно.

Укртранснафта на цьому заробляє в десятки разів менше. Який в цьому сенс для України? Це така війна на виснаження ворога? Чому Україна все ще не ввела санкції та не зупинила цей транзит?

Що робити?

Україна має разом з Європейською комісією та США активно лобіювати запровадження повної заборони на імпорт російських нафти та газу (трубного і СПГ) до Євросоюзу. Підтримка Брюсселя та Вашингтона вкрай важлива, щоб протистояти тиску Орбана та Фіцо.

Україна повинна скористатися своїм суверенним правом на запровадження санкцій проти російської нафти та заборонити її транзит Україною з 1 грудня 2024 року (може включати перехідний період не більш як шість місяців). Україна також не має заплющувати очі на будь-які схеми обходу таких санкцій шляхом укладання комерційних угод на кордоні із РФ.

Україні потрібно шукати можливість реалізувати нові спільні проєкти з країнами ЄС для посилення регіональної енергетичної безпеки та її незалежності від РФ. Наприклад, після війни варто повернутися до проєкту транспортування нафти через Одесу нафтопроводами України до Польщі та Східної Європи. Це могло б значно спростити доступ каспійської нафти на ринки Європи.

Наша боротьба з російським агресором ведеться в тому числі й на енергетичному фронті, де Росія все ще намагається зберегти свій вплив та експортні доходи. Рішучі дії керівництва України вкрай необхідні для захисту наших національних інтересів.