Як скасування Господарського кодексу вплине на бізнес?

Нещодавно Верховна Рада ухвалила законопроєкт №6013 від 9 вересня 2021 року "Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період". Юридичній спільноті цей законопроект відомий під неофіційною назвою "Про скасування Господарського кодексу України".

Станом на 25 лютого 2025 року він підписаний головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком, наразі документ передано на підпис Президенту України.

Наслідки скасування Господарського кодексу України для суб’єктів господарювання

Слід зазначити, що окрім скасування Господарського кодексу України та докорінного реформування засад корпоративного управління в комунальному та державному секторах економіки, законопроєкт містить низку змін, які будуть цікаві приватному сектору.

Наприклад, будуть внесені зміни до ст. 97 Цивільного кодексу України щодо управління товариством, згідно з якими планується надати право управляти товариством його єдиному учаснику – фізичній особі.

Таке право вже мають засновники певних форм товариств, до прикладу, приватних підприємств. Водночас, воно не може бути реалізоване засновниками АТ, ТОВ чи ТДВ, адже у такому разі вони мають стати директорами таких підприємств або здійснювати управління товариством через уповноважені органи згідно зі статутом.

На мій погляд, це нововведення посприяє розвитку новостворених підприємств, адже, як мінімум, такі підприємства на перших етапах своєї діяльності можуть не наймати директора, а керуватися своїм засновником.

Планується також змінити ч. 2 ст. 98 ЦК України щодо механізму прийняття рішення загальними зборами. Після набуття чинності законопроекту, рішення може бути прийнято виключно простою більшістю від числа учасників товариства, а не від числа присутніх учасників на загальних зборах.

Отже, інтереси більшості учасників товариства будуть більш захищені, аніж зараз.

Планується також впровадити ст. 99-1 ЦК України "Посадові особи товариства". Відповідна стаття замінить ч. 3 ст. 65 ГК України щодо визначення поняття "посадових осіб" та більше конкретизує відповідне поняття. Серед змін передбачається, що посадовими особами товариства є:

• керівник (одноосібний виконавчий орган);
• голова та члени колегіального виконавчого органу;
• голова та члени наглядової ради або ради директорів;
• ліквідатор;
• голова та члени комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії);
• головний бухгалтер та корпоративний секретар;
• голова та члени іншого органу товариства (крім консультативного), якщо утворення такого органу передбачено законом або установчими документами товариства.

При цьому зазначається, що установчими документами товариства посадовими особами товариства можуть бути визнані й інші особи.

Ця ж стаття закріплює поняття фідуціарних обов’язків та конкретизує їх зміст. Так, посадові особи товариства мають обов’язки перед товариством, передбачені законом, зокрема щодо належного, добросовісного та ефективного управління товариством (фідуціарні обов’язки).

Посадові особи товариства зобов’язані діяти:

• в інтересах товариства;
• добросовісно та розумно;
• у такий спосіб, який, на їхнє добросовісне переконання, сприятиме досягненню мети діяльності товариства;
• у межах повноважень, наданих їм установчими документами товариства та законодавством.

Одразу скажу, що концепція фідуціарних обов’язків посадових осіб товариства та її складові не є новою для українського законодавства. Відповідні обов’язки вже закріплені в Цивільному кодексі України, в Господарському кодексі України, який, відповідно, буде скасований, в Законі України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та Законі України "Про акціонерні товариства".

При цьому більш детальне, так би мовити, базове та чітке закріплення відповідних обов’язків забезпечить кращу взаємодію власників товариства з відповідними керівними органами та буде більш дієво захищати інтереси власників бізнесу від протиправних дій менеджменту.

Ця ж нова стаття 99-1 ЦК України передбачає, що посадові особи відповідають за збитки, завдані ними товариству. Відшкодування збитків здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані:

• діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями;
• діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства;
• діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої установчими документами товариства, якщо для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію;
• бездіяльністю посадової особи у випадку, якщо вона була зобов’язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов’язків;
• іншими винними діями посадової особи.

Планується також гармонізувати положення нормативно-правових актів щодо відповідальності за порушення законодавства про банкрутство (Кодекс України з процедур банкрутства також буде доповнено).

Передбачається, що у випадках, передбачених цим Кодексом, боржник, його засновники (учасники, акціонери), власник майна (орган, уповноважений управляти майном), а також інші особи несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства, незаконні дії у разі банкрутства. В цій же статті даються дефініції понять "фіктивного банкрутства", "приховування банкрутства" та "доведення до банкрутства".

Ще одна важлива новела – заборона певних організаційно-правових форм діяльності юридичних осіб.

Тобто, створення юридичних осіб в організаційно-правових формах державного підприємства (державного комерційного підприємства, державного некомерційного підприємства, казенного підприємства), комунального підприємства (комунального комерційного підприємства, комунального некомерційного підприємства), спільного комунального підприємства, приватного підприємства, іноземного підприємства, дочірнього підприємства, підприємства об’єднання громадян (релігійної організації, профспілки), підприємства споживчої кооперації забороняється.

Слід зазначити, що з дня введення в дію законопроєкту №6013, правовідносини, в яких беруть участь перелічені вище підприємства (окрім державних підприємств, комунальних підприємств та спільних комунальних), будуть регулюватися Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", якщо відповідні правовідносини не врегульовані їхніми статутами та іншими законами.

Також, якщо протягом трьох років, починаючи з дня введення в дію законопроєкту №6013, власник не прийняв рішення про припинення перелічених вище підприємств (окрім державних підприємств, комунальних підприємств та спільних комунальних), до регулювання діяльності таких підприємств після завершення перехідного періоду застосовуватимуться положення Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", що регулюють діяльність товариств з обмеженою відповідальністю, а статути таких підприємств у частині, що суперечить цьому Закону, будуть недійсними.

Тобто, діяльність наведених вище підприємств має бути приведена у відповідність до змін, передбачених законопроєктом №6013.

До чого готуватись бізнесу після скасування Господарського кодексу?

Скасування Господарського кодексу України жодним чином не вплине на життя пересічного громадянина.

Маємо позитивні зміни – певним чином буде впорядкована діяльність вже існуючих підприємств, посилиться захист інтересів власників бізнесу у взаємовідносинах з менеджментом підприємств.

Деякий дискомфорт будуть відчувати власники підприємств, які функціонують в організаційно-правових формах, що будуть заборонені законопроєктом №6013, оскільки їх діяльність має бути приведена у відповідність до положень нового закону.

В цілому, прийняття цього закону я розцінюю позитивно, якихось великих мінусів я в новому законі для приватного бізнесу не бачу, а скасування Господарського кодексу – довгоочікуваний крок, адже кодекс не виконав покладених на нього завдань.