Тарифи Трампа або локалізації по-американськи

Президент США Дональд Трамп, користуючись законом від 1977 р. "Про міжнародні надзвичайні економічні повноваження", оголосив про запровадження мит практично на весь імпорт товарів до Сполучених Штатів. Тарифи запроваджені проти 74 країн у тому числі країн ЄС. Вони набудуть чинності 5 і 9 квітня.

Юлія Свириденко, міністерка економіки, заявила, що для України нові мита від США – "Складно, але не критично", оскільки за її словами, українські мита на американські товари досить низькі.

Зрозуміло, що крім суто політичного виміру, цей крок має абсолютно конкретні економічні наслідки.

Провідний американській think tank Tax Foundation оприлюднив цікаву аналітику. Деякі тези з неї, з якими у першу чергу варто ознайомитись, представлені далі.

Тарифи запроваджуються двох типів. Цільові, тобто на імпорт з певних країн, зокрема, Китай, Канада, Мексика, Венесуела тощо, і на групи товарів – напівпровідники, фармакологічні товари, сталь, алюміній, автомобілі тощо.

Наукові дослідження, моделювання ефекту запровадження тарифів вказують на те, що наслідки для економіки США в цілому будуть негативні : зростання цін, менші обсяги виробництва та зайнятості.

Результати моделювання, без врахування ефекту симетричного підвищення тарифів іншими країнами, представлені у наступній таблиці. Зокрема, від запровадження тарифів прогнозується зменшення від раніше очікуваного рівня ВВП США на 1,1%, що у вартісному вираженні становить більше 300 млрд дол США. Розрахунки також показують, що зменшяться капіталовкладення на 0,8%. Передбачається втрата 970 тис. робочих місць! Навіть для США це забагато. При цьому, іронія долі полягає у тому, що у найбільший негативний ефект вони можуть мати саме для виборця нинішнього президента.

Економічні наслідки торгівельної війни Трампа для США

Середня ставка тарифів, що запроваджуються, є найвищою починаючи з 1946 року.

У середньому запровадження тарифів у 2026 році призведе до зменшення рівня добробуту населення, виміряного як наявний дохід після сплати податків, на 1%. При цьому, негативний вплив на добробут буде найменшим для 1% найбагатших американців (лише ‑ 0,8%).

Тарифи призведуть до додаткових податкових надходжень до федерального бюджету.

Враховуючи чисто механічний ефект зміни бази оподаткування у поточному році додаткові надходженні від тарифів складуть 127,7 млрд дол США, а у разі їх збереження протягом найближчих 10 років вони принесуть федеральному бюджету "позапланові" 1724,4 млрд дол.

З урахуванням впливу поведінкового ефекту на динаміку бази оподаткування додаткові надходження прогнозуються на дещо нижчому рівні. Зокрема, у 2025 р. – 103,4 млрд дол., а протягом десяти років – 1385,3 млрд. Іншими словами це означає, що вищі тарифи призводять до нижчих темпів економічного зростання, рівня доходів населення та корпорацій.

З урахуванням скорочення анонсованих DOGE протягом найближчих декількох місяців видатків федерального бюджету США на 1 трлн дол ця ініціатива може мати вагомий оздоровлюючий ефект для системи державних фінансів.

The Tax Foundation дає нам яскравий приклад того в який спосіб потрібно аналізувати податкові ініціативи уряду.

У цьому контексті типове для вітчизняних законотворців формулювання у податкових законопроектах, у розділі фінансове-економічне обґрунтування, ‑ "реалізація положень законопроєкту не потребує додаткових фінансових витрат із Державного і місцевих бюджетів України та не призведе до скорочення бюджетних надходжень" ‑ не витримує жодної критики!

Які, поза цим ліричним відступом, ще висновки можна зробити для України.

У загальному обсязі зовнішньоекономічного товарообороту за минулий рік частка США становить лише 4% (експорт 869 млн, імпорт 3453 млн дол). Відповідно на економіку України тарифи Трампа не будуть мати якогось помітного негативного впливу. За останні десять років цей показник збільшився тільки на 1,6 в.п. Протягом цього ж періоду питома вага товарообороту з Китаєм зросла більш як удвічі. Тому, для нашої економіки важливішою є тарифна політики Китаю ніж США.

Один з основних для нас уроків з цього експерименту ще попереду, адже повернення "ери протекціонізму" може мати болісні коротко і середньострокові наслідки, проте, довгостроковий оздоровлюючий для економіки США ефект. Принаймні він був таким для багатьох країн і, в першу чергу, переможених у Другій світовій війні (Німеччина, Фінляндія), які дотримувались економічної політики захисту національного виробника. Але у ті часи глобальний економічний світ був іншим. Хоча, як і тоді, сильні світу цього ділили його між собою.

Як воно буде цього разу?

Побачимо, адже status-quo порушено і є що досліджувати.

Співавтор – Вадим Задорожний, полковник ЗСУ, експерт Growford Institute