Чому гроші не повинні мовчати
Ми звикли сприймати гроші переважно як можливість щось придбати або оплатити. Хоча насправді це засіб спілкування – економічного, політичного та навіть воєнного.
Ми дійсно спілкуємось, коли сплачуємо за щось. Тому що купити або продати – це, насправді, про спілкування. Ми віддаємо гроші на донат – це означає, що ми підтримуємо когось, хто нам важливий. Прикладів ще може бути безліч – саме як про спілкування через гроші.
Зазвичай я пишу про вартість грошей та їх вплив на економіку. Зараз – про ту сторону грошей, яку ми не надто усвідомлюємо, але постійно знаходимось під її впливом.
Напередодні мені довелось почути про те, що Європейський центральний банк наступного року має затвердити новий дизайн євро, який готувався попередні три з половиною роки. Тобто десь чотири роки було виділено на це загалом. В цьому повідомленні від ЄЦБ було багато про те, як опитували європейців, про намагання зрозуміти, про що має промовляти новий дизайн євро.
Відверто кажучи, я був дещо здивований наполегливими намаганнями з’ясувати очікування пересічних європейців щодо дизайну. Тому що пересічна людина навряд чи є крутим дизайнером або мистецтвознавцем. Та ЄЦБ пішов саме тим шляхом.
"Через 20 років настав час переглянути зовнішній вигляд наших банкнот, щоб зробити їх більш зручними для європейців різного віку та походження", – ось що каже про це голова ЄЦБ Кристін Лагард.
І ще був доволі сильно здивований тим, що крім зрозумілого бажання європейського центробанку посилити захист від фальшування, євробанкіри намагаються зберегти спілкування із громадянами Євросоюзу через готівкові гроші. Вони вважають готівку важливим засобом для об’єднання людей навколо європейських цінностей, навколо ідеї єдності. Наприклад, вони вважають найбільш ймовірними напрямками для дизайну нових банкнот зображення європейських річок та європейських птахів. Тому що птахи та річки об’єднують країни Європи.
Звісно, під час повномасштабної війни увага до таких речей з боку Нацбанку може на перший погляд здаватись дещо неочікуваною. Так само як була для мене неочікуваною виставка "Гривня більше, ніж гроші", що відбувається в Українському домі. Але зміст цієї виставки переконав мене, що гроші – банкноти та монети, – це не тільки втілення нашої грошової одиниці, але й частка нашої ідентичності, як би пафосно воно не виглядало.
Тож гривня зараз має сенс не тільки як наша грошова одиниця, якою ми користуємось щогодини, але ще й в якості засобу для захисту нас як спільноти та країни. Гривня віддзеркалює нашу сутність, як мені здається.
"Гривня – одна з небагатьох грошових одиниць світу, яка не імітує імперську силу, а втілює присутність, м 'яку, живу, вплетену в ландшафт", – зауважив голова НБУ Андрій Пишний на зустрічі із журналістами під час виставки.
Ймовірно, він мав на увазі, саме нашу національну ідентичність, що віддзеркалюється у дизайні та сприйнятті гривні.
Що зробила російська окупаційна армія першим після того як у 2022 році захопила території на сході та південному сході України? Привела із собою польові відділення російського центробанку та російський рубль. Тобто грошова одиниця держави-терориста грає роль зброї – як шахеди та ракети.
Що зробили можновладці радянського комуністично-імперського режиму із архівами про створення грошей незалежної України початку двадцятого сторіччя, які зберігались у Львові? Вони знищили їх "по акту". Щоб навіть пам’яті не зберіглося. Хоча той архів складався із великої кількості малюнків та ескізів видатних українських митців. Врятувались лише ті архіви, які зберігались за межами СРСР.
Гривня, як на мене – то не просто грошова одиниця, вона через нашу історію кожною банкнотою чи монетою шепоче до мене: "Я за тебе, бро", а не командує: "Я – імперія, слухай мене!".
Вибачте, що не про валютний курс цього разу
