Як не загубитися в оновленнях: П’ять важливих змін у законодавстві за 2025 рік, які впливають на бізнес

Одна постанова уряду – і ваша звична квота на бронювання більше не рахується. Один абзац у Податковому кодексі – і витрати, які раніше зменшували базу оподаткування, більше не враховуються. А ще – штрафи, нові юридичні форми та альтернативи у виконанні нормативу з працевлаштування.

Усе це – не сценарій із майбутнього, а вже чинні або ухвалені зміни, які впливають на бізнес прямо зараз. У цьому огляді – п’ять ключових тем, на які варто звернути увагу, якщо ви відповідаєте за фінанси, юриспруденцію або просто хочете уникнути неприємних сюрпризів.

1. Бронювання: тепер і мобілізовані входять у квоту

Із 5 березня 2025 року набрали чинності зміни до Порядку бронювання (Постанова КМУ №233). Тепер у квоту включаються працівники, мобілізовані після 18 травня 2024 року. Якщо у вас є такі співробітники, це дозволить забронювати більше людей з-поміж тих, які залишилися працювати.

Але є й зворотна сторона. Згідно Постанови №360 від 2 квітня, працівники, які мають чинне бронювання за іншими компаніями, до квоти не включаються. Якщо раніше можна було враховувати всіх, хто є у штаті, тепер – тільки тих, кого забронювали ви самі, або хто ще не має жодного бронювання, або отримав персональну відстрочку.

Ще кілька важливих оновлень:

• списки на анулювання броні тепер можна подавати кожні 5 днів (було – раз на місяць);
• статус критично важливого підприємства можна отримати лише при дотриманні змінених критеріїв: зокрема, середня зарплата – не менше 20 000 грн, і тепер вона рахується за останній місяць, а не квартал (або регіональної середньої за IV квартал 2021 року для державних підприємств), а також відсутність боргів із податків та ЄСВ;
• відстрочка скасовується не лише після звільнення працівника, а й, наприклад, через зниження йому зарплати нижче порогу;
• бронювання без 72-годинного очікування – лише для органів влади, прокуратури, судів та силових структур;
• для окремих секторів (ТЕЦ, об’єкти критичної інфраструктури) діють винятки щодо зарплат і критеріїв критичності (квота для компаній, які надають комунальні послуги, зросла до 75%).

Якщо раніше оформлення бронювання було схожим на бюрократичний квест, то тепер це ще й арифметична задача. Варто перевірити – чи точно всі заброньовані працівники входять до нової квоти, і чи немає у вашому списку "подвійників".

2. Податок на прибуток: фіскальна пильність на максимумі

Закон №4112-IX, що набрав чинності 25 березня 2025 року, імплементує рекомендації ОЕСР і водночас значно підвищує фіскальні ризики для компаній.

Якщо витрати компанії мають ознаки неправомірної вигоди, вони не враховуються при розрахунку об’єкта оподаткування. Ідеться не лише про доведений підкуп – достатньо, щоб у податкової виникла підозра або були виявлені обставини, які можуть на це вказувати. Тобто формально все "чисто", але податкова вважає інакше – і вже цього достатньо, щоб позбавити вас податкового зменшення.

Для резидентів "Дія City" наслідки ще жорсткіші. Якщо у вас пільговий режим, а податкова вважає, що була ознака неправомірної вигоди – така операція оподатковується за стандартною ставкою 18%.

Для неприбуткових організацій передбачено виключення з реєстру та донарахування податку за ставкою 18% від суми операції, а також штрафи і пеню, якщо буде встановлено, що організація використала кошти (навіть через третіх осіб) на підкуп посадовців.

Уявімо, що ваша компанія оплатила 200 000 грн за ‘консультаційні послуги’ іноземному контрагенту, але податкова вбачає в цьому неправомірну вигоду. Такі витрати не врахуються при розрахунку об’єкта оподаткування, і вам доведеться сплатити додатковий податок на прибуток за ставкою 18%.

Якщо ваша компанія проводить нестандартні витрати, взаємодіє з держорганами або працює за пільговим податковим режимом – варто перевірити всі договори ще раз. Особливо – ті, які стосуються посередників, консультантів або "негарантованих" послуг. Бо тепер навіть враження, що хтось комусь щось "заніс", – це вже фіскальний ризик.

3. Нові правила працевлаштування осіб з інвалідністю

Закон №4219-IX набрав чинності 28 лютого 2025 року, але вводиться в дію з 1 січня 2026 року. Він передбачає: або ви працевлаштовуєте людей з інвалідністю, або – сплачуєте внесок до Фонду соцзахисту.

Як це працює на практиці:

• для компаній із 8–25 працівниками для осіб з інвалідністю має бути передбачене одне робоче місце;
• для компаній із понад 25 працівників – 4% від штату;
• якщо не виконали – сплачуєте внесок, який розраховується за формулою: 40% середньомісячної зарплати × кількість місяців у кварталі × різниця між нормативом і фактичною кількістю працевлаштованих осіб з інвалідністю.

Є винятки. Не платять внесок:

• компанії з менш ніж 8 працівниками;
• ті, хто виконав норматив;
• дипломатичні представництва.

Наприклад, компанія зі штатом 30 осіб не працевлаштувала жодної людини з інвалідністю, хоча норматив вимагає 4% штату, тобто 1 особу. При середній зарплаті 15 000 грн внесок за квартал складе 18 000 грн (40% × 15 000 × 1 особа × 3 місяці).

Але під час дії воєнного стану – сплачується лише 50% базового внеску. Також передбачено, що кошти фонду можуть спрямовуватись не лише на підтримку працевлаштування, а й на навчання осіб з інвалідністю. Тобто, якщо компанія не може надати робоче місце – може хоча б профінансувати навчання.

Розгляньте можливість звернення до Фонду соцзахисту за програмами компенсації витрат на облаштування робочих місць для осіб з інвалідністю, щоб виконати норматив без додаткових внесків.

4. Нові штрафи за ТЦУ: виправити самостійно – дешевше, ніж чекати перевірку

З 25 березня 2025 року змінюються штрафи за порушення строків подання звітності з трансфертного ціноутворення (ТЦУ).

Закон №4112-IX вніс нові формули відповідальності. Що змінилося:

• штраф за неподання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній зріс до 100 прожиткових мінімумів (ПМ) (було – 50);
• штраф за несвоєчасне подання цього ж повідомлення тепер – 1 ПМ за кожен день затримки, але не більше 50 ПМ (було – до 100);

До цих змін виникала нелогічна ситуація: якщо компанія самостійно подавала повідомлення із запізненням, штраф був удвічі більшим, ніж якби вона чекала перевірки від ДПС. Тепер, якщо компанія виправляє помилку самостійно, то штраф для неї менший, а якщо чекає перевірки – більший.

Також оновлено штрафи за несвоєчасне декларування контрольованих операцій:

• 1 ПМ за кожен день прострочення, але не більше ніж 300 ПМ або 0,5% від суми не задекларованих операцій (береться менше значення).

Тобто тепер виправити помилки до перевірки – реально вигідніше. Втім, вчасно подана звітність – це завжди менше ризиків та штрафів.

5. Нові правила для юридичних осіб: ГКУ скасовується, а разом із ним – знайомі форми

28 лютого 2025 року набрав чинності Закон №4196-IX, який запустив перехідний період зі скасуванням Господарського кодексу України. Формально ГКУ ще діє, але через шість місяців його дія припиниться. А це означає, що старі організаційно-правові форми (державні підприємства, комунальні, приватні тощо) більше не можна буде створювати.

Що саме заборонено:

• створення нових юросіб у формах державних, комунальних, спільних комунальних, приватних підприємств, іноземних підприємств, підприємств громадських об’єднань, релігійних організацій, профспілок, споживчої кооперації;
• внесення змін до ЄДР для таких підприємств, окрім: реєстрації припинення, зміни керівника, банкрутства чи передачі майна у власність ФДМУ.

Ще одна важлива зміна: скасовується право господарського відання й оперативного управління. Майно, яке раніше закріплювалося за підприємствами, більше не буде "їхнім" навіть формально.

Якщо підприємство не встигне змінити організаційно-правову форму до кінця перехідного періоду, воно може зіткнутися з ризиком примусової ліквідації за рішенням суду або штрафами за невідповідність законодавству, що може ускладнити операційну діяльність.

Уявімо ситуацію: місцева влада планує створити нове комунальне підприємство для обслуговування громади – але з вересня така форма вже не допускається. Бізнесу, який мав справу з державною чи комунальною формою власності, доведеться адаптуватися до нових процедур і потенційно – до нових партнерських структур.

Якщо ваш бізнес співпрацює з державними чи комунальними підприємствами, перевірте їхній статус у ЄДР і підготуйтеся до змін у партнерських структурах. Для тих, хто планував створення нової структури у старій формі, зверніться до юриста для вибору нової організаційно-правової форми.

Якщо ваша компанія бронює працівників, бере участь у програмі "Дія City", здійснює трансфертні операції або зобов’язана виконувати норматив щодо працевлаштування осіб з інвалідністю – щонайменше одна з цих змін точно вплине на ваші процеси.

Сприймати зміни як фоновий шум – уже ризик. Варто не просто слідкувати за оновленнями, а встигати адаптуватися до них раніше, ніж це зробить податкова або перевірка з праці.

Більше актуальних змін ви завжди можете знайти у щоквартальному дайджесті від консалтингової компанії EBS.