Чому українські спортсмени банкрутують після кар’єри, і як це змінити

Фінансова грамотність, спорт, освіта

"Скільки заробляє тренер з боксу?" – запитав мене нещодавно один з клієнтів. "А скільки він заробляв, коли був діючим спортсменом?" – запитав я у відповідь. Виявилося, що в активні роки його доходи були в десять разів вищими. Тепер, у 35 років, він починає кар'єру майже з нуля.

Це типова історія. За роки роботи у спортивному бізнесі я спостерігаю одну й ту саму картину: талановиті атлети, які в піковий період кар'єри отримували пристойні гонорари, через кілька років після її завершення стикаються з серйозними фінансовими труднощами. Проблема не в розмірі заробітків – проблема у відсутності навичок управління грошима.

Коли відкривав свої спортклуби, думав передусім про якісний сервіс та професійних тренерів. Але з часом побачив глибшу проблему: більшість людей у спортивній індустрії – від початківців до досвідчених майстрів – не мають базових знань про фінанси. Це підштовхнуло мене глибше зануритися в тему інвестицій та фінансової грамотності.

Масштаб проблеми

За даними досліджень Національного бюро економічних досліджень США, 15,7% професійних спортсменів НФЛ банкрутують протягом 12 років після завершення кар'єри. Інші дослідження показують ще гірші цифри: 78% екс-гравців НФЛ зазнають серйозних фінансових труднощів уже через 5 років після виходу на "пенсію".

І це в США, де існують спеціальні програми фінансової освіти для атлетів! В Україні ситуація ще гірша – у нас таких програм практично немає.

Спортивна кар'єра має свої особливості:

• Вона коротка (в середньому 10-15 років активних виступів)
• Може раптово завершитися через травму
• Пікові доходи припадають на молодий вік, коли людина ще не має досвіду управління грошима
• Після завершення кар'єри доходи різко падають

При цьому більшість спортсменів починають заробляти в 16-18 років, не маючи жодної фінансової освіти. Батьки часто теж не можуть допомогти – вони самі не знають, як правильно розпоряджатися великими сумами.

Як це працює за кордоном

У розвинених країнах давно зрозуміли: фінансово неграмотні спортсмени – це не лише особиста трагедія, а й ризик для чесності спорту. Коли атлет опиняється у фінансовій скруті, він стає легкою мішенню для тих, хто пропонує "заробити" на договірних матчах.

Ось як вирішують цю проблему в різних країнах:

А що в Україні? З 2025 року в усіх школах запроваджується обов'язковий курс "Підприємництво і фінансова грамотність" для учнів 8-9 класів. Це добре, але недостатньо. Юні спортсмени, які тренуються по 6-8 годин на день, часто пропускають звичайні уроки. Їм потрібні спеціалізовані програми, адаптовані під їхній графік і специфіку.

Що повинна включати програма фінансової грамотності для спортсменів

На основі аналізу міжнародного досвіду, ефективна програма має охоплювати:

1. Базові навички: бюджетування, відкриття та управління банківськими рахунками, розуміння податків
2. Інвестування: принципи диверсифікації, оцінка ризиків, довгострокове планування
3. Страхування: життя, здоров'я, втрата працездатності (особливо важливо для контактних видів спорту)
4. Кар'єрний перехід: підготовка до другої професії, освіта, відкриття бізнесу
5. Захист від шахрайства: як розпізнати фінансові піраміди та сумнівні інвестиції

Що можна зробити вже зараз

По-перше, спортивні федерації та ДЮСШ мають взяти на себе відповідальність за фінансову освіту своїх вихованців. Не потрібно чекати державних програм – можна починати з простих речей:

1. Запросити успішних екс-спортсменів поділитися досвідом. Молодь більше довіряє тим, хто пройшов їхнім шляхом.
2. Організувати базові тренінги з управління особистими фінансами. Навіть 2-3 годинний семінар про те, як вести бюджет і відкладати гроші, може змінити життя.
3. Створити систему наставництва, де старші спортсмени допомагають молодшим не лише в спорті, а й у фінансових питаннях.

В рамках роботи наших спортклубів ми вже проводимо безкоштовні консультації для молодих спортсменів. Плануємо розширити цю практику і створити повноцінний освітній модуль. Чому б не об'єднати зусилля з іншими спортивними організаціями?

Конкретний приклад: як має виглядати фінансова стратегія

Візьмемо умовного українського футболіста середнього рівня з УПЛ із зарплатою $3000 на місяць:

• 18-23 роки: Відкладати мінімум 15% доходу ($450/міс), інвестувати в диверсифікований портфель
• 24-30 років: Пік кар'єри, збільшити накопичення, розглянути купівлю нерухомості для здачі в оренду
• 31-34 роки: Перехід до консервативних інвестицій, підготовка до другої кар'єри
• Після 35: Пасивний дохід від оренди + накопичень має покривати базові витрати

За такої стратегії до завершення кар'єри можна накопичити $65-80 тисяч + мати квартиру в оренді. Це забезпечить гідний старт у новому житті.

Інвестиції в майбутнє

Окрема тема – навчання спортсменів інвестувати. Багато хто думає, що інвестиції – це складно і тільки для багатих. Насправді, почати можна з малого. Головне – розуміти базові принципи.

Зараз я працюю над освітнім проектом спільно з колегами-дослідниками, який пояснюватиме інвестиції простою мовою – для підлітків і їхніх батьків. Бо фінансова грамотність – це не лише про те, як не втратити зароблене. Це про те, як примножити свій капітал і забезпечити гідне життя після спорту.

Чому це важливо для всіх

Хтось скаже: "У нас війна, які там спортсмени?" Але подивіться на наших боксерів, які виступають на світових рингах і несуть прапор України. На паралімпійців, які показують неймовірні результати. На футболістів, які грають у європейських клубах і перераховують мільйони на ЗСУ.

Ці люди – обличчя України у світі. Вони заробляють валюту для країни, створюють позитивний імідж, надихають молодь. Чи не варто подбати про те, щоб після завершення кар'єри вони не опинилися на узбіччі життя?

Фінансово успішні екс-спортсмени можуть стати інвесторами, підприємцями, меценатами. Вони можуть створювати робочі місця, розвивати спортивну інфраструктуру, підтримувати молодих атлетів. Але для цього їм потрібні знання.

Висновок

Проблема фінансової неграмотності спортсменів – це не їхня особиста проблема. Це системна проблема, яка потребує системного вирішення. І чекати, поки держава створить відповідні програми, можна довго.

Тому закликаю всіх, хто працює у спорті – тренерів, керівників федерацій, власників спортивних закладів – не чекати вказівок згори. Починайте з малого. Організуйте хоча б одну лекцію про фінанси для своїх вихованців. Запросіть фінансового консультанта. Поділіться власним досвідом.

Бо інвестиції в фінансову освіту спортсменів – це інвестиції в майбутнє української спортивної індустрії. І в кінцевому підсумку – в майбутнє країни.