Акумулятор без СЕС чи гібридна система? Як бізнесу оцінити економіку накопичувачів енергії

Ринок енергетичних рішень для бізнесу стрімко змінюється. Якщо ще кілька років тому гібридні сонячні станції з накопичувачами були радше винятком, то сьогодні бізнес усе частіше розглядає саме системи накопичення енергії (Energy Storage Systems, далі ESS) як окреме рішення. Водночас інтерес до комбінованих систем СЕС + АКБ залишається стабільним.

Попит на акумуляторні системи зростає, і не лише через блекаути. Українці дедалі частіше звертаються із запитом на проєкти з ESS, бо бачать у цьому реальні економічні вигоди: можливість заробляти на арбітражі енергії (купівля в години низьких цін і продаж у пікові періоди), уникнення штрафів за небаланси, участь у ринку допоміжних послуг. Акумулятори стали самостійним продуктом, який усе частіше встановлюється навіть без СЕС.

У цьому матеріалі порівнюються дві моделі на прикладі типового проєкту потужністю 1 МВт по інвертору та 2 МВт·год по акумулятору:

1. ESS без сонця (тільки акумуляторна система з інвертором)
2. ESS + СЕС (комбінована система)

Обидві моделі мають свою логіку і переваги. Перший варіант простіший у реалізації й орієнтований на торгівлю на енергетичному ринку, другий – стабільніший у довгостроковій перспективі, адже частина енергії виробляється власними джерелами.

Модель 1: ESS без СЕС для торгівлі енергією

Як працює

Бізнес купує дешеву електроенергію в періоди профіциту (наприклад, в обід), накопичує її, і продає в пікові періоди – наприклад, зранку та ввечері. Це називається арбітраж.

Приклад: 1 МВт інвертор + 2 МВт·год АКБ

Приклади вікон для арбітражу

Модель 2: СЕС + АКБ для власного споживання

Як працює

Сонячна електростанція генерує енергію вдень, АКБ зберігає надлишки, які використовуються ввечері або вночі. Основна ціль – оптимізувати споживання і зменшити залежність від мережі.

Приклад: гібридна система з власним споживанням

Приклади об'єктів, які можна заживити системою 1 МВт/2 МВт·год:

• лікарня середнього розміру – споживання 500-800 кВт/год; кілька годин повної автономії або суттєве зменшення витрат;
• невелике виробництво – 300-700 кВт; забезпечення роботи вдень, компенсація піків, резерв;
• офісний центр або бізнес-парк – 100-300 кВт; автономія кілька годин, економія на піках;
• агропідприємство – холодильники, сушарки, зрошення; можливість роботи в ізольованих місцях;
• котеджне містечко або село – 50-100 будинків по 5-10 кВт.

Що отримує бізнес після впровадження АКБ:

• заряд у години дешевої енергії (ніч/день), розряд у пікові години;
• уникнення штрафів за небаланси;
• нові джерела доходу: ринок допоміжних послуг;
• енергетична автономність, зменшення витрат.

Прибутковість від участі в ринку допоміжних послуг

Резерв потужності (готовність)

Найкращі сектори для впровадження АКБ:

• промислові підприємства (пікове споживання);
• агросектор, холодильні склади;
• об’єкти з дизель-генераторами;
• оператори ВДЕ, трейдери, агрегатори;
• учасники балансуючого ринку.

Ринок допоміжних послуг: нове джерело прибутку

ESS дозволяє брати участь у ринку допоміжних послуг, де гравці отримують винагороду за готовність подати енергію у разі потреби. Це працює через механізми:

• Frequency Containment Reserve (FCR): до 96 000 грн/міс за 1 МВт готовності;
• Резерв відновлення (aFRR): до 72 000 грн/міс;
• Оперативний резерв: до 36 000 грн/міс.

Це лише плата за готовність. Якщо система справді активується (реальна подача енергії), платять додатково – до 5000-8000 грн за кожну МВт·год.

Загальний потенційний дохід може сягати 120 000-150 000 грн на місяць.

Ризики та обмеження

Попри стрімке зростання інтересу до ESS-рішень, український ринок зберігання енергії стикається з низкою об’єктивних викликів. Один із головних – це технічні обмеження в окремих регіонах.

Зокрема, в Одеській, Миколаївській і Херсонській областях вже сьогодні спостерігаються проблеми з приєднанням нових потужностей через слабку інфраструктуру електромереж. Тут часто виникає профіцит генерації з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), особливо вдень у літній період, коли сонячні станції працюють на повну потужність, а споживання залишається низьким. Через це "Укренерго" змушене обмежувати генерацію – і такі ситуації негативно впливають на економіку проєктів.

Ще один важливий чинник – недостатній досвід реалізації подібних рішень в Україні. Ринок ESS лише починає формуватись, і наразі існує дуже обмежена кількість кейсів, які можна було б глибоко проаналізувати.

Висновки

Системи накопичення енергії вже сьогодні можуть бути економічно доцільним рішенням для бізнесу в Україні. Середній термін окупності таких проєктів становить від 5,5 до 7,5 років, залежно від обраної моделі – окремий ESS або система у поєднанні з сонячною електростанцією. Причому до 60% усього прибутку від ESS може забезпечуватись завдяки участі у ринку гнучкості та допоміжних послуг, а не лише за рахунок економії на купівлі електроенергії.

Усе більше компаній відходять від традиційної моделі "зеленого тарифу" на користь більш гнучких і вигідних стратегій: самоспоживання, арбітражу енергії та продажу резервів у разі дефіциту в мережі. Це свідчить про трансформацію самої логіки інвестицій у ВДЕ – від фокусу на генерації до фокусу на ефективності, гнучкості та стабільності енергопостачання.

Серед ключових фінансових показників, які сьогодні враховують інвестори, – обсяги споживання, середній тариф на електроенергію, вартість енергії з урахуванням усього життєвого циклу (LCOE), внутрішня норма прибутковості (IRR) та чиста поточна вартість проєкту (NPV). Додатковим стимулом є можливість закуповувати обладнання без ПДВ, що значно знижує стартові витрати.