Чотири болі бізнесу, які час зняти змінами до КПК

Український бізнес ініціював зміни до Кримінального Процесуального кодексу, щоб раз і назавжди вирішити проблему корупційного тиску з боку тилових силовиків. Кращі юристи країни були залучені до розробки законопроєкту №12439, який має нарешті зняти хронічні болі, які заважають підприємцям нормально розвиватись, сплачувати податки державі й зарплати працівникам.

Громадський рух "Маніфест 42" два роки тому почав цю роботу, згодом її продовжила Рада підприємців при Президенті (відома як "Сімка"), а через важкі дискусії у профільному комітеті Парламенту й заперечення правоохоронних органів документ проводився зусиллями Федерації роботодавців України. У підсумку маємо компромісне рішення, яке закриє чотири давні болі бізнесу.

Біль №1: Відкриття кримінальних справ з надуманих підстав

Безконтрольне відкриття кримінальних проваджень навіть там, де немає складу злочину, або там, де кримінальне провадження використовуються у боротьбі між конкурентами, призводило до резонансних обшуків та арештів грошових коштів на рахунках підприємців. Такі дії є відверто незаконним та блокують діяльність підприємств.

Зміни до КПК передбачають, що суд може викликати свідків, експертів і досліджувати матеріали під час вирішення питання арешту майна чи легалізації невідкладно проведеного обшуку. Дані до ЄРДР про відкриття кримінального провадження за ст. 191 ККУ та злочинів у сфері господарської діяльності тепер може вносити лише керівник органу прокуратури або його заступники і тільки за наявності достатніх доказів. Це обмежує практику відкриття справ для кількісних показників, або з надуманих підстав.

Біль №2: Безстроковий арешт коштів

Слідчі будь-якого правоохоронного органу можуть ініціювати блокування грошових коштів на рахунках підприємства безстроково. Підставою для такого рішення можуть бути кримінальні справи, в яких підприємець напряму навіть не фігурує. Достатньо, щоб підозра стосувалась когось із контрагентів. Блокування грошових коштів на рахунках автоматично паралізує роботу підприємства. Зняття арешту займає велику кількість часу, подекуди це взагалі неможливо зробити у адекватні строки і процес може затягуватись на роки. Таким чином створюється середовище для корупції.

Зміни до КПК запроваджують чіткий строк арешту – до 4 місяців. Далі продовження можливе лише за новим, мотивованим рішенням суду. Бізнес отримує передбачуваність і кінець практиці "вічних арештів".

Біль №3: "Невідкладні" обшуки

Обшуки часто проводяться під приводом "невідкладності", навіть коли підстав немає. Це стає інструментом тиску й зловживань. Саме так діяли слідчі ДБР у резонансній справі Ігора Мазепи, коли влаштували облаву на його офіси. Слідчі тоді настільки вільно трактували поняття "невідкладності", що навіть не отримали рішення суду на свої дії.

Зміни до КПК вводять запобіжники – власника майна зобов’язані повідомити про засідання суду після обшуку, він має право бути присутнім при обшуку, залучати свідків, подавати докази та оскаржити рішення. Це робить процедуру прозорою і зменшує можливості для зловживань.

Біль №4: "Підвішене" майно та документи

Вилучені слідчими у підприємців речі чи документи роками не мають статусу доказів. Це блокує їх повернення або використання. Крім того, підприємства чекали місяці, аби повернути своє майно, навіть після зняття арешту.

Зміни до КПК передбачають, що слідчий зобов’язаний вчасно ухвалювати постанову про визнання речі доказом. Це унеможливлює затягування і правову невизначеність щодо вилучення майна. Якщо арешт майна скасовано, повернути його власнику треба не пізніше ніж за 30 днів. Це покладе край таким затягуванням.