Тепло із землі: Як теплові насоси змінюють стандарти в житловому будівництві
В умовах росту цін на енергоносії, кліматичних викликів та можливих відключень електроенергії, вибір системи опалення для житлового багатоквартирного будинку стає стратегічним питанням. На українському ринку нерухомості вже зʼявляються нові рішення, які допомагають вирішити кілька питань за раз.
Девелопери запозичили практику з Європи і уже втілюють в життя – це теплові насоси, які гріють чи охолоджують будинок температурою з землі. Вони є екологічними, економними та забезпечують автономність. Новація має всі шанси стати стандартом у найближчі роки. Чому так – розказую у своїй авторській колонці.
Які системи опалення існують і які їхні переваги
Найпоширенішим в Україні є централізоване опалення будинків. Підключити його – легко і просто на етапі будівництва, але є й багато недоліків: високі втрати тепла, складність у регулюванні температури в окремій квартирі, залежність від зовнішніх факторів (від аварій на тепломережі, рішень місцевої влади). Якщо, наприклад, ТЕЦ припинить працювати через пошкодження під час війни, то страждатимуть всі жителі будинку, і доволі тривалий період.
Є ще одне поширене рішення – автономне опалення. У цьому випадку для всього будинку встановлюють газову котельню на території житлового комплексу. Це може бути окрема будівля або дахова котельня, розміщена на верхньому поверсі багатоповерхівки. Такі системи дозволяють не залежати від міських мереж і більш гнучко керувати подачею тепла.
На сьогодні – це наймасовіше рішення на ринку, особливо для комплексів середнього і бізнес-класу. Але навіть у нього є вагомий недолік: вартість енергоносія. Газ – дорогий і, скоріше за все, буде лише дорожчати. Це означає постійне зростання витрат на опалення будівлі та потенційно вищі платіжки для мешканців.
Популярності в новобудовах набули індивідуальні системи опалення, газові та електричні котли.
Газовий котел – найпопулярніше рішення серед покупців нерухомості, особливо в малоповерхових будинках. У варіантах із відкритою або закритою камерою згоряння вони забезпечують певну автономність і стабільне тепло. Саме такі рішення часто зустрічаються в проєктах передмістя. Проте в Києві, де переважає багатоповерхова забудова, встановлення індивідуальних газових котлів у квартирах заборонене на рівні державних будівельних норм. Тож для багатоповерхівок цей варіант недоступний.
Альтернативою залишаються електричні котли – менш вибухонебезпечні й простіші у встановленні. Однак таке рішення виглядає суперечливим в умовах ризику можливих тривалих обмежень електропостачання. До того ж вартість електроенергії постійно зростає. Спрогнозувати вартість ресурсу в горизонті 5-10 років важко, тому економічну доцільність також підрахувати складно.
Більш sustainable сучасними рішеннями є теплові насоси. Вони "витягують" тепло з навколишнього середовища (повітря, землі чи води) й передають у житловий простір. Відповідно, такі джерела енергії є відновлюваними і… дешевими, коштовним є лише обладнання (радіатори, трубопроводи) для них.
Зараз це одна з найенергоефективніших технологій: коефіцієнт перетворення енергії сягає х3-5, тобто на кожен спожитий кіловат електроенергії система виробляє 3–5 кіловат тепла. Теплові насоси не викидають CO2, автономні. Рішення вже давно впроваджується в будинках в Австрії, Німеччині, Швейцарії, Японії, Китаї.
В Україні ці насоси також вже почали впроваджувати, особливо на невеликих виробництвах чи у приватних будинках, котеджах. Але досі ніхто з девелоперів не насмілювався встановити теплові насоси для опалення цілої житлової багатоповерхівки.
Перший багатоквартирний будинок з тепловими насосами
Саме зараз в столиці реалізується перший багатоквартирний будинок, у якому вся система опалення базується на геотермальних теплових насосах. Це нетипове рішення для ринку: будинок повністю відмовляється від під’єднання до міських тепломереж. Критеріями для прийняття такого рішення девелопером стали: а) автономність; б) економія. Це не про здешевити будівництво, а навпаки – про створення цінності на роки.
Обʼєкт не буде під'єднаним до системи теплопостачання міста жодним чином. Це дозволить самостійно регулювати, коли починається опалювальний сезон і коли він закінчується, а також яка температура повинна бути у квартирах. За рахунок того, що обладнання в установці працює з великим коефіцієнтом корисної дії, можна буде навіть при повних блекаутах чи тимчасових відключеннях електроенергії забезпечувати себе електрикою за допомогою відносно малопотужного дизельного генератора.
Що ж до економії, то технологія дозволяє зменшити платіжки для мешканців, уникнути переплат за неефективне теплопостачання та гарантувати стабільність навіть в умовах форс-мажорів. За підрахунками, теплові насоси дозволяють економити понад 40% на рік, порівняно з централізованими міськими мережами теплопостачання, та 300-400% у порівнянні з електрокотлами.
Новий стандарт
У час, коли енергетична безпека стала питанням національного масштабу, девелопер мусить брати на себе відповідальність не лише за комфорт, а й за стійкість житла. Подібне рішення стає показником зручності, безпеки, певної життєздатності самого обʼєкту нерухомості. Хочеться вірити, що такі рішення стануть новим стандартом у вітчизняному будівництві загалом.
В ЄС, наприклад, девелопери, що встановлюють теплові насоси на обʼєктах, – отримують пільги від держави. Така "мотивація" могла б стимулювати і українських забудовників теж частіше звертатись до цієї технології, а не тільки конкурувати в "найнижчій ціні за квадрат". Бо якщо планувати на строк більший, ніж кілька місяців, економічна привабливість теплових насосів очевидна.

Але більш чутливий аргумент проти реалізації тепла на багатоквартирний будинок - існуюче розділення електротарифів для побутового користування та юридичних осіб. Вся задекларована автором економія буде знивельована електричним тарифом. Бо в випадку, що пропонує автор, вартість електроенергії буде саме для юридичних осіб.
Крім цього, те, що пропонує автор програє в будь-якому сенсі проти кондиціонера "повітря-повітря". Для чого навязувати споживачеві недолугу внутрішнью систему розподілу теплоносія (звичайні трубопроводи з батареями) із лічильниками тепла за рахунок споживачів і без можливості тонкого налаштовування мікроклімату?
Ну куди ж без неї - без допомоги державного бюджету!?
Ні на що не натякаю...
ПС В повітрі тепла значно більше, аніж в тому прошарку грунту куди будуть закопуватися гроші платників податків. Щодо економії... Для кінцевого споживача економії не передбачається, бо хто ж буде оплачувати ці рахунки за це "економне" тепло.