Стежте за цифрами, або як "Укрпошта" генерує збитки й що про це каже Смілянський

Голова "Укрпошти" Ігор Смілянський виглядає блискучим візіонером та водночас майже 10 років керує компанією, яка останнім часом генерує збитки. Про це свідчать цифри із її власної звітності.

У нещодавньому дуже розлогому інтерв'ю ЕП Смілянський трошки матюкався, трошки нарікав на обставини та попередників, трошки хвалився змістом телефонної книжки і ще зовсім трохи згадував про цифри.

Із понад 35 тис. знаків інтерв'ю я вибрав найцікавіші цифри та подивився на них уважніше, а також порівняв із реальністю. Оскільки щодо 10-річної спроби трансформувати компанію ті цифри точно показові та відверті.

Перегони з конкурентами

Якщо зовсім стисло №1: перегони з ключовими конкурентами компанія програє. І програє саме на тому напрямку, який мав би зробити її прибутковою.

"Укрпошта" відкрила 24 сортувальні автоматизовані центри за 22 місяці під час війни, витративши на обладнання близько 10 млн євро, зазначає Ігор Смілянський. Це нищівно мало порівняно з приватними конкурентами.

Наприклад, поштово-логістична група Meest інвестує $30 млн в одне лише будівництво нового логістичного терміналу під Львовом, де планує обробляти до 1 млн посилок на добу.

Група Nova ("Нова пошта"), за її ж заявами, інвестувала у власну інфраструктуру в Україні за 2022-2024 роки сумарно близько 15 млрд грн, тобто понад еквівалент у $400 млн.

"Укрпошта" присутня у всіх 28 тисяч населених пунктів, які є в Україні і має сім тисяч відділень, каже Смілянський. Але згодом у тому ж тексті каже, що ""Укрпошта" має понад 4 500 стаціонарних відділень та загалом понад 26 тисяч точок присутності по всій країні". Скільки насправді – відповіді не знайшов.

Фонд оплати праці – це 60% від усіх витрат компанії, каже її СЕО. Цікаво та соціально, але непрямо свідчить про слабку технологічну базу.

Основні складові доходу "Укрпошти", як підтвердив Ігор Смілянський: фінансові послуги – 30-35%, посилки (міжнародні та внутрішні) – 20%, листи – 15%, торгівля товарами – 10%.

"Укрпошта" заробляє з одного пенсіонера (доставка пенсій, продаж товарів та продуктів) 100 грн на місяць.

Компанія обслуговує 2 млн пенсіонерів на місяць. Для довідки – це не більше 20% загальної кількості пенсіонерів. 

У цій цифрі, схоже, і криються причини того, що Смілянський намагається отримати банк у своє розпорядження. Але ринок пенсійних карток уже фактично поділений. Тільки для отримання банку "Укрпошта" має спочатку стати прибутковою. На жаль, вона поки досі збиткова.

Посилковий фактчекінг

Якщо зовсім стисло №2: щодо відставання "Укрпошти" від конкурентів по посилковому бізнесу її СЕО намагається виглядати надто добре порівняно із цифрами, які є в офіційних документах.

Зараз "Укрпошта" має своєчасність доставки посилок 98-99%, тримає на ринку міжнародних посилок частку понад 50%, а у посилках із AliExpress в Україну – 65%, наполягає Смілянський.

Але при цьому він визнає, що 65% на 20% складає співвідношення між "Новою поштою" та "Укрпоштою" за відправленнями посилок – маються на увазі частки ринку, які припадають на кожну з двох компаній.

От про ці цифри хотілося б окремо поговорити. У документі під назвою "Лист очікувань власника" на 2025 рік, який абсолютно відкритий і його можна знайти на сайті Мінфіну, є цікаві цифри.

Оскільки цей документ затверджений Міністерством розвитку громад і територій України, якому підпорядкована "Укрпошта", то цифрам у ньому ми просто повинні вірити.

Отже, згідно із "Листом очікувань власника", у 2023 та 2024 роках "Укрпошта" обробила 52,5 млн та 53 млн посилок відповідно – йдеться про суму внутрішніх та міжнародних за кожний із цих років.

Водночас "Нова пошта" обробила 412 млн та 480 млн посилок у ті роки відповідно.

Тобто, якщо за наведеними Смілянським цифрами "Нова пошта" відправляє посилок у 3,25 раза більше, то за цифрами із офіційного документа, які є реальними, а не уявними показниками, різниця у 2023 році складала 7,8 раза на користь "Нової пошти", а у 2024 році – 9 разів.

У поточному році "Укрпошті" показали план, згідно із "Листом очікувань власника", на 69 млн внутрішніх та міжнародних посилок, тоді як "Нова пошта" прозвітувала про приріст на 7% та про 238 млн посилок за перше півріччя, тобто обробить за 2025 рік не менше 530 млн посилок.

І навіть за умови виконання доволі амбітних планів "Укрпоштою", вона все одно матиме у 7,7 раза менший обсяг обробки посилок, ніж у "Новій пошті".

Якщо дуже стисло: Смілянський не менше ніж удвічі відхиляється від реальності при оцінці відставання від найбільшого з конкурентів по обсягам обробки посилок.

Чому стільки саме про посилки? Бо акціонер – держава – очікує, що саме зростання посилкового бізнесу "Укрпошти" відновить її фінансову стійкість, про це є в "Листі очікувань власника".

І, нарешті, про гроші

Якщо зовсім стисло №3: СЕО "Укрпошти" ухиляється від визнання фінансових проблем, а отже мало ймовірності, що ці проблеми почнуть вирішуватися.

"У нас був капітал на 1 червня 4 мільярди 100 мільйонів, а на 2 червня став мінус 600 мільйонів. Нацбанк змінив правила розрахунку капіталу – й у нас за один день капітал став з "плюс" 4,1 мільярда "мінус" 600 мільйонів", – каже Ігор Смілянський.

Водночас підписана ним і завірена поважними аудиторами звітність компанії за підсумками 2024 року містить цифру 210,2 млн грн власного капіталу станом на 31 грудня 2024 року.

За 2024 рік власний капітал компанії скоротився майже втричі – з 623,4 млн грн до згаданих 210,2 млн грн. А за підсумками першого півріччя 2025 року власний капітал скоротився ще більше і склав від'ємну величину – мінус 101,5 млн грн, це вже за тією методикою, на яку емоційно нарікає Смілянський.

Але ця від'ємна величина абсолютно чітко відповідає тому тренду, який існує останні два роки.

Тобто ніякого "плюс 4,1 млрд гривень" капіталу в "Укрпошти" не було станом на 1 червня, навіть за власною її звітністю, під якою стоїть, нагадаю, підпис керівника компанії.

Так, Мінфін на прохання автора прокоментував фінансовий стан "Укрпошти", і його оцінки протилежні тому, що розповідає Смілянський.

Хоча Мінфін сподівається, що компанія виконає свою "домашню роботу" і, нарешті, позбудеться збитків: "Відповідно до очікувань АТ "Укрпошта" у 2025-2028 роках діяльність компанії буде прибутковою, що забезпечується зростанням доходів від посилок та керованим зростанням витрат", йдеться у відповіді Міністерства фінансів на мій запит.

Проте поточний фінансовий стан компанії вбачається складним та не надто стійким: "коефіцієнт фінансової стійкості (показує відношення власного капіталу до загальної суми зобов'язань) є недостатнім та планується у 2025 році на рівні 0,021, у 2026 році – 0,035, у 2027 році – 0,064, у 2028 році – 0,107.

Коефіцієнт поточної ліквідності планується у 2025-2027 роках на рівні 0,5, у 2028 році – 0,6, що не дозволяє виконати поточні зобов'язання товариства за рахунок його оборотних активів у повному обсязі".

Але про ці проблеми Ігор Смілянський у своїх публічних виступах не надто згадує. То, може, є якась інформація, щодо якої його заяви співпадають із урядовими?

Так, у своїх серпневих коментарях, які автору надав керівник "Укрпошти", він підтвердив, що не звертався до уряду за коштами на докапіталізацію компанії.

В уряду також немає таких планів, тому що, як прямо зазначив Мінфін у відповіді на мій запит, "проєктом закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" (реєстр. №14000 від 15 вересня 2024 року), схваленим Кабінетом Міністрів України та поданим на розгляд до Верховної Ради України, не передбачено видатків на докапіталізацію АТ "Укрпошта".

Яким чином компанія планує виконувати "очікування власника" та нарешті повернутись на трек прибутковості? Сподіваємось це відбуватиметься не за рахунок клієнтських коштів? Саме час, як то кажуть, стежити уважно за руками.

Тому не міг пройти повз рекламу чергового форуму на якому пан Смілянський виступає із темою "Ходи, що змінюють траєкторію: ризик чи формула прориву".

Імовірно, саме такі очевидні розбіжності в сприйнятті щодо відповідальності керівника держустанови та аналізі фінансової звітності спровокували корпоративну кризу "Укрпошти" та одночасне звільнення із неї в серпні-вересні цього року трьох членів наглядової ради. За словами одного з них, вони були фактично усунуті від виконання своїх функцій, так і не дочекавшись від СЕО "проривного" але "неризикованого" плану виходу зі складного фінансового становища.

Сергій Деркач, який був представником держави у наглядовій раді, вийшов із неї згідно з наказом віцепрем'єр-міністра з відновлення України – міністра Олексія Кулеби від 26 серпня. Олена Малинська, незалежний член наглядової ради "Укрпошти" склала повноваження 27 серпня. Незалежний член наглядової ради "Укрпошти" Рінат Абдрасілов склав повноваження 8 вересня.

Деркач та Малинський пішли мовчки, за власним бажанням. Абдрасілов теж не став публічно гримати дверима, але видання РБК-Україна оприлюднило частину його листа акціонеру, в якому присутня вкрай жорстка критика керівника.

Чи є в цьому щось для мене нове? Звісно ні, приблизно про це саме мої публікації 17 лютого та 26 серпня 2025 року на сайті Інтерфакс-Україна. Дати важливі, бо в лютому я вже писав про збитки та колосальні потреби в грошах для інвестуванні у той банк, який Ігор Смілянський хоче розвинути при "Укрпошті". У серпневій публікації писав про подальше накопичення збитків, від'ємний капітал та про проблеми з менеджментом.

Обидві публікації з'явилися до того, як у вересні були оприлюднені витоки про занепокоєність членів наглядової ради "Укрпошти". Ці витоки лише підтвердили мої судження щодо спроможностей компанії керувати поштовим банком та інвестувати в нього.

Але саме зараз члени наглядової ради проголосували ногами проти менеджерських здобутків керівника компанії. Це надто гучно, щоб не помічати.

Якщо зовсім стисло – резюме: Ігор Смілянський – блискучий презентер та комунікатор, він міцно тримає увагу аудиторії та вміє красиво "упаковувати" потрібні йому сенси.

Проте, після майже 10 років його майже одноосібного керування компанією, "Укрпошта" опинилася в ситуації, коли вичерпався власний капітал – судячи із офіційних опублікованих цифр, які генерує та публікує сама компанія.

І які чомусь Смілянський не згадує у своїх публічних виступах.