Гроші на сонце: Варіанти фінансування сонячних електростанцій для бізнесу

Український бізнес дедалі активніше звертає увагу на сонячну енергетику. Причини очевидні: зростання тарифів на електроенергію, ризики перебоїв із постачанням та прагнення до енергонезалежності. Але, попри очевидні переваги, ключовим питанням для більшості підприємств лишається фінансування. 

Які інструменти сьогодні доступні бізнесу та які їхні переваги та ризики?

Чому бізнес інвестує в сонячні електростанції

Мотивація компаній умовно поділяється на дві групи:

1. Станції для власного споживання. Бізнеси прагнуть скоротити витрати на електроенергію, яка постійно дорожчає, та зробити виробництво більш прогнозованим.
2. Станції з можливістю продажу електроенергії. Це здебільшого проєкти з системами накопичення (АКБ), що дозволяють продавати електроенергію на ринку "на добу наперед" (РДН). Модель працює завдяки різниці в цінах протягом доби, що дає змогу отримувати додатковий прибуток.

Термін окупності залежить від моделі та складності проєкту:

• СЕС для власного споживання – від 2 до 3 років,
• СЕС із продажем на ринку та накопиченням – від 3,5 до 7 років.

Як зростання тарифів та перебої з постачанням впливають на окупність

Між тарифами та строком окупності існує пряма залежність: що вища ціна електроенергії, то швидше окупається станція.

Зростання тарифів на електроенергію прямо скорочує термін окупності сонячної станції: кожна гривня, яку бізнес не платить постачальнику, перетворюється на додаткову економію та збільшує фінансовий ефект від інвестиції. Власна генерація має стабільну собівартість кіловата (LCOE), тоді як мережевий тариф зростає щороку, і ця різниця працює на користь інвестора.

Окремо варто врахувати перебої з постачанням: для промислових та комерційних споживачів навіть кілька годин простою можуть коштувати десятки тисяч гривень у вигляді зупиненого виробництва, зірваних контрактів чи втрати клієнтів. СЕС із накопичувачем (ESS) дозволяє зберігати енергію та забезпечувати безперервність роботи, фактично перетворюючи енергетичну інфраструктуру на інструмент захисту доходів.

Таким чином, зростання тарифів пришвидшує економічну окупність проєкту, а перебої підсилюють його стратегічну цінність як гарантії стабільності бізнесу.

Власні кошти: плюс і мінус

Фінансування сонячної електростанції виключно з власних коштів – найпростіший варіант.

Перевага: бізнес одразу економить на рахунках, не сплачуючи відсотків за кредитами.

Недолік: заморожування капіталу на 2-3 роки. Це може знизити гнучкість компанії та стримати інші інвестиційні проєкти.

ЕСКО-модель та альтернативи

Класична ЕСКО-модель (енергосервісний контракт) передбачає, що інвестор будує СЕС за власні кошти, а клієнт розраховується з ним за рахунок зекономленої енергії. Вигода для бізнесу – відсутність початкових витрат, проте механізм складний і зазвичай працює з великими компаніями.

Альтернативи, які набирають популярності:

• "станція в оренду". Інвестор будує СЕС, а бізнес сплачує щомісячний платіж із дисконтом (зазвичай -5 % від РДН + розподіл та передачу);
• простіший варіант: клієнт отримує кошти, будує станцію та повертає гроші за графіком. Для підприємств, які не мають доступу до банківського фінансування, це може бути вигідною альтернативою.

Ключові фінансові показники для оцінки СЕС

Щоб правильно оцінити економіку проєкту, важливо дивитися не лише на терміни окупності, а й на базові фінансові метрики:

• CAPEX (Capital Expenditures) – усі разові інвестиції в запуск сонячної електростанції: обладнання, монтаж, проєктування, логістика;
• OPEX (Operational Expenditures) – щорічні витрати на обслуговування станції: сервіс, страхування, адміністративні витрати. Це "вартість утримання" вашої СЕС у робочому стані протягом всього життєвого циклу обладнання;
• LCOE (Levelized Cost of Energy) – показник, що демонструє собівартість 1 кВт-год електроенергії протягом усього життєвого циклу СЕС. Формула враховує CAPEX, OPEX, дисконтну ставку та реальний виробіток електроенергії за 15+ років. Що нижче LCOE – то вигідніший проєкт;
• NPV (Net Present Value) – це фінансовий показник, що відображає різницю між дисконтованою вартістю майбутніх грошових надходжень та дисконтованою вартістю витрат проєкту. Він характеризує очікуваний приріст вартості для інвестора після врахування вартості капіталу та часової цінності грошей. Якщо NPV позитивний – інвестиція вигідна;
• IRR (Internal Rate of Return) – внутрішня норма дохідності. Це відсоток, який відображає реальну рентабельність проєкту. Якщо IRR вище вартості капіталу (наприклад, ставки банку) – проєкт економічно доцільний.

Приклад проєкту: економіка СЕС на 115 кВт

• Встановлена потужність: 115 кВт.
• Річна генерація: 134,4 МВт-год.
• Щорічна економія коштів: $22 663.
• Вартість станції (CAPEX): $50 566.
• LCOE (собівартість електроенергії): 0,62 грн/кВт-год
• Рівень заміщення денного споживання: 22%.

Ця станція дозволяє замістити близько п'ятої частини денного споживання підприємства, забезпечуючи економію понад $22 тис. на рік. За таких параметрів прогнозний строк окупності становить лише 2,2-2,5 року, що робить проєкт інвестиційно привабливим.

При цьому собівартість кіловат-години (LCOE) у понад 10 разів нижча за ринковий тариф, а інвестиція дозволяє зафіксувати вартість електроенергії на довгостроковий період.

Як обрати оптимальне рішення

Щоб мінімізувати ризики, вартість залучення інвестицій слід порівнювати за кількома критеріями:

• вартість проєкту та початковий внесок;
• відсоткові ставки та інші банківські умови;
• операційні витрати (ОПЕКС);
• можливість отримання знижки чи дисконту на електроенергію.

Проаналізуйте всі можливі варіанти інвестування вашого проєкту, наприклад, у форматі таблиці, щоб порівняти та врахувати всі переваги та недоліки. Це дає змогу побачити реальну картину й уникнути прихованих ризиків.

Фінансові інструменти для розвитку сонячної енергетики в Україні

Сонячна енергетика в Україні активно розвивається, проте головний виклик для бізнесу й громад – пошук доступних фінансових інструментів для інвестування.

Останніми роками на ринку сформувалося кілька напрямів, які дають змогу запустити або масштабувати проєкти з відновлюваної енергетики.

Кредити: швидко, із заставою та відсотками

Найбільш реалістичний і швидкий спосіб фінансування – банківські кредити. Хоча державна програма "5-7-9" більше асоціюється з підтримкою бізнесу у виробничих чи торгових напрямках, вона також може стати в нагоді для фінансування сонячних електростанцій.

Банки останнім часом значно спростили процедури погодження кредитів для енергоефективних рішень. Якщо ще кілька років тому очікування займало місяці, то зараз рішення ухвалюються в стислий термін, що відкриває можливості для швидкої реалізації проєктів.

Один із найпопулярніших механізмів – державна програма "Доступні кредити 5-7-9%", яку можна використати для проєктів у сфері енергоефективності та відновлюваної енергетики. Строк кредитування становить до 5 років, а ставка залежить від обсягу річної виручки компанії:

• для клієнтів із виторгом до 10 млн євро – 7% річних, із можливістю зниження до 5% у разі створення нових робочих місць;
• для клієнтів із виторгом понад 10 млн євро – 9% річних, із можливістю зниження до 7% за тих самих умов.

Якщо компанія не підпадає під критерії програми, банк може запропонувати стандартні умови фінансування:

• виручка до 30 млн грн – UIRD 3m + 6%;
• виручка від 30 млн до 300 млн грн – UIRD 3m + 5%;
• виручка понад 300 млн грн – UIRD 3m + 3%.

"Ощадбанк" пропонує одразу кілька напрямів фінансування у сфері енергоефективності – від кредитів під 0% для домогосподарств до інвестиційних програм для корпоративного сектору.

1. Програма "Енергонезалежність домогосподарств". Банк кредитує встановлення сонячних або гібридних систем для приватних будинків із потенційною ставкою 0%.

• Строк кредитування: до 10 років.
• Максимальна сума: до 480 тис. грн.
• Цільове призначення: сонячні електростанції, гібридні системи, системи резервного живлення.

1. Спільна програма з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР). Для проєктів у сфері енергоефективності кредити із кешбеком до 25%.

• Сума: до 1 млн грн.
• Строк: до 5 років.
• Ставка: близько 21%.
• Кешбек: до 15% від ЄБРР, плюс +10% для ветеранів та окремих категорій клієнтів.

1. Кредитування бізнесу та великих проєктів у сфері відновлюваних джерел енергії (ВДЕ). Банк надає фінансування корпоративним клієнтам для реалізації інфраструктурних і відновлювальних проєктів:

• Сума: від 0,5 млн до 25 млн євро.
• Строк: 5-7 років.
• Власний внесок: від 10% до 50%.

1. Кредит у межах угод Європейського інвестиційного банку та Європейського інвестиційного фонду (ЄІБ та ЄІФ). Підприємства можуть отримати кредит до 5 млн євро у гривні або валюті на: створення чи придбання основних засобів, капітальні витрати, поповнення обігових коштів.

• Термін – від 6 до 98 місяців залежно від типу кредитної лінії.

1. Програма "Моя нова енергія".

• Сума: від 100 тис. до 1 млн грн.
• Строк: 1-5 років.
• Ставка: 21,1% (із підтвердженням), або 56% (без підтвердження доходів).

Також у державній програмі "Доступні кредити 5-7-9%" бере участь Sense Bank. Банк фінансує підприємства, які відповідають критеріям за обсягом доходу:

• до 2 млн євро – мікробізнес,
• до 10 млн євро – малий бізнес,
• до 50 млн євро – середній бізнес.

Програма передбачає:

• ставки: від 5% до 9% річних (із можливістю компенсації),
• строк: до 5 років,
• графік погашення: індивідуальний, адаптований до сезонності бізнесу,
• мета фінансування: придбання обладнання, модернізація підприємств, енергоефективні проєкти.

Гранти та енергетичні спільноти: складніше, але вигідно

Грантові програми залишаються важливим ресурсом для фінансування інновацій, підтримкою розвитку малого й середнього підприємництва та відновлення бізнесу, що постраждав від російської агресії, стратегічних змін і модернізації на місцевому рівні.

Зараз дедалі частіше говорять про створення енергетичних спільнот (кооперативів). Енергетичні спільноти – це об'єднання громадян, які спільно володіють і керують проєктами з відновлюваної енергетики.

Енергетичні спільноти можуть мати будь-яку організаційно-правову форму, наприклад, асоціації, кооперативу, товариства, неприбуткової організації або малого чи середнього підприємства.

Такі об'єднання підвищують можливості своїх членів спільно інвестувати в енергетичні активи. Це в свою чергу підвищує енергетичну незалежність спільнот, зменшує витрати на енергоносії та сприяє декарбонізації енергетичної системи.

Цей напрям перебуває на старті, однак вже є пілотні проєкти, які демонструють успішні моделі співпраці. За допомогою грантів громади можуть розробити та проопрацювати стратегію енергоефективності, розробити техніко-економічне обгрунтування (ТЕО) та отримати часткову компенсацію вартості обладнання, хоча процес оцінки грантових проєктних пропозицій довший і складніший, ніж у випадку з кредитами

Роль бізнесу в зеленому переході

Для приватних компаній, які працюють на ринку сонячної енергетики, важливо бути не лише постачальником обладнання, а й партнером у фінансових рішеннях.

На відміну від постачальників, що працюють лише з технічними рішеннями, з'являються компанії, що забезпечують комплексний підхід – від проєктування до залучення фінансування, виступаючи сполучною ланкою між клієнтом, банком і донорами. Їх фахівці допомагають підібрати оптимальну модель фінансування, оцінити ризики й розробити фінансову модель та бізнес-план проєкту. У фокусі – не лише обладнання, а й комплексний підхід: інженерні рішення, фінансова модель, відповідність принципам ESG.

Тренди: попит на фахівців і нові інструменти

Зростання попиту на СЕС і системи накопичення енергії створює потребу в новому поколінні інженерів, фінансистів і консультантів. Це підтверджує й практика: клієнти дедалі частіше запитують не просто панелі чи батареї, а комплексне рішення "під ключ", де вже враховані технічні, фінансові та юридичні аспекти.

Таким чином, на ринку формується нова культура – культура та практика створення фінансово стійких і соціально відповідальних рішень для зеленої трансформації України та Європи.

У 2025 році українські підприємці, громади та громадські організації мають також широкий вибір грантових можливостей у сфері відновлюваної енергетики та розвитку бізнесу.

Прямих грантів для бізнесу наразі небагато, однак участь у партнерствах із громадами чи громадськими організаціями – перспективна стратегія. Такі консорціуми мають більше шансів на підтримку в межах програм зеленої енергетики та відновлення, а для бізнесу це ще й додаткові переваги – від стратегій сталого розвитку до зміцнення репутації й нових контрактів у майбутньому.

Чому інвестиції в сонячні електростанції – це стратегічний крок

Окрім фінансової вигоди, інвестиції в сонячну генерацію дозволяють бізнесу зафіксувати вартість електроенергії на довгостроковий період – до 15 років, що відповідає гарантійному терміну роботи обладнання. У сучасних умовах це не лише про економію, а й про енергетичну безпеку та незалежність, які стають критично важливими для будь-якого підприємства.

Також інвестиції у ВДЕ безпосередньо пов'язані з новими вимогами до корпоративної сталості.

4 серпня 2025 року у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №13598, який вносить зміни до закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Документ, підготовлений Кабінетом Міністрів, передбачає запровадження обов'язкової звітності зі сталого розвитку (ESG-звітності) для бізнесу.

Ця звітність уже є обов'язковою для великого бізнесу, а також для компаній, що планують залучати кредитні або інвестиційні кошти. Тому підприємства, які впроваджують відновлювані джерела енергії, зокрема СЕС, мають усі шанси стати привабливішими для банків та інвесторів, отримати переваги та пільги при фінансуванні та підвищити свою репутаційну стійкість у контексті ESG.

Компанії сьогодні можуть обирати серед різноманітних фінансових механізмів реалізації СЕС – від самофінансування до партнерських або інвестиційних моделей. Ефективність рішення визначається не лише обсягом капіталу, а й стратегічним баченням розвитку бізнесу та його готовністю до залучення зовнішніх ресурсів.