Антирейдерські штаби, інвестняні, омбудсмени: Як реально захищають бізнес в Україні?

За останні 15 років в Україні з'явилися десятки механізмів захисту бізнесу – від бізнес-омбудсменів до "маски-шоу стоп". Однак чому попри це запит на захист лише зростає?

Власники бізнесу, керівники підприємств і правозахисники, які останнім часом стикаються з випадками тиску на бізнес, щоразу вимушені проходити всі етапи правового захисту заново, незалежно від наявного досвіду чи попередньої практики. Для тих, хто тривалий час займається захистом бізнесу (Business Protection), виникає відчуття "дежавю" – повторюваності як методів тиску з боку третіх осіб, так і запропонованих державою заходів протидії.

Проаналізувавши останні роки, ми умовно розподілили державні заходи із захисту бізнесу на законодавчо-нормативні та організаційні.

Серед організаційних заходів розглянемо створені відомчі, міжвідомчі, консультативні й дорадчі органи, найбільш відомі (зокрема резонансні), які діяли або продовжують діяти в цій сфері.

Законодавчі та нормативні заходи

Зміни до ст. 206 та запровадження ст. 206-1 КК України

Метою змін було недопущення використання схем протиправного поглинання та захоплення підприємств і врегулювання ключових аспектів протидії рейдерству.

Однак практика застосування показала низку недоліків, що суттєво ускладнили ефективне використання цих норм.

Статистика Офісу генерального прокурора щодо ст. 206 КК України продемонструвала:

• відсоток закритих кримінальних правопорушень: від 78% у 2013 році до 31-42% у 2019-2021 роках;
• відсоток проваджень, переданих до суду: від 4% у 2013 році до 1-2% у 2020–2021 роках.

Закони "Маски-шоу стоп 1" і "Маски-шоу стоп 2"

"Маски-шоу стоп 1"

Мета: обмеження зловживань правоохоронців під час обшуків та вилучення техніки.
Результат: скорочення випадків вилучення обладнання без санкції суду та зменшення силового тиску на бізнес.

"Маски-шоу стоп 2"

Мета: розширення прав сторін під час досудового розслідування та підвищення відповідальності слідчих/прокурорів.
Результат: покращення процесуального захисту, але механізм компенсації збитків лишається неврегульованим.

"Інвестняні" (закон від 13 лютого 2021 року, зі змінами)

Мета: підтримка проєктів зі значними інвестиціями шляхом податкових, митних і адміністративних пільг.
Результати: до лютого 2022 року – 28 інвестпроєктів на близько $2,29 млрд; станом на 2023-2024 роки  супровід понад 10 проєктів та підписані інвестиційні угоди на понад 4 млрд грн.

Мораторій на безпідставні перевірки

Мета: зниження адміністративного тиску на бізнес та стимулювання економічного зростання.
Забороняє контролюючим органам проводити перевірки без обґрунтованих підстав.

Організаційні заходи: створені органи та структури

Висновки

Попри значну кількість створених органів та інструментів, запит на захист бізнесу залишається гострим.

Ось основні причини:

• по-перше, тиск на бізнес має комплексний характер і вимагає одночасної взаємодії з судами, слідством, реєстрами та місцевими органами;
• по-друге, більшість структур виникли як реакція на кризу, а не як системний елемент державної політики;
• по-третє, багато органів не мають процесуального статусу, а їхні рішення носять консультативний характер.

Тому реальний захист залежить від дій визначених уповноважених органів та процедур, які ініціює сам бізнес.