Компенсація інвестицій через податки: Як новий механізм може запустити реіндустріалізацію України

Одразу після виходу Enlargement Report (звіт Європейської Комісії, – ред.) по Україні Верховна Рада схвалила в першому читанні законопроєкти №13414 і №13415, які вводять в Україні європейський механізм державної підтримки виробників – компенсацію капітальних інвестицій через податки.

Це один із найбільш очікуваних і, водночас, найсистемніших кроків держави в напрямку стимулювання реального сектору, зокрема переробної промисловості.

Його мета – створити сучасний європейський інструмент стимулювання виробництва та розширення внутрішнього ринку капіталовкладень.

Інвестиційний голод як системна хвороба економіки

Капітальні інвестиції – це "м'язи" економіки. Вони забезпечують модернізацію основних фондів, структурну перебудову, технологічне оновлення і зрештою – конкурентоспроможність.

Але в Україні ці м'язи вже багато років ослаблені. Якщо в 2011 році номінальний обсяг капітальних інвестицій становив $7,6 млрд, то у 2021 році – лише $6,1 млрд. Частка переробної промисловості у ВВП упала з 18,4% до 10,3%, а після початку повномасштабної агресії Росії – до історичного мінімуму в 7,6%.

Для порівняння: у Польщі цей показник становить 17,5%, у Туреччині – 22,1%.

За даними Київської школи економіки, ще станом на початок 2024 року лише прямі задокументовані втрати промислових активів унаслідок війни сягнули $13 млрд, а інфраструктурні збитки – перевищили $137 млрд. Водночас оновлення основного капіталу в Україні коливається навколо критичної межі – лише 15% ВВП, тоді як для стійкого розвитку потрібно не менше 25%.

У цих умовах держава запроваджує системне рішення – компенсація інвестицій через податки (законопроєкти №13414 та №13415).

Суть механізму: компенсація інвестицій через власні податки

Модель проста і водночас революційна для нашої практики: інвестор може компенсувати частину витрат на модернізацію або створення виробництва за рахунок власних податкових платежів.

Хто може скористуватися стимулом?

Юридичні особи, зареєстровані в Україні та здійснюють господарську діяльність в Україні у сфері переробної промисловості (за виключенням "соціально небажаних сфер" – виробництво алкоголю, тютюнових виробів тощо), переробки промислових та/або побутових відходів (крім захоронення відходів)

Види інвестицій, що підлягають компенсації:

• витрати на придбання будівель і споруд або витрати на їх будівництво, модернізацію, технічне та/або технологічне переоснащення;
• витрати на будівництво інженерних мереж, інженерних споруд, об'єктів суміжної інфраструктури;
• витрати на придбання нового обладнання, механізмів, приладів, транспортних засобів – згідно УКТЗЕД (Митний кодекс);
• придбання земельної ділянки.

Держава повертає частину цих інвестицій через звільнення від податків: податку на прибуток, імпортного ПДВ і мита на обладнання, податку на майно та земельного податку (за згодою органів місцевої влади).

Розмір компенсації залежить від обсягу інвестиційного проєкту:

• від 100 тис. євро до 1 млн євро – 70%;
• від 1 млн євро до 20 млн євро – 50%;
• від 20 млн євро до 50 млн євро – 30%.

І головна відмінність від наявних механізмів – ініціатива поширюється не лише на нові заводи, а й на модернізацію і масштабування вже діючих підприємств. Також цей механізм може бути застосований для релокованих та зруйнованих унаслідок військової агресії підприємств.

Європейська логіка, українська адаптація

Механізм розроблено з урахуванням керівних принципів Єврокомісії з регіональної державної допомоги, які дозволяють компенсувати частку капіталовкладень у менш розвинених або постконфліктних регіонах Європейського Союзу.

У Європі держава компенсує 30-70% інвестицій через податкові пільги, гранти або пільгове фінансування.

Український варіант відтворює цю модель, але в "бюджетно безпечний" спосіб – без прямих витрат, лише через перерозподіл майбутніх податкових платежів підприємств, які реально працюють.

Важливо відзначити, що Молдова вже імплементувала цей механізм.

Отже, компенсація інвестицій через податки – це не грант і не кредит. Підприємство не отримує живі гроші з бюджету, а зберігає частину заробленого, якщо доводить, що інвестує в реальне виробництво.

Такий підхід мінімізує ризики неефективного використання коштів і корупційні фактори. І саме таким інструментом користуються наші європейські сусіди, коли українські підприємства розглядають можливість релокації в ЄС – пропонують до 70% повернення інвестицій живими грошами.

Моделювання ефектів: реалістичний сценарій +1,7% ВВП

Інститут інформатизації і моделювання економіки провів повномасштабне моделювання макроекономічного ефекту від впровадження системи компенсації інвестицій через податки, використовуючи модель загальної рівноваги GTAP (Global Trade Analysis Project).

Моделювання провели з використанням спеціалізованого програмного забезпечення, яке являє собою систему з понад 200 рівнянь, що описують рівноважний стан 141 економік за 65 секторами виробництва товарів і послуг та ринкову взаємодію між ними на основі матриць соціальних рахунків, а також таблиці міжгалузевого балансу "витрати-випуск" у основних цінах, що описують структуру економіки України за стандартною класифікацією видів економічної діяльності відповідно до індикаторів чинної системи національних рахунків.

У рамках моделювання було розглянуто три сценарії:

• ­песимістичний сценарій: слабкий вплив нововведень на притік капітальних інвестицій (КІ) через негативний вплив решти факторів інвестиційного середовища та, відповідно, збереження наявних тенденцій надходження капітальних інвестицій у вітчизняні галузі переробної промисловості в розмірі близько $3 млрд на рік з переважанням капіталовкладень у галузь виробництва харчових продуктів і напоїв;
• ­реалістичний сценарій: розширення інвестиційних стимулів за вказаними пропозиціями забезпечить найбільше стимулів для капіталовкладень суб'єктів середнього підприємництва у переважно трудомісткі та середньотехнологічні виробництва продукції легкої промисловості та споживчих товарів, що сприятиме збільшенню річного притоку КІ у переробні галузі до $5 млрд;
• ­оптимістичний сценарій: модифікація інвестиційної політики в поєднанні із забезпеченням системи страхування інвестицій від військових ризиків (через MIGA та розширення функцій вітчизняного ЕКА) сприятиме збільшенню притоку КІ здебільшого у високотехнологічне машино- і приладобудування в обсязі до $8 млрд на рік.

Результати за ключовими макро- та секторальними показниками відображено на графіках нижче:

Результати моделювання вказують, що за всіх розглянутих сценаріїв чистий ефект податкових надходжень до бюджетів і фондів усіх рівнів буде позитивний.

За песимістичного сценарію він буде порівняно невеликий і складе 926 млн грн на рік при додаткових доходах у 5,2 млрд грн та обсязі податкових пільг у майже 4,3 млрд грн.

При реалістичному сценарії очікується відчутне перевищення додаткових надходжень податків та зборів над обсягами наданих пільг у рамках державної підтримки інвестиційної діяльності. При пільгах у близько 19,25 млрд грн на рік нарощення інвестиційної та ділової активності сприятиме збільшенню податкових платежів на 26,82 млрд; чистий ефект оцінюється у 7,57 млрд грн на рік.

Розгортання оптимістичного сценарію дозволить досягти істотного ефекту чистого приросту податкових платежів і зборів, що оцінюється у майже 44,5 млрд грн на рік. Це відбудеться завдяки тому, що додаткові надходження до бюджетів усіх рівнів складуть майже 84 млрд грн на рік, тоді як обсяг податкових пільг – 39,5 млрд грн.

Випереджаючий темп чистого податкового ефекту пояснюється як інвестиціями у більш високотехнологічні та прибуткові галузі з високим рівнем оплати праці, так і тим, що за даного сценарію очікується реалізація переважно масштабних капіталовкладень, для яких аналізованою ініціативою передбачена нижча частка компенсації інвестиційних витрат.

Необхідно принципово зазначити, що вказані розрахунки відображають "усереднений" результат, який буде досягнуто у середньострокові перспективі після проходження перших етапів реалізації інвестиційних проєктів.

Очевидно, що в перші роки дії державної підтримки, коли преференції уже будуть надані, а виробничі об'єкти перебуватимуть тільки на стадії будівництва та підведення комунікацій, обсяги податкових пільг тимчасово перевищуватимуть додаткові бюджетні надходження у значній мірі за будь-яких сценаріїв. Тривалість таких перехідних періодів залежатиме від галузевої специфіки капіталовкладень та успішності реалізації інвестиційних проєктів.

У відносних величинах одержані результати можна представити наступним чином:

• за песимістичного сценарію 1000 грн інвестицій, на які пошириться дія преференцій, згенерує 214 грн податкових пільг у короткостроковому періоді та 260 грн додаткових податкових надходжень – у середньостроковому періоді;
• за реалістичного сценарію 1000 грн інвестицій згенерує 240 грн пільг та 335 грн надходжень відповідно;
• за оптимістичного сценарію відповідні показники у розрахунку на 1000 грн інвестицій складуть 197 грн та 420 грн.

Отже, механізм компенсації інвестицій через податки може стати потужним драйвером відновлення промисловості України.

За реалістичного сценарію він додасть економіці близько 1,7% ВВП та принесе понад 26 млрд грн додаткових бюджетних надходжень.

А за умови активнішого залучення капіталу – до $8 млрд інвестицій на рік – зростання може перевищити 5% ВВП, формуючи нову хвилю промислового розвитку України.

Та очевидно, що за цей результат ще доведеться поборотися: спочатку – в залі Верховної Ради за ухвалення закону в цілому з урахуванням необхідних правок і доопрацювань, далі – в Кабінеті Міністрів за якісну розробку та впровадження підзаконних актів, і, зрештою, за ініціативу самого бізнесу, який має скористатися новими можливостями для інвестицій і зростання.