Що робити бізнесу після обстрілів і навіщо: покрокова інструкція

Останні масовані обстріли завдають ударів по всій країні, і бізнес відчуває ці наслідки на кожному рівні.

Під прицілом опиняються не лише об'єкти критичної інфраструктури. Енергетика, транспорт, промислові та складські площі, офіси, торговельні центри – все отримує суттєві пошкодження. Руйнується обладнання, техніка, транспорт, товари. У низці регіонів фіксуються вирви на земельних ділянках, забруднення ґрунтів, знищені покриття та інженерні мережі, що збільшує витрати й час на відновлення.

Такі атаки порушують операційні процеси бізнесу та ведуть до прямих фінансових втрат. Зупиняється виробництво, порушуються ланцюги постачання, зростають витрати на резервування та безпеку, виникають касові розриви, втрачається продукція. Усе це безпосередньо впливає на виконання контрактів і на здатність компаній швидко повернутися до нормальної роботи.

За оцінками World Bank та UNDP (RDNA 4), що охоплюють період до 31 грудня 2024 року, прямі збитки для України вже перевищили $176 млрд.

Але реальні втрати значно більші: масовані атаки 2025 року продовжують завдавати шкоди, а оновлена статистика з'явиться лише на початку наступного року.

Механізм компенсацій для бізнесу за пошкоджене чи знищене майно

Держава вже запускає новий механізм компенсацій для бізнесу за пошкоджене чи знищене майно. Відповідна постанова оприлюднена, а сам механізм почне діяти з 1 січня 2026 року.

Програма передбачає два інструменти підтримки: пряму компенсацію збитків для підприємств у зонах підвищеного ризику та часткове відшкодування вартості страхування від воєнних ризиків для компаній у інших регіонах. У документі визначено критерії участі, ліміти виплат і процедуру подачі заявок. Фінансування забезпечуватиметься коштом державного бюджету.

Важливо: програма компенсацій поширюється лише на нові випадки пошкодження чи знищення майна. Виплати передбачені виключно за інциденти, які сталися після першого числа місяця, який настає за датою набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №1541.

Компенсація буде доступною лише тим підприємствам, які приєдналися до програми та відповідають вимогам, визначеним у переліку винятків. Це означає, що бізнес має бути готовим фіксувати збитки системно й оперативно, аби не втратити можливість подати заявку в межах нового механізму.

Доступ до таких програм компенсації можливий лише за умови належної фіксації збитків. Це базова вимога: без підтверджених доказів подати заявку або обґрунтувати обсяг втрат фактично неможливо.

Якщо збитки не задокументовані належним чином, підприємство ризикує не отримати компенсацію чи іншу допомогу, не матиме необхідної доказової бази для правильного відображення втрат у бухгалтерському обліку, коректного списання активів чи отримання страхових виплат. Воно також послаблює свій юридичний захист у потенційних спорах із контрагентами або державними органами та може зіткнутися з додатковими фінансовими ризиками через порушення контрактів чи обсягів виробництва.

Тобто недостатня або несвоєчасна фіксація шкоди здатна перетворити фактичні втрати на довші та дорожчі непрямі наслідки й ускладнити відновлення бізнесу.

З огляду на це бізнесу вже сьогодні критично необхідно документувати кожен випадок пошкодження, зокрема через фото- та відеофіксацію, акти обстежень, інвентаризацію, експертні висновки, підтвердження впливу обстрілу на діяльність підприємства. Своєчасно сформована доказова база визначатиме можливість отримати відшкодування й забезпечить швидке та ефективне відновлення роботи в майбутньому.

To-Do List для бізнесів після обстрілу

У такій ситуації бізнесу важливо діяти оперативно. Документування кожного факту пошкодження – це не технічність і не формальність, а основа майбутнього відшкодування. Від якості доказової бази залежатиме, чи зможе компанія отримати компенсацію й ефективно відновити діяльність у майбутньому.

Насамперед повідомте офіційним службам:

швидкій (103), якщо є постраждалі;
поліції (102) для фіксації факту та заяви про злочин;
Державній службі з надзвичайних ситуацій у разі пожежі чи загрози подальших руйнувань;
місцевій владі або військовій адміністрації – для оформлення акту обстеження.

Це перші офіційні точки верифікації події.

Далі – власна доказова база:

фото- й відеофіксація з датою, часом і геолокацією;
залучення свідків і збереження їхніх контактів;
фіксація згадок про обстріл у ЗМІ та соцмережах.

Кожен із цих елементів підсилює доказову цінність інформації та дає змогу підтвердити не лише факт руйнування, а і його масштаб.

У день пошкодження створіть на підприємстві комісію для огляду та інвентаризації майна. Складіть акт огляду або дефектний акт і/або оформіть наказ про неможливість використання пошкодженого майна. Перевірте й зафіксуйте всі документи, технічні паспорти, права власності та, якщо потрібно, відновіть їх.

Після цього подайте письмову заяву до органів влади чи військової адміністрації для офіційного обстеження майна та внесення даних до Державного реєстру майна, пошкодженого або знищеного внаслідок бойових дій.

Рекомендуємо також замовити незалежну оцінку збитків – документ, який стане підставою в процедурах компенсації, судових спорах і для державної або міжнародної допомоги. Забезпечте охорону й збереження активів, зберігайте всі матеріали у спеціальній папці "Інцидент/Дата" та оперативно повідомляйте керівництво і партнерів.

І ключове правило залишається незмінним: усе, що не зафіксовано в перші години, може бути втрачено або визнане неналежним доказом.

Чітка та повна фіксація – це не тягар, а гарантія того, що бізнес зможе відстояти свої права й швидше повернутися до роботи після відновлення. Це ваш спосіб мінімізувати фінансові ризики в перспективі.

Сьогодні ми живемо в реальності, де збитки зростають швидше, ніж оновлюється статистика, і кожен пропущений елемент фіксації може стати втраченим правом на компенсацію. Тому головне завдання бізнесу – це документально закріпити кожен елемент шкоди.