Банки кредитують попри велику війну: Як утримати темп відновлення?

На диво сильні цифри щодо відновлення банківського кредитування не повинні заколисувати. Результат 2025 року – це круто. Але для того, щоб втримати такий темп відновлення, потрібні подальші непересічні зусилля.

Власне, про цифри та про зусилля, яких вони вартують.

Лютий завжди був місяцем банківських підсумків за попередній рік. Цього лютого ми почули дуже яскраві цифри щодо відновлення банківського кредитування – чисті гривневі кредити бізнесу зросли більш ніж на 35%. Це насправді трохи межує із дивом, та я про інше.

Хтось намагається цю цифру проігнорувати, вперто хоче оперувати загальним розміром кредитного портфелю, з якого прибрали суттєвий обсяг проблемних кредитів. Я б волів би оперувати чистими кредитами – цей показник позбавлений викривлень, які вносять погані старі кредити – ті, що вже ніколи не будуть повернуті.

Хтось намагається беззастережно піднімати на прапор двозначні цифри зростання кредитування, уникаючи того факту, що повномасштабна війна поставила в 2022 році кредитування фактично "на паузу". Бізнесу чотири роки тому було не до інвестицій – вижити б, перевезти обладнання, знайти людей і світло.

Тому, коли ми говоримо про зростання в 2025 році, важливо пам'ятати: стартували ми не з комфортної позиції, а з доволі глибокої ями. Проте темпи відновлення дійсно вражають – особливо, якщо зважити на умови, в яких діють банки.

І все ж це перша сходинка

Так, дійсно, за підсумками 2025 року чисті гривневі кредити бізнесу зросли більш ніж на 35%. Збільшилися й чисті валютні кредити – на 23%. І це дає шанс не тільки банкам, які поступово повертаються до нормальності, – економіка загалом отримує шанс, бо видача якісних кредитів означає відновлення економіки. І це перша добра новина.

Друга добра новина полягає в тому, що зростали чисті кредити в усіх групах банків. Найшвидше – банки з іноземним капіталом (+46%), далі державні (+34%) та приватні українські (+27%).

Очікувана ситуація з кредитами державних банків: вони активно кредитували державні енергетичні корпорації – ми пам'ятаємо, наприклад, величезні кредити "Нафтогазу" на закупівлю газу на зиму. Але якщо виокремити кредити держкомпаніям, то зростання кредитного портфелю державних банків склало доволі пристойні 24%.

Чисті гривневі кредити малим і середнім підприємствам (МСП) за рік збільшилися загалом по системі на 34%. Проте за рахунок більшого зростання кредитів державним корпораціям частка кредитів МСП у портфелі на початок 2026 року скоротилася до 59,6% проти 60,3% на початок 2025 року. Відповідно чисті гривневі кредити МСП у державних банках за рік зросли на 28% на тлі того, що в інших групах банків ці кредити виросли на 38%.

Хто там розповідав про те, що банки не кредитують енергетику, оборонку тощо?

Проєкти енергонезалежності стали окремим напрямом – фінансували розвиток та відновлення генерації, створення резервних потужностей, децентралізованих рішень.

Із червня 2024 року до лютого 2026 року профінансовано проєктів енергонезалежності на 36,6 млрд грн у 21 області. Із них 34 млрд грн отримав бізнес. Оскільки частина тих кредитів повертається, валовий портфель "енергетичних" кредитів юрособам становить 24,2 млрд грн.

Населення прокредитували на енергонезалежність за той самий період на 2,8 млрд грн, станом на 1 лютого енергокредитний портфель фізособам складав 2,1 млрд грн.

Лише за однією спеціальною програмою виробники оборонно-промислового комплексу отримали майже 6 млрд грн у 2025 році, як повідомили автору в НБУ у відповідь на запит.

Ще відомо, що наприкінці 2025 року група банків уклала консорціумну угоду на 21,5 млрд грн саме для фінансування одного з великих виробників. Ці кредити підуть, очевидно, вже в статистику 2026 року.

Проте загалом НБУ не розкриває статистику за оборонними кредитами, оскільки ця інформація не є публічною.

Cкладається враження, що доволі активно кредитуються компанії та проєкти, які мають стратегічне значення для виживання України – енергетика, транспорт, оборонка. Є певні групи позичальників, за яких банки навіть жорстко конкурують, – аграрний сектор, наприклад, інші експортери.

Але одночасно є доволі широке коло бізнесів, для яких вартість кредитів досі залишається неприйнятно високою – хоч вона потроху йде вниз.

З іншого боку, банки дуже обережно ставляться до бізнесів, які через війну знаходяться в зоні ризику. Серед інших, ідеться про суто економічні ризики – падіння попиту на певні групи товарів та послуг, зокрема.

Державні банки: напевно, мають кредитувати ще більше

Частка державних банків у чистому гривневому портфелі бізнес-кредитів станом на початок 2026 року – 45,1%, тоді як роком раніше було 45,6%. У великому бізнесі – 54%, у сегменті МСП – 39%.

Але давайте врахуємо, що частка державних банків у чистих активах всієї банківської системи складає 52%.

Тож якщо по кредитуванню державних компаній саме державні банки свою роль впевнено виконують, то щодо кредитування приватного сектору там є багато-багато питань. Адже на держбанки припадає 52% залишків на рахунках клієнтів загалом по системі.

Як кредитування приватного сектору виглядало в 2025 році саме з боку держбанків: кредити великим приватним компаніям зросли приблизно на 23%, кредити МСП – на 28%.

Добре, що держбанки кредитують МСП (+28% за рік), проте суттєво повільніше, ніж роблять це всі недержавні банки разом – у них приріст таких кредитів склав +38%.

Причина? Напевно, ставки: якщо взяти нові гривневі кредити, що видавались поза державними програмами в грудні 2025 року, то в середньому по системі вони складали близько 15% річних, тоді як у держбанках – приблизно 17,5%. Так, це вже рівні, що близькі до доковідних. Але для підприємця 17% – це чимало в умовах, коли війна створює додаткові невизначеності і тягне додаткові витрати.

Що скаже акціонер?

Банківська система дійсно зараз ліквідна та доволі стійка попри війну – вона має значний запас капіталу та ліквідності, оскільки діють правила, які забороняють недержавним банкам виплачувати дивіденди.

Нагадаю, що прибуток зараз у недержавних банків йде на поповнення капіталу. Тому запас кредитування, розрахований виходячи із стану ліквідності на початок грудня 2025 року, складав більше 570 млрд грн для всієї банківської системи, зокрема й у держбанків – близько 270 млрд грн, або біля 47,4% відносно усієї системи.

Напевно, держбанки мали б активніше кредитувати і оборонку, і енергетику, і МСП?

Імовірно, держбанки мали б також активніше кредитувати житлово-комунальні підприємства, з-поміж них і децентралізовані джерела енергопостачання, а також енергомодернізацію. Проте для цього щось має сказати акціонер – від імені держави цю роль грає Міністерство фінансів.

Тим більше, що Нацбанк пом'якшив умови для банків щодо кредитування, про це повідомив його голова Андрій Пишний у своєму дописі в Facebook: "…нещодавно ухвалили пакет регуляторних змін, спрямований на зменшення кредитного ризику та зниження тиску на капітал банків".

Зараз ми побачили за підсумками 2025 року вражаючі темпи відновлення, але вони продемонстровані на доволі низькій базі порівняння. Тому оцінка НБУ щодо темпів зростання чистих кредитів на 25-30% у поточному році – це дуже багато і насправді доволі амбітно.

Більше того, для досягнення цього рівня доведеться зробити багато чого ще – від створення більш сталих умов оподаткування (ми ж пам'ятаємо 50% ставку на прибуток банків, що була запроваджена майже зненацька?) до покращання процедур стягнення за боргами, зрозумілі податкові правила при списанні боргів, та багато чого ще.

Страхування воєнних ризиків досі залишається слабкою ланкою – відповідний законопроєкт завмер у Верховній Раді. Поки немає доступних механізмів страхування таких ризиків, кредити не можуть бути суттєво дешевше, а отже поки їх складно видавати більше.