Реакція ЄЦБ і нові обставини навколо інциденту із інкасаторами "Ощаду"

Після пресконференції "Ощадбанку" щодо захоплення інкасаторського конвою в Угорщині та заяв голови Європейського центробанку Кристин Лагард остаточно прояснились залаштункові чинники цієї історії.

Якщо стисло: складається враження, що передвиборча кампанія в Угорщині потребувала якихось зовнішніх ворогів – ними виявилась Україна та гроші українського банку.

Але й цього замало – жорстку антиукраїнську кампанію підхопили й росіяни, які скористались нагодою підважити українські позиції у ЄС. Голова ЄЦБ Крістін Лагард, як і голова НБУ Андрій Пишний, вважає, що дії Будапешту створюють загрозу європейській фінансовій інфраструктурі – не більше і не менше.

Проте спочатку варто згадати про те, що відбувалось до інциденту на окружній дорозі навколо Будапешту, під час захоплення транспорту із цінностями "Ощаду" та після.

Зміст попередніх серій

З березня 2022 року і дотепер українські банки не мають можливості завозити в Україну готівкову валюту літаками. З цієї причини ті банки, які завозять валюту готівкою, роблять це автомобілями.

Крім "Ощадбанку", всі інші роблять це не напряму, а отримують валютну готівку прямо на кордоні України. А от "Ощад" має ліцензію на перевезення територією ЄС – тому може возити валюту беспосередньо від австрійського банку Raiffeisen з Відня.

Готівкову валюту в Україну вітчизняні банки завозили з початку 90-х – вони перераховують своїм іноземним партнерам безготівкові долари або євро, а натомість отримують готівку. Ця валюта потрапляє у каси українських банків, щоб клієнти могли там її купити. До речі, перший текст про ввезення готівкової валюти мав нагоду редагувати на початку 2000-х років у журналі "Бізнес", який вже не виходить.

В Україні постійно є дефіцит готівки – наприклад, у 2025 році у цілому населення купило валюти на $6,8 млрд в еквіваленті більше, ніж продало банкам. Ось всі ці мільярди були легально ввезені в Україну вітчизняними банками.

Зокрема, "Ощад" доправив в Україну приблизно $1,9 млрд та 1 млрд євро за 2025 рік. Це випливає з цифр, що оприлюднені головою правління "Ощадбанку" Юрієм Каціоном 24 березня.

По-перше, через каси "Ощадбанку" було продано населенню на $929 млн та 305 млн євро більше готівкової валюти, ніж куплено. По-друге, "Ощад" завозив валюту ще й на замовлення інших 39 вітчизняних банків у 2025 році: приблизно $1000 млн та 800 млн євро.

Якщо порахувати середній за тиждень темп ввезення валюти, то в "Ощадбанку" виходило у 2025 році приблизно по $37 млн та по 19 млн євро на тиждень. Це дуже близько до тих сум, що були захоплені 5 березня у його інкасаторських автівках, – $40 млн та 35 млн євро.

Операції із ввезення готівки потребують певного часу. Тому НБУ у моменти пікового попиту на готівкову валюту вдається до обміну безготівкової валюти на готівкову для вітчизняних банків.

Через те, що "Ощадбанк", як один з найбільших операторів по імпорту готівкової валюти, був змушений з 7 березня припинити ці операції, а також через те, що в першій половині березня були коливання курсу гривні, НБУ почав продавати вітчизняним банкам готівкову валюту за безготівкову із своїх запасів: з 8 по 25 березня, згідно із його даними, продали $243,1 млн та 141 млн євро. НБУ, за його повідомленням, був готовий і більше продати, але банки запросили саме такі суми.

Що за лаштунками

25 березня британська Financial Times у своїй статті "ECB warns Hungary’s seizure of Ukraine cash risks euro credibility" навела слова голови ЄЦБ Крістін Лагард про те, що вона висловлює занепокоєння інцидентом із захоплення Будапештом валютної готівки та банківського золота, що були призначеного для України.

Зокрема, Європейський центральний банк попередив, що захоплення Угорщиною транспорту з готівкою на шляху з Австрії до України ризикує підірвати довіру до євро. Не більше, і не менше.

Також Лагард підтвердила, що НБУ сам підняв питання про цей інцидент перед ЄЦБ безпосередньо після того, як він стався – голова Нацбанку Андрій Пишний направив листа про ці події.

"Переконаний, що подібні інциденти можуть мати негативні наслідки не лише для фінансової стабільності України, підважуючи зусилля партнерів, спрямовані на її підтримку. Такі грубі порушення прав людини та усталених практик міжнародного співробітництва у банківській сфері формують додаткові репутаційні ризики для розвитку єдиного ринку в ЄС та можуть ускладнити реалізацію планів посилення євро", – йдеться у листі Пишного до Лагард, який був відправлений невдовзі після інциденту.

Додатково голова ЄЦБ Крістін Лагард повідомила через речника банку FT, що вона "поділяє оцінку НБУ і чітко підкреслила ризики, які ця ситуація створює для статусу євро як міжнародної валюти".

Загалом, ці заяви Лагард підводять риску під конспірологічними теоріями, яких не бракувало одразу після подій. Справа в тому, що ЄЦБ є надрегулятором в зоні євро – він наглядає і за діями центральних банків країн зони євро, і, до певної міри, над великими банками. Тобто ЄЦБ має абсолютний доступ до внутрішньої інформації, і при цьому поділяє позицію НБУ щодо інциденту.

Варто додати, що для ЄЦБ це ще й особистий виклик з боку Будапешту та його проросійського лідера. FT зазначає, що для ЄЦБ цей епізод торкається чутливого питання: довіра до євро як глобальної валюти залежить також від безперебійного функціонування фінансової інфраструктури та правової певності в усіх державах-членах. Тому увага до інциденту буде триматись на більш ніж високому рівні.

В Києві, схоже, готуються до цього заздалегідь: на прес-конференції 24 березня Юрій Каціон повідомив, що на боці "Ощадбанку" залучили міжнародних аудиторів для вивчення належності процедур з імпорту готівкової валюти.

Ініціатором залучення міжнародних аудиторів був НБУ від початку – очевидно, заради того, щоб у європейських партнерів не залишалось жодних сумнівів в легальності операцій, які опинились під ударом угорських силовиків.

"… ініціюємо проведення незалежного аудиту процесів і договірних відносин між усіма сторонами, задіяними в рамках перевезення коштів і цінностей. Його проведе міжнародна компанія. Окремо повідомимо, хто саме це буде", – оголосив Андрій Пишний у пості на Facebook ще 8 березня, одразу після інциденту.

Невдовзі після того голова НБУ у своєму листі до голови ЄЦБ підтвердив цю позицію: "НБУ, як регулятор, та АТ "Ощадбанк" готові до повної прозорості та співпраці із уповноваженими європейськими органами для всебічного вивчення всіх обставин цього інциденту".

Станом на зараз, судячи із тону публікацій в європейських медіа, там сприймають інцидент як один із засобів передвиборчої кампанії в Угорщині. І ставляться до дій Віктора Орбана із відвертим роздратуванням – оскільки ці дії підважують амбітні наміри ЄС та ЄЦБ по посиленню ролі євро у світових фінансах – і як резервної валюти, і як інструменту розрахунків.