Нафтові доходи та війна: Ще раз про фінансові ресурси

Нафтові доходи та війна: Ще раз про фінансові ресурси війни

Три місяці тому я написав колонку про те, що з точки зору фінансування війни стратегія ударів по російським нафтопереробним заводам хибна, потрібно концентрувати удари по інфраструктурі експорту нафти, а не переробки.

Я не знаю, чи читають у Генштабі Бізнес Цензор, чи там нарешті зрозуміли самі, що три роки ударів по НПЗ були марними й не дали суттєвих результатів, але в березні цього року весь світ заговорив про ефективність нової стратегії – масовані атаки на нафтові термінали на Балтиці зупинили російський експорт і частково перекрили кран фінансовому потоку.

Що зовсім приємно, удари були системно вивірені: уражені одночасно всі три найбільш вразливі точки Балтійської трубопровідної системи – Усть-Луга, Приморськ і Кіриши.

Чорноморський експорт нафти має теж три болючі точки – Шесхаріс, Грушова балка та Тихорецьк, по двом із них уже нанесені удари, хоча ще не достатньо потужні.

Для повного паралічу експорту нафти з портів Балтики та Чорного моря мають надовго зупинити роботу всі названі ключові точки.

Треба тільки привітати перехід до правильної стратегії, але, на жаль, у фінансовому сенсі вона дуже запізнилася.

Найбільший ефект у боротьбі з фінансуванням війни ми можемо отримати, коли скорочується фізичний експорт нафти та нафтопродуктів і одночасно падає ціна на них. Зараз ціна становить майже $120 за барель, а коли я писав про необхідність зміни стратегії, ціна була менше $50. Такий стрибок ціни компенсує результати атак на Усть-Лугу та Приморськ, бо в кращому разі фізичний експорт впаде на третину, а ціна виросла майже втричі.

Усім зрозуміло, що стрибок ціни викликаний неможливістю поставок нафти з Перської затоки.

Прохід танкерів через Ормуз ускладнений не тільки тим, що протока вузька, а тим, що 90% ширини протоки має глибину, не достатню для проходу великих океанських танкерів, прохід для них можливий тільки вузьким фарватером, який знаходиться в територіальних водах Ірану. Іран користується цим дуже вдало, він допомагає своєму союзнику отримувати достатньо коштів для війни проти України.

Щоб позбавити Іран можливості перекривати вихід танкерів із Перської затоки, потрібне стратегічне рішення, яке полягає в тому, щоб океанські танкери завантажували нафту не в Перській затоці, а в Оманській.

Про таке рішення мова йде вже не один рік, особливо багато – останній місяць, коли Іран заблокував прохід Ормузською протокою. Технічно це можливо зробити двома способами: за допомогою нафтопроводу або каналу.

Найбільш масштабним є проєкт поєднати нафтопроводом Саудівську Аравію, Кувейт, Катар та ОАЕ із якоюсь точкою на узбережжі Оманської затоки, наприклад із Аль-Халуф.

Від відправної точки в Кувейті до Аль-Халуф майже 2 тис. км. На такій відстані потрібно мати не менше десятка станцій перекачування нафти. Загальна вартість такого нафтопроводу буде не менша за $16 млрд, а може досягти й $30 млрд, бо конкретного проєктного рішення не існує – є тільки розмови та приблизні оцінки.

Скромніший варіант уже побудований у 2012 році – це нафтопровід Хабшан-Фуджейра, що поєднує ОАЕ з портом в Омані. Протяжність цього нафтопроводу – 360 км, він може перекачувати 1,5 млн барелів нафти на добу (це менше 10% нафти, яка проходить через Ормузську протоку), бо він отримує нафту тільки з одного родовища в Абу-Дабі. На сьогодні це єдиний безпечний шлях нафти з Перської затоки на світовий ринок. Його побудували китайці за $3,3 млрд.

Для проходу танкерів із Перської затоки в Оманську пропонують також побудувати канал, що перетинає півострів Мусандам, який має ширину біля 60 км в найбільш придатному для каналу місці.

Величезна проблема цього варіанту – не довжина каналу, а топографія та геологія півострова: це просто скелі між двох берегів, як добре видно на фото. Тому побудова такого каналу буде нагадувати не Суецький, а Панамський канал, 80 км якого будували більше 30 років.

Нафтові доходи та війна: Ще раз про фінансові ресурси війни

Але ще є один варіант, обговорення якого я не зустрічав.

Росіяни для обходу санкцій із 2022 року використовують операцію перекачування нафти з одного танкеру в інший просто у відкритому морі. Таку саму ідею можна використати для перекачування нафти між танкерами, один із яких знаходиться в Перській затоці, а інший – в Оманській. Між ними має бути прокладена труба через півострів Мусандам у найвужчому місці.

Для цього не потрібні нафтові порти, достатньо мати звичайні виносні причальні пристрої (буї,), які встановлюють за кілька кілометрів від берега.

буй

Один такий буй може закачати або викачати не менше, ніж пів мільйона барелів нафти на добу (може навіть до мільйона барелів), вартість його – біля $15 млн, але загальна вартість проєктного рішення, що включає прокладку нафтопроводу у відкритому морі й декілька кілометрів суходолом, сягає кількох сотень мільйонів доларів.

Таким чином, щоб повністю припинити прохід нафтових танкерів через Ормуз, потрібно встановити по два-три десятки буїв із кожного боку півострову Мусандам і прокласти кілька гілок нафтопроводу між ними.

Очевидно, що вартість такого проєкту – не один мільярд доларів, але на тлі вартості 20% світового нафтового потоку, що проходить через Ормуз, це зовсім не великі кошти.

Реалізація такого проєкту убезпечить світовий ринок від найбільшого фактору ризику стрибка цін, а для України це кровно потрібно, бо не дозволить Росії заробляти надприбутки для війни.

Протистояння з РФ для нас є питанням не років, а десятиріч, тому треба зважити на таке стратегічне рішення йі запропонувати його Оману і всім арабським країнам Перської затоки, які зараз опинилися в іранській пастці. Україна може навіть розпочати такий проєкт власним коштом, бо Інститут транспорту нафти в змозі це зробити, якщо Оман дасть дозвіл.

Україна вже дозріла, щоб займатися глобальними проблемами своєї безпеки.

Топ коментарі
+1
Іранський режим треба знищити. Міжнародне право відсутнє. Тому щось будувати розраховуючи що Іран буде блокувати прохід тільки в своїх водах не далекоглядно. Є ще варіант військового блокування іранського експорту протокою і потім домовленість про взаємне розблокування. Це не потребує значних військових зусиль. Але тут може втрутитись Китай і пов'язати прохід вантажів до себе з експортом рідкоземельних металів. Тому розплутувати клубок геополітичних проблем потрібно з віджиму китайського бізнесу, пов'язаного з рідкоземельними металами, хоча б у інших країнах, і побудови такого бізнесу в США і окремо в Європі. На це потрібно багато років, грошей і політичної волі. Особливо це стосується Європи, бо США скочуються в темряву. Європі потрібно стати лідером на світлій стороні. Потенціал є, але і слабкість на цей час дуже велика. Чи зможе вона впоратись з такою задачею - головна інтрига геополітичного майбутнього планети.

Що стосується ударів по рашці - згоден з автором. Не раз писав про малу значимість ударів по НПЗ. Доповню, що потрібно ще крім енергоекспорту знищувати локомотиви, що б стала економіка і військова логістика. Теж не раз писав про це, але віз і нині там.

Одночасно треба працювати над зменшенням ударів по Україні. Для цього треба знищити 2-3 заводи з виробництва ракетних і авіаційних двигунів на рашці. А для захисту від КАБів треба терміново створювати довгу руку в ППО. Не раз писав про необхідність об'єднати два вироби КБ "Луч" : ракету "Нептун" і ракету повітря-повітря середньої дальності УП-277 з активною радіолокаційною головкою самонаведення з дальністю 50-80 км, як другу ступінь замість бойової частини ракети "Нептун", з керуванням цією системою з літаків Далекого радіолокаційного виявлення, що вже є у України.
показати весь коментар
03.04.2026 14:43 Відповісти
+1
Читати цього автора - марна трата часу.
нагадаю - саме він агітував поназавозити в Україну іноземців з третіх країн, щоб замінити зниклу робочу силу (підтримати копійчану зарплату від рабовласників роботодавців)
показати весь коментар
03.04.2026 22:25 Відповісти
Коментувати
Сортувати:
Іранський режим треба знищити. Міжнародне право відсутнє. Тому щось будувати розраховуючи що Іран буде блокувати прохід тільки в своїх водах не далекоглядно. Є ще варіант військового блокування іранського експорту протокою і потім домовленість про взаємне розблокування. Це не потребує значних військових зусиль. Але тут може втрутитись Китай і пов'язати прохід вантажів до себе з експортом рідкоземельних металів. Тому розплутувати клубок геополітичних проблем потрібно з віджиму китайського бізнесу, пов'язаного з рідкоземельними металами, хоча б у інших країнах, і побудови такого бізнесу в США і окремо в Європі. На це потрібно багато років, грошей і політичної волі. Особливо це стосується Європи, бо США скочуються в темряву. Європі потрібно стати лідером на світлій стороні. Потенціал є, але і слабкість на цей час дуже велика. Чи зможе вона впоратись з такою задачею - головна інтрига геополітичного майбутнього планети.

Що стосується ударів по рашці - згоден з автором. Не раз писав про малу значимість ударів по НПЗ. Доповню, що потрібно ще крім енергоекспорту знищувати локомотиви, що б стала економіка і військова логістика. Теж не раз писав про це, але віз і нині там.

Одночасно треба працювати над зменшенням ударів по Україні. Для цього треба знищити 2-3 заводи з виробництва ракетних і авіаційних двигунів на рашці. А для захисту від КАБів треба терміново створювати довгу руку в ППО. Не раз писав про необхідність об'єднати два вироби КБ "Луч" : ракету "Нептун" і ракету повітря-повітря середньої дальності УП-277 з активною радіолокаційною головкою самонаведення з дальністю 50-80 км, як другу ступінь замість бойової частини ракети "Нептун", з керуванням цією системою з літаків Далекого радіолокаційного виявлення, що вже є у України.
показати весь коментар
03.04.2026 14:43 Відповісти
Читати цього автора - марна трата часу.
нагадаю - саме він агітував поназавозити в Україну іноземців з третіх країн, щоб замінити зниклу робочу силу (підтримати копійчану зарплату від рабовласників роботодавців)
показати весь коментар
03.04.2026 22:25 Відповісти
"Іранський режим треба знищити" - ідея добра, але хто це буде робити? В Афганістані було майже 100 тисяч америкаських військ - режим талібів не знищили. У В'єтнамі було більше 500 тисяч американських військ - режим комуністів не знищили. Ніхто в Ірані воювати не хоче, значно дешевше і вигідніше побудувати безпечний шлях, не залежний від Ірану. Нафтопровід з Абу-Дабі у Фуджейру зараз всім це показує.
показати весь коментар
03.04.2026 20:15 Відповісти
Знов доволі цікава стаття від цікавого автора, який здається, спромігся на писанину заради висновку в кінці. Цитата: "Україна може навіть розпочати такий проект власним коштом". Звучить як анекдот, або як знущання. Натякається і кінцевий бенефіціар проекту, який висловить подяку за підкинутий не один мільярд доларів державних грошей в свою кишеню. Дивно, що автор статті, знецінюючи реальні та ефективні дії Збройних Сил по руйнуванню стратегічної нафтопереробної галузі, натомість пропонує якусь відверту фантастику при купі існуючих проблем всередині нашої країни і відсутності грошей в бюджеті. Ще не зустрічав "економіста", якому треба пояснювати, що руйнування важливих підприємств ворога потрібно лише масштабувати, і це саме ті дієві кроки, які реально наближають завершення війни. Навіть не економісти розуміють, що руйнування нафтопереробки збільшує потік сирої нафти на зовнішний ринок, (відповідно, доходи в бюджет рф падають, бо капремонт, зупинка підприємств та експорт не нафтопродуктів, а сировини), + відсоток до внутрішньої інфляції, через це далі - складність в пониженні ключової ставки центробанком рф та підвищення проблем в цілих секторах економіки.
показати весь коментар
03.04.2026 20:27 Відповісти
Давайте говорити не гаслами, а цифрами. Величезний НПЗ (250 тис барелів на добу) з нуля можна побудувати за 5 мільярдів доларів, відремонтувати після атаки БПЛА - це мільйони, може десятки мільйонів доларів. Один день експорту викопного палива в 2022 році приносив росіянам 1 мільярд доларів, в 2025 році - вдвічи менше. Як бачити, доходи від експорту вуглеводнів і вартість ремонту НПЗ просто не можна співставити, за одну годину експорту можна заробити достаньо коштів для ремонту НПЗ. У росіян працює біля восьми десятків велких та малих НПЗ, їх сумарна потужність вдвічі перевищує потребу РФ в нафтопродуктах. Тобто запас потужності такий великий, що БПЛА не можуть завдати суттєвого руйнування цього сектору економіки, для цього потрібні сотні балістичних ракет. Найбільш суттєвий вплив на фінансування військової машини РФ має ціна на нафту. Пригадайте події, що призвели до краху економіки СРСР - в 1980-х роках кілька років поспіль барель нафти коштував менше 10 доларів, в поєднання з витратами на гонку озброєння, яку запустив Рейган, це призвело до краху СРСР. Якби зараз можна було знизити ціну бареля нафти до 30 доларів, війна б закінчилася через фінансовий крах РФ. Іранська війна і нафта по 100 доларів - це подарунок Трампа Путіну, фінансових проблем РФ не буде мати.
показати весь коментар
03.04.2026 21:41 Відповісти
Кількасот дринів шахед виключать і будівництво і робоьу. Пенсів геть з влади.
показати весь коментар
03.04.2026 22:35 Відповісти
У Росії хоч щось роблять. З демографією. У нас вимірати.....
показати весь коментар
03.04.2026 22:38 Відповісти
Ніхто і не говорить, що наліт дронів на російське НПЗ вже завтра зупинить війну. Але всі великі справи складаються з маленьких кроків. Спочатку наші добрі дрони взагалі були поодинокі, і несли замало вибухівки, але ж всі розуміли, що це лише необхідний етап, який дає необхідний досвід для створення загрозливої зброї. Наліт на Усть-Лугу та Приморськ став можливим через відточення практики та системне знищення засобів ППО. Ми не можемо вплинути на ціну нафти, чи зруйнувати експортні термінали на другий місяць повномасштабного вторгнення, але це не привід для того, щоб залишати без уваги інші методи. Неможна говорити, що пошкодження НПЗ це дрібничка, бо екстраполюючи такий погляд на військову сферу, можна було б в 2022 ставити під сумнів військовий спротив окупанту, бо в них же он яка потужна військова машина, на знищення якої піде багато років. Але танки палили один за одним, а не говорили, що це безглуздо, бо в рф їх декілька тисяч. Так само і вся економіка рф повинна знищуватись, і буде знищуватись скрізь, де тільки можна дотягнутись.
А те що вони здатні швидко відремонтувати пошкодження на НПЗ - так нехай ремонтують, ми ж не збираємось зупинятись на демілітарізації рф до закінчення війни.
показати весь коментар
03.04.2026 22:44 Відповісти
Мистецтво економічної політики - це пошук найкращого використання обмежених ресурсів. Якщо наші ресурси ураження обмежені, то потрібно їх використовувати з найбільшим ефектом. З точки зору фінансування війни знищення експортної інфраструктири в рази більш ефективне, ніж ураження НПЗ, я показав це на цифрах. Крім того, кількість НПЗ набагато більша, ніж критичних точок експортної інфраструктури, тобто це дає можливість конценртації обмежених ресурсів. Чи можемо ми вплинути на ціну нафти? Можемо, якщо запропонуємо арабським країним Перської затоки ефективне рішення Ормузької пастки. У нах гроші є, у них нема ідей.
показати весь коментар
03.04.2026 23:04 Відповісти
Та ну. Колись Крутіхіна повідомляв, що в рашці вкрай низький відсоток терміналів для зберігання нафти та продуктів переробки і все засідань на НПЗ. Працюють на експорт з коліс ( з труби). Так що така порада не відповідає фактичним обставинам.
показати весь коментар
04.04.2026 22:11 Відповісти