Детінізація – нові тренди 2026: ритейл, будівництво, електроніка, охорона

У Києві відбулася конференція "Детінізація – нові тренди 2026: ритейл, будівництво, електроніка, охорона", організована Українською Радою Бізнесу за участі представників парламенту, Державної податкової служби, бізнес-асоціацій, компаній та експертного середовища. Економічна експертна платформа виступила аналітичним партнером.

Зокрема обговорили такі питання:

• Як змінилися найбільші нелегальні ринки у 2025-2026 роках, які нові тренди?
• Якими є зміни у галузях: рітейл, будівництво, електроніка, охорона, підакцизних галузях?
• Як мінімізувати схеми "дроблення" та "приховування оборотів", критерії для виявлення дроблень?
• Найбільші "мінімізатори" у ризикових галузях, які необхідні заходи для зменшення "тіні"?
• Як планується реалізувати розділ Меморандуму з МВФ про податки?

Галузь пального

Спільними зусиллями ВРУ, БЕБ, ДПС за два роки галузь стала майже взірцева. Тіньова частка за цей час знизилась з 34% до 9%.

Серед тридцяти найбільших мереж галузі податкове навантаження на 1 літр пального різниться у 2,7 раза (від 1,47 грн до 3,98 грн), середня заробітна плата від 14 до 37 тис. грн і кількості найманих працівників на одній АЗС.

У 2022 році третина мереж галузі платили співробітникам мінімальну зарплату. Зараз таких не залишились.

У 2022 році третина мереж мала податкове навантаження на 1 літр пального менше 1 гривні (всі податки), зараз таких мереж вже не має.

Нон-фуд і фуд-ритейл

Серед топ-50 найбільших мереж ритейлу спостерігаються значні аномалії по податковому навантаженню, середніх заробітних платах і кількості найманих працівників.

Тоді як законодавчо визначена заробітна плата тих, хто реалізує підакцизні товари – 16/12 тис. грн на місяць, чверть мереж галузі мають середні зарплати на рівні 8-10 тис. грн на місяць.

Кількість офіційно оформлених працівників у магазинах співставного розміру коливається від 0,1 до 5 працівників.

Втрати бюджету за рік від схеми "дроблення" у цій галузі складають 2,5-4,0 млрд грн (ПДВ та податок на прибуток підприємств). Від схем "Мінімалка+конверт" та неоформлені працівники – приблизно 30 млрд грн.

Аномальні суб'єкти потребують уваги БЕБ та ДПС.

Пропозиції по мінімізації схем

1. Поновити щорічний розрахунок тіні з урахуванням нових факторів (методологія Мінекономіки), запровадити щорічний розрахунок tax compliance gap по всіх основних податках, а не лише по ПДВ.
2. Визначити чіткі показники ефективності роботи (КРІ/OKR) для ДПС, ДМС та БЕБ. Ключовий показник – зменшення податкових розривів за методикою tax gap.
3. На законодавчому рівні запровадити чіткі критерії трудових відносин та набір критеріїв ризику для виявлення схем мінімізації "ФОП замість найму" та схем "дроблення" бізнесу.
4. Забезпечити публічність даних про обсяги продажів найбільш уразливих групах товарів та послуг, деталізацію груп підакцизної продукції (з урахуванням даних аналітичної системи СОД РРО).
5. Запровадити економічні стимули для покупців підакцизної продукції отримувати фіскальний чек (лотереї фіскальних чеків).
6. Збільшити розмір штрафних санкцій за нелегальну торгівлю підакцизними товарами (КУпАП, законопроєкт №9364, посилення тиску на "чорних" торговців);
7. Активізувати роботу Міжвідомчої робочої групи з питань детінізації економіки (утоворена постановою Уряду №733 від 03.06.2026р). Передати напрацювання БА та аналітичних центрів до Робочої групи.

За підсумками дискусії дійшли до спільної думки по більшості питань, зокрема щодо публікації галузевої аналітики, необхідності спрощення фіксування порушень, важливості вимірювання тіні від Мінекономіки та tax compliance gap від ДПС, рейтингів громад, збільшення матеріального забезпечення БЕБ тощо, та домовились спільно реалізувати відповідні зміни до нормативно-правових актів.