Фінансові ресурси російської агресії: слабкі втіхи на тлі стратегічного провалу

Аналітика доходів від російського експорту викопного палива за липень 2026 року нарешті показала результати багатомісячних титанічних атак дронів на нафтопереробні заводи (НПЗ).

Доставка нафтопродуктів у порти призначення в липні скоротилася на 36% порівняно з червнем, що разом із незначним зниженням цін призвело до скорочення доходів на 45%, до 116 млн євро на день.

Але на тлі сукупних доходів від експорту палива ця цифра виглядає доволі скромною: в липні доходи від паливного експорту скоротилися лише на 12%, до 683 млн євро на день.

Усе це падіння є результатом зниження цін, бо фізичні обсяги в тоннах у липні залишилися на рівні червня.

Враховуючи те, що в липні росіяни фактично заблокували морський експорт із України, який становить понад три чверті всього нашого експорту, незначне скорочення російського експорту є свідченням хибної стратегії атак на НПЗ замість атак на експортну інфраструктуру. Якби всі тисячі дронів, які полетіли на НПЗ, були спрямовані на нафтові термінали, танкери та нафтоперекачувальні станції, російський експорт був би зупинений, як і український.

Головний підсумок наших атак у липні – фізичний обсяг російського паливного експорту в липні не змінився. Це констатація стратегічного провалу. Різке скорочення доходів від експорту нафтопродуктів є слабкою втіхою на тлі стратегічного провалу.

Ще однією втіхою підсумків липня є скорочення доходів від експорту скрапленого газу. Ця стаття доходів довго та стабільно зростала, але в липні дохід обвалився на 36%, до 38 млн євро на день.

Головним чинником скорочення цього доходу було зменшення імпорту російського скрапленого газу до Європейського Союзу на 42%. Тут збіглися дві причини: сезонне скорочення попиту та вступ у дію обмежень, запроваджених ЄС у квітні цього року.

Тобто роль України в цьому позитивному тренді відсутня.

А тепер про погані підсумки.

• Експорт сирої нафти в липні залишився на рівні червня, більш того, експорт танкерами зріс на 7%, що компенсувало скорочення експорту нафтопроводами.
• Танкери, що перебувають під санкціями західних країн, перевезли 53% нафти. Серед цих танкерів 46 використовували фальшиві прапори, що є порушенням не лише санкцій, а й морського права. На тлі тотальних російських атак на всі кораблі, що прямують до українських портів, повна безкарність цих танкерів, принаймні, виглядає дивною. Наші атаки на танкери в Азовському морі, безумовно, погіршили життя окупантів у Криму, але це ніяк не вплинуло на морський експорт нафти.
• Індія продовжує збільшувати закупівлі російської нафти (чергове зростання на 2%)
• Незважаючи на заборону ЄС імпорту нафтопродуктів, виготовлених із російської нафти, їх поставки в країни ЄС зросли вдвічі.
• Доходи від експорту трубопровідного газу зросли на 27%, до 71 млн євро на день.
• Доходи від експорту вугілля зросли на 15%, до 66 млн євро на день.
• Атака 19 липня на нафтовий термінал Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) фактично зупинила його роботу, але на цьому терміналі 80% експорту – це нафта казахстанська, а не російська. Казахстан, безумовно, недружня нам країна, але вона з нами не воює й удар по її експорту ніякої користі нам не приносить.

Резюме

Росія не зупинить агресію, доки має ресурси для її продовження. Ніякі дипломатичні, правові, гуманітарні аргументи на параноїка не діють. Необхідно залишити РФ без ресурсів для ведення війни.

Для цього є два очевидні способи.

Для знищення технічного ресурсу необхідне руйнування військової промисловості, перш за все – виробників балістичних ракет, на кшталт Воткінського заводу, який виготовляє ракети "Іскандер".

Для знищення фінансового ресурсу необхідне руйнування паливного експорту, перш за все терміналів і танкерів у Балтійському морі.

Нічого нового у цих засобах немає. Більше того, атаки на порт "Усть-Луга" й на Воткінський завод уже були. Але вони мали чисто демонстраційний ефект. Потрібна системність і масовість, а не поодинокі демонстрації.