Банки переписують стратегії та набирають екологів. Що змінює держава?

Співавтор матеріалу: Андрій Грис – голова ESG-комітету Національної асоціації банків України, Начальник Управління соціальних та екологічних ризиків UGB

Питання сталого фінансування та ESG в Україні набувають все більшого значення в контексті євроінтеграційних зобов'язань, відбудови країни та необхідності збереження безпечного для життя і здоров'я довкілля.

До формування політики та побудови регуляції у цій сфері задіяно з десяток основних стейкхолдерів, які саме зараз перебувають на етапі побудови архітектури взаємодії між собою.

Протягом останніх двох років країна отримала перші нормативні акти від Кабінету міністрів України, Національного банку, Міністерства економіки, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Формується законодавча рамка й від Міністерства фінансів.

Але, як завжди, регуляторний прогрес рухають гроші. Тому найбільш мобільними в цьому процесі виявляються саме банкіри. Майже одне за одним з'являються рішення, які активно стимулюють банківські установи розвивати власну спроможність одночасно в питаннях екологічної та соціальної оцінки підприємств-позичальників і побудови корпоративного управління ESG-ризиками – як власними, так і клієнтськими.

Крайдата від НБУ

31 липня настав крайній термін, встановлений НБУ: банки мають не просто оновити, а буквально перебудувати свої внутрішні процеси під стандарти сталого розвитку. Змінами до Методичних рекомендацій щодо організації корпоративного управління в банках України фінансовий регулятор запровадив стратегічне застосування принципів сталого розвитку. Це включає управління ESG-ризиками за каскадованим принципом: вимоги зі стратегічних документів і компетенції керівних органів банку мають бути доводені до рівня роботи з клієнтами та контрагентами.

Управління ESG-ризиками тепер має бути включене в загальну систему управління ризиками банку – це фактично вперше прирівнює значимість нефінансових ризиків до фінансових.

Деякі банківські установи, які раніше формально ставилися до сфери ESG або не вважали її важливою для своєї діяльності, досі сприймають ці рекомендації доволі розслаблено, не вважаючи їх твердими регуляторними нормами. Але важливо підкреслити: НБУ вже імплементує питання ESG у процес наглядової перевірки та оцінки банку – SREP (Supervisory Review and Evaluation Process).

Простими словами: під час комплексної перевірки НБУ оцінюватиме, наскільки банк стійкий до ризиків і чи має достатньо капіталу, ліквідності та систем управління, щоб безпечно працювати. І ця оцінка тепер міститиме й сферу сталого розвитку та ESG.

Подвійна суттєвість і роль Світового банку

Важливо підкреслити, що НБУ застосовує підхід подвійної суттєвості (double materiality), який передбачає оцінювання впливу у двох напрямах:

• з одного боку – як екологічні, соціальні та управлінські фактори впливають на стійкість банку через кредитні, операційні, ринкові й інші ризики;
• з іншого боку – як діяльність і фінансування банку впливають на довкілля та суспільство через його клієнтів, проєкти та ланцюги створення вартості.

І саме в другому напрямку на допомогу НБУ приходить Світовий банк, який надає фінансування Україні через державну програму підтримки "5-7-9", що адмініструє Національна установа розвитку (в минулому – ФРП).

Починаючи з минулого року, за рішенням Кабміну, вимоги оцінки екологічних та соціальних ризиків Світового банку застосовувались до позичальників-аграріїв. 6 серпня 2026 року в постанову, що регулює умови надання фінансової допомоги, внесли зміни, які розширюють вимоги еко-соцоцінки: з 1 вересня 2026 року екологічні та соціальні стандарти Світового банку поширюватимуться на всіх позичальників програми. Виняток – період воєнного стану та 180 днів після його завершення: на цей час вимога не застосовуватиметься до низки кредитів, зокрема на відновлення пошкодженого майна та проєкти енергостійкості.

Тож понад 40 уповноважених комерційних та державних банків-партнерів, які реалізують державну програму "5-7-9" через НУР, мають не просто проводити таку оцінку перед видачею кредиту, а й мати затверджену Систему екологічного та соціального управління.

Ринок зелених банкірів

Саме тому банківські установи наразі активно розвивають відносно новий для України ринок зелених професій – зокрема екологічних банкірів та фінансистів. Простий аналіз сайтів з пошуку роботи демонструє: за останній місяць серед актуальних "зелених" вакансій до десятка належать саме банківським – керівник напряму корпоративних кредитних ризиків та сталого розвитку (ESG), головний спеціаліст ESG-офісу, ESG Expert тощо.

Тоді як бізнесу, що прагне завтра залучати більш вигідні кошти, варто вже сьогодні подбати про свою екологічну та соціальну сталість.