Гроші стають дорожчими: Що відбуватиметься в банківській сфері у вересні

Початок осені для банків навряд чи стане часом різких поворотів. Але це точно буде період, коли ціна грошей відчуватиметься значно сильніше.

З одного боку, маємо інфляційні ризики, дорожчу логістику, витрати бізнесу на енергетичну автономність, воєнну невизначеність. З іншого – рішення Нацбанку підвищити облікову ставку до 15,5%. Тобто регулятор уже подав ринку доволі зрозумілий сигнал: гривня має залишатися привабливою, а інфляцію краще стримувати до того, як вона набере обертів.

Для клієнта банку це звучить набагато простіше: восени депозит може стати цікавішим, а кредит – трохи дорожчим. І саме між цими двома полюсами банкам доведеться шукати баланс.

Боротьба за вкладника

Наразі понад 20 банків мають більш як 200 актуальних депозитних програм. А отже, восени людина з вільними 50, 100 чи 200 тисячами гривень стає для банків цілком бажаним клієнтом.

Після підвищення облікової ставки логічно очікувати, що частина банків спробує додати до літньої дохідності ще приблизно 0,3-0,5 відсоткового пункту. Середні ставки можуть триматися близько 13,5-15% річних, а найцікавіші пропозиції з бонусами – доходити до 17,5-18%.

Проте я б не радив вибирати вклад лише за найбільшою цифрою на рекламному банері.

Важливо подивитися, на який строк банк пропонує підвищену ставку, чи можна поповнювати вклад, що станеться у разі дострокового розірвання договору, коли виплачуються проценти. І, звісно, рахувати чистий дохід після податків.

Іноді депозит із трохи нижчою ставкою, але зручнішими умовами може виявитися значно кориснішим.

Боротьба за "ідеального" позичальника

Інший бік дорожчих грошей – це ставки за кредитами. Тут облікова ставка зіграє дещо навпаки, адже стандартні кредитні ставки можуть додати близько 0,5-1 відсоткового пункту. Однак робити з цього висновок, що банки перестануть кредитувати, було би помилкою. Навпаки, конкуренція за надійного, платоспроможного позичальника лише посилюватиметься.

Сьогодні в Україні працюють 59 банків із банківською ліцензією, і щонайменше 14 із них мають власні кредитні програми для населення та/або бізнесу, не обмежуючись лише участю в державних програмах. Тобто навіть за дорожчого ресурсу вибір для позичальника залишається досить широким.

Читайте також: Що таке невизначеність і дорогі гроші для бізнесу

Щоправда, у різних сегментах рівень конкуренції відрізняється. Наприклад, зараз на ринку представлені близько 40 пропозицій кредитних карток від 11 банків, щонайменше 5 банків активно розвивають різні формати розстрочки. У державній іпотечній програмі "єОселя" працюють 10 банків, а в автокредитуванні можна говорити щонайменше про 6 активних гравців, які конкурують уже не лише ставкою, а й першим внеском, строком кредиту, партнерськими знижками й іншими умовами.

І це, на мою думку, дуже показова тенденція. Банк дедалі рідше продає клієнтові просто "гроші під процент". Значно частіше йдеться про готове фінансове рішення під конкретну потребу – автомобіль, квартиру, техніку, обладнання для бізнесу чи певну велику покупку.

Саме тому значно більшої ваги набувають партнерські програми банків із забудовниками, автодилерами, виробниками та постачальниками товарів і обладнання. У деяких сегментах на такі програми вже може припадати близько 65-70% нових кредитів.

Фактично ми поступово переходимо від конкуренції "хто дасть дешевші гроші" до значно складнішої боротьби – хто запропонує клієнтові найбільш зручне, зрозуміле та вигідне рішення. А для банку в цій моделі особливо цінним стає саме той самий "ідеальний" позичальник: людина або бізнес із достатнім доходом, зрозумілою фінансовою поведінкою та здатністю виконувати свої кредитні зобов’язання.

Валютний ринок: без сенсацій

Ще одна традиційна й досить чутлива осіння тема – це курс валют. Попит на валюту справді може зрости через закупівлю енергоресурсів, пального, обладнання. З іншого боку, менший експорт і проблеми з морською логістикою та взагалі експортними можливостями здатні скорочувати валютну пропозицію.

Тобто певна курсова нервовість можлива, але наймовірніше, як і протягом літа, ми спостерігатимемо за нею переважно у заголовках новин на кшталт "долар різко подешевшав" або ж "євро стрибнув догори". Проте між нервовістю та кризою "неораний" простір. Адже Нацбанк продовжуватиме діяти в межах режиму "керованої гнучкості", маючи можливість проводити валютні інтервенції, коли цього потребує ринок. Головна мета: зменшити розрив між попитом і пропозицією і тим самим прибрати "з поверхні" найголовнішу економічну причину курсового зростання Водночас значний обсяг міжнародних резервів залишається потужною страховкою для ринку. Саме тому базовим сценарієм на вересень я вважаю долар у межах 45-45,8 грн, євро – 51,5-53 грн.

І важливе "антисенсаційне" застереження: навіть якщо курс підійде до верхньої межі цього коридору, сам по собі такий рух ще не означатиме початку валютної кризи.

Долар чи депозит?

Восени гривневий депозит, на мою думку, залишатиметься одним із найзрозуміліших способів зберегти частину заощаджень і водночас отримати прогнозований дохід. Але перед ухваленням рішення про розміщення коштів я б радив порахувати, скільки грошей реально залишиться після сплати податків, і вже цей результат порівнювати з інфляцією та можливою зміною валютного курсу.

Візьмемо простий приклад. Якщо розмістити 100 тис. грн на пів року під 17,5% річних, чистий дохід становитиме приблизно 6,7 тис. грн. Тобто за шість місяців вклад має принести близько 6,7% від початкової суми.

А тепер поставимо поруч долар. Щоб проста купівля валюти дала за цей самий період аналогічний результат, долар мав би подорожчати більш ніж на 6,7%. За стартового курсу 45 грн/$ це означає рух приблизно до 48 грн/$. І це ще без урахування різниці між курсом, за яким людина купує валюту, і тим, за яким потім її продає.

Навіть за більш "стриманої" середньої депозитної ставки у 15% річних чиста дохідність за пів року становитиме близько 5,8%. Щоб "наздогнати" такий результат, долар мав би зрости приблизно з 45 грн до 47,6 грн/$.

Тому я б узагалі не ставив питання руба "гривня чи долар". Це різні фінансові інструменти з різними завданнями. Депозит може приносити прогнозований процентний дохід, валюта – страхувати частину накопичень від курсових ризиків.

Саме тому, як і раніше, ключове для заощаджень – це зважена диверсифікація ризиків. Гроші варто розподіляти так, щоб одна їх частина працювала на дохідність, інша – на захист від ризиків, а загальна структура відповідала цілям і потребам громадянина.

Українська банківська система входить в осінь достатньо стійкою, ліквідною та здатною швидко пристосовуватися до змін. Так, ризиків вистачає: від інфляції та воєнної невизначеності до дорожчих ресурсів і складнішої зовнішньої торгівлі. Але сьогодні немає підстав говорити про загрозу системних потрясінь.

Навпаки, вересень може стати періодом ще активнішої конкуренції банків – за вкладника, за якісного позичальника, за зручніші та вигідніші фінансові рішення. А для клієнта головне, що вибір залишатиметься широким, а банківські інструменти — одним зі способів зберігати, примножувати й раціонально використовувати гроші.