Чому послали посилки
Спроба застосувати ПДВ та мито до дрібних вхідних посилок провалилась. Це призвело до низки виступів під гаслами "нам не дадуть кілька мільярдів євро, ми усі помремо".
Короткий спойлер: дадуть, ми залишимось живі. А тим часом спробую проаналізувати наслідки – із урахуванням європейського ж досвіду.
Депутати виявили здоровий прагматизм і зупинили добре сплановану лобістську кампанію в інтересах великих роздрібних мереж – не пропустили скасування межі оподаткування дрібних посилок у 150 євро. Звісно, одразу почали лунати лякалки – "ЄС та МВФ нам грошей не дасть". Так, проблема є, але вирішувати її мають там, де й створили – на переговорах із кредиторами.
Ну і найголовніше, нагадаю: "Будьте реалістами – вимагайте неможливого". У 2022 році та навіть і рік по тому ідея про фінансування нашої оборони коштом російських активів вважалась ненауковою фантастикою. Зараз це частина світового геополітичного ландшафту. Нині все ще фантастикою є ідея, що не можна перекладати на українців тягар фінансування нашого опору російській агресії. До усвідомлення нашими партнерами, що нація, яка собою затуляє їх від російської загрози, має бути за рахунок зовнішніх донорів підтримана ще й зниженням податкового тиску всередині країни, залишилось рік, пів року, три місяці?
Рішення знайдеться, якщо не працювати на користь великих мереж
Мінфін засунув в умови кредитування заздалегідь неприйнятні умови? Тепер має виправляти свій косяк власноруч, а не перекладати відповідальність на парламентарів. Варіантів – купа. Найпростіший та найраціональніший – зробити ці норми відкладеними: наприклад у формулюванні "вступають в силу через три роки після початку виплати репарацій Російською Федерацією" або "через три роки після деокупації захоплених територій". Про три роки – не випадково, це, за історичним досвідом, мінімальний перехідний період для трансформації економіки у мирний вигляд після закінчення повномасштабної війни.
Чому наші кредитори неодмінно підуть на ці або інші пропозиції аналогічного змісту? Тому що наявність України вже є наріжним камінням європейської безпекової конструкції. В ЄС чудово розуміють: якщо проблему можна вирішувати за гроші, то це не є проблемою, а є видатками.
Добре оплачувані лобістами спікери транслюють ще один наратив: ніби тотальне оподаткування посилок є способом вирівняти умови для місцевих виробників та іноземних. Це повна маячня: вітчизняний виробник від початку має перевагу через логістику, розуміння місцевого ринку та податкових умов.
А, ні, упс, місцевий виробник не має нормальних податкових умов – на нього тиснуть корупційний податок, надвисокі ставки ПДВ для товарів широкого вжитку та "воєнний податок" (не плутати із військовим збором). Останній – це додаткові витрати, викликані потребою зберігати стійкість в умовах війни, тобто на енергонезалежність, диверсифікацію логістики та виробничих майданчиків тощо. Але уряд замість створення комфортних умов для виробництв і компенсації "воєнного податку" готує довбню для споживача.
Тобто в сенсі посилок ідея про "рівні умови" – це про однаково погані умови для споживачів та виробників. Про ці жахливі наслідки тотального оподаткування транскордонних посилок я вже писав сімь місяців тому. Цікаво, що на той момент не була ще відома реакція ринку на посилення оподаткування посилок в ЄС, на яку так люблять посилатись вітчизняні лобісти тотального оподаткування посилок.
До речі: в ЄС оподаткування посилок запроваджується ну дууууууже повільно, із довгими перехідними періодами. Проте вітчизняним лобістам та фіскалізаторам цей досвід є недостатньо європейським, напевно.
Як воно не працює в ЄС
Запровадження Євросоюзом тимчасового митного збору в розмірі 3 євро на дрібні імпортні відправлення (вартістю до 150 євро) з 1 липня 2026 року є лише першим етапом в обкладанні митом таких відправлень. ПДВ на ці відправлення вже міг до того стягуватися через IOSS, тобто на боці великого відправника (маркетплейса).
Важливе уточнення: це тимчасове мито 3 євро не за кожну посилку, а саме за кожну митну товарну категорію (declaration line/tariff subheading) у посилці до 150 євро. Приклад: якщо у посилці п'ять однакових футболок одного класифікаційного типу – 3 євро; футболка + годинник – вже 6 євро. Це тимчасове фіксоване мито діє поки що до 1 липня 2028 року. Після запуску нового EU Customs Data Hub планується перейти на звичайні нормальні мита залежно від виду товару та його вартості. Та не факт, що встигнуть до 2028 року.
Як воно працює зараз в ЄС:
- Продавець/платформа/митний представник декларує товар.
- 3 євро автоматично нараховується "на рядок митної декларації", незалежно від кількості одиниць у цьому рядку.
- Основним платником є не покупець, а декларант – платформа, продавець, перевізник або митний представник.
- Лише у виняткових випадках декларантом може бути споживач, наприклад, якщо відправник не має відповідних угод із митними органами ЄС.
З цього мита фактично 75% надходжень залишаються ресурсом ЄС, а 25% залишаються державі-члену як компенсація витрат на збирання цього мита.
Перший результат: потік посилок через кордон ЄС справді різко скоротився, але маркетплейси запустили внутрішньоєвропейські майданчики для комплектування та розсилання цих же посилок.
За оприлюдненими наприкінці серпня французькими митними даними, кількість малих посилок, що надходять до ЄС, зменшилася з липня приблизно на 30-40%. Зокрема у митній зоні Liège-Bierset (Франція) кількість e-commerce-посилок у липні 2026-го була на 24% нижчою, ніж у липні 2025-го, а порівняно із червнем цього року падіння становило 41%. Але загальний вантажообіг аеропорту Liège водночас зріс приблизно на 4% рік до року.
Тобто змінюється структура логістики: менше дрібних посилок, але більше консолідованих вантажів, тобто більше товару завозиться партіями щоб далі розподілятись вже всередині ЄС.
А що відбувається конкретно із Temu, Shein та AliExpress:
- Temu: приблизно мінус 50% у липні по обсягах прямих транскордонних продажів порівняно із червнем, але відбулось перетікання продажів на постачання з європейського складу;
- AliExpress: мінус 37%;
- Shein: мінус 15%.
Temu постраждав сильніше через те, що він сфокусований на відправленні дрібних замовлень безпосередньо з Китаю – вартістю 5-10 євро. А три євро для таких посилок є надто великою часткою кінцевої ціни.
Інші двоє – готувались: ще у грудні 2025 року Shein створив великий європейський логістичний хаб у Вроцлаві. AliExpress використовує європейську складську мережу Cainiao, логістичної компанії Alibaba Group. Зараз через неї йде половина відправлень AliExpress в ЄС.
Іншими словами, відбулась монополізація ринку, під удар потрапили дрібні продавці, які працюють через маркетплейси. І реформа ЄС фактично найбільше б'є не по дорогому товару, а по дуже дешевому товару з низьким середнім чеком.
Одночасно відбувається побудова схем із фальсифікацією товарних кодів – штучно об’єднують товари в одну категорію, щоб у транскордонних відправленнях платити, грубо кажучи, не 3-5 разів по 3 євро, а лише 3 євро, максимум – 6 євро. Митні органи ЄС ридають, бо додалось їм купа ручної роботи саме із дрібними відправленнями. У жовтні Єврокомісія має оцінити перші наслідки своєї ж реформи. Буде цікаво!
Бо, наприклад, у хабі Liège митники мали справу з мільйонами декларацій, але фізично перевіряти могли менше 1% посилок. Зараз є потреба перевіряти в десятки раз більше – і разове мито у 3 євро не вирішує проблему контролю товарів. Ну і додамо проблеми, які додатково виникають у разі повернення та невикупу товарів, отриманих у посилках – там взагалі Армагеддон.
По висновках щодо наслідків для ЄС:
- скорочується потік дрібних транскордонних посилок. Тобто перехід від моделі "Китай → споживач" до моделі "Китай → EU warehouse → споживач". Тож на сцену виходить жорстка монополізація;
- різко зростає ціна direct-to-consumer імпорту;
- платформи консолідують вантажі;
- найдрібніші продавці втрачають позиції;
- КНР не втрачає позиції в ЄС, а навпаки, прискорює експансію завдяки послаблення конкурентів – інших країн-постачальників;
- додаткові митні надходження не покривають вартості додаткового митного контролю.
А тепер давайте цей досвід спробуємо спроєктувати на українські реалії?
Логістичний колапс своїми руками
Для початку потрібно зазначити три ключових обставини, про які я вже писав розлого у лютому:
- Поштові відправлення в Україні не є ані основним, ані навіть помітним каналом сірої контрабанди. Сіра контрабанда переважно йде контейнерами за фіксований прайс – і на адресу великих гравців. Справляння митя та ПДВ із дрібних пересилань лише посилить конкурентоздатність цього каналу.
- В Україні існує сильне неприйняття ідеї про тотальне оподаткування міжнародних посилок, оскільки за їх допомогою під час війни люди купують те, що потрібно не тільки військовим, але цивільним, які страждають від наслідків війни. І купують переважно саме те, що всередині країни не виробляється зараз та навряд чи почне вироблятись найближчими роками.
- Очікувані додаткові митні та податкові надходження є неприйнятно малими на тлі соціально-економічних наслідків та на тлі вже підтверджених джерел зовнішнього фінансування.
Досвід ЄС свідчить, що наслідки "псевдореформи" транскордонної торгівлі в Україні будуть ще гіршими, ніж в Євросоюзі. У нас немає можливостей адаптуватись у такий же спосіб, як це відбувається в ЄС. Та й навіть у Євросоюзі адаптація не є безболісною – вони вже рахують сукупні втрати.
Та повернемось до наших перспектив:
По-перше, Україна є надто дрібним ринком для китайських платформ – тож вони навряд чи будуть адаптувати свою діяльність до вимог українського уряду. І до того ж консолідація та створення складів на території України – малореальні. Крім того, через воєнні ризики створення таких складів просто нереально.
По-друге, внаслідок значних втрат логістичних спроможностей в Україні через російські атаки різко погіршиться процес отримання посилок. Тут будуть втрати кінцевого споживача, зростання цін у великих мережах, які отримають майже монопольне становище. І через це найбільше непокоїть логістика відправлень, через які отримують комплектуючі наші військові та мілтек.
По-третє, митниця буде паралізована (або не зможе виконувати функцію контролю дрібних відправлень). Це різко підніме ризик знищення вантажів на митних майданчиках та в навколомитних логістичних хабах.
І для підсумку: якщо законопроєкт про оподаткування дрібних пересилань все ж буде ухвалений, то його ініціатори та автори зможуть претендувати на російські державні нагороди саме з приводу третього пункту. Та і другого пункту – також. Це для росіян буде просто свято.
Звісно, на круглих столах та у публікаціях будуть нам обіцяти, що "процеси налаштовані і все буде ОК зі справлянням мит і ПДВ з тих дрібних посилок". Але це не так. Впевнитись в цьому дуже просто: ті, хто запевняють, що в них процеси чудово налаштовані, мають відповісти на просте запитання: "Ви готові відшкодувати спричинені російськими атаками втрати товару під час транспортування вами, а також упущену вигоду, що сталась внаслідок цих втрат?". Я впевнений, вони відповідатимуть категорично та негативно. Бо "триндіти – не лантухи перекладати".
