Зміни законодавства щодо міжнародних посилок – зменшення "сірих схем" та вирівнювання конкуренції

16 вересня Верховна Рада зробила важливий крок до зміни правил оподаткування міжнародних посилок, ухваливши в першому читанні два пов'язані законопроєкти – №16051-1 та №15460.

Їхня мета – запровадити сучасну модель оподаткування електронної торгівлі, наближену до європейської системи IOSS. Це рішення важливе не лише через додаткові надходження до бюджету (за оцінкою аналітичних центрів – це близько 19-20 млрд грн у 2027 році на потреби оборони). Основна мета реформи – усунути одну з найбільш очевидних податкових нерівностей української економіки, коли вітчизняний виробник або офіційний імпортер сплачує ПДВ, а іноземний продавець постачає аналогічний товар в Україну через міжнародне відправлення без жодних податків.

Проблема значно більша, ніж "податок на посилки"

Дискусія навколо цієї реформи часто зводиться до спрощеного питання: "Чи доведеться українцям платити 20% ПДВ за покупки на AliExpress чи Temu?". Проте масштаби проблеми набагато глибші. Чинне законодавство звільняє від ПДВ товари вартістю до 150 євро. Свого часу ця пільга мала логічне підґрунтя: спростити оформлення дрібних приватних посилок від родичів і не витрачати ресурси держави на їхнє адміністрування. Проте за останні роки глобальний e-commerce трансформував приватну пільгу на масштабовану бізнес-модель міжнародних маркетплейсів та в поширену схему ухилення від сплати податків.

За даними Державної митної служби, у 2025 році загальна вартість міжнародних поштових та експрес-відправлень в Україні становила 167,3 млрд грн, із яких 92,9 млрд грн (56%) не оподатковувалися через пільгу de minimis. За перше півріччя 2026 року вартість таких відправлень сягнула 113,6 млрд грн (48,1 млрд грн – без податків). За оцінкою аналітиків, за збереження нинішньої динаміки потенційні втрати ПДВ у 2026 році становлять близько 19 млрд грн.

Важливо розуміти: не кожна неоподатковувана посилка є порушенням. Проблема в іншому – правила, створені для дрібного приватного імпорту, сьогодні масово використовуються для комерційної торгівлі без сплати податків. Показовий приклад: лише за перше півріччя 2026 року топ-100 фізичних осіб-отримувачів сумарно прийняли 67,9 тисячі посилок (у середньому 693 відправлення на особу), а їхнє податкове навантаження становило близько 1% (тобто оподатковувалась в середньому 1 посилка з 20). Це свідчить про поширені схеми дроблення комерційних партій товарів.

У 2025 році схеми по ухиленню від сплати податків на митниці сягнули 310-370 млрд грн за рік, призвівши до втрат бюджету у 110-125 млрд грн. Значною частиною з цих схем є ті, що використовують пільгу щодо міжнародних посилок, коли товари без оподаткування формуються у комерційні партії і потім реалізуються через мережу інтернет також без сплати податків.

Що саме пропонує нова модель

Пакет законопроєктів розмежовує податкові зміни (№16051-1) та митні процедури (№15460). Ключова новація полягає у скасуванні пільги до 150 євро для комерційного імпорту – ПДВ застосовуватиметься з нульової вартості. Водночас для справжніх некомерційних відправлень між громадянами (C2C) зберігається пільга до 45 євро, що захищає звичайні подарунки від податків.

Важливо, що покупцеві не доведеться ставати "митним брокером". Для дистанційної торгівлі запроваджується механізм, за якого саме маркетплейс вираховує та сплачує ПДВ під час купівлі товару, а дані передаються митниці в цифровому форматі. Саме ця логіка покладена в основу європейської системи Import One Stop Shop (IOSS).

Світовий тренд: як скасовують de minimis ЄС та США

Твердження, ніби Україна вигадує екстраординарні бар'єри, суперечить світовій практиці:

Європейський Союз ще з 1 липня 2021 року скасував звільнення від ПДВ для товарів до 22 євро та запустив систему IOSS для покупок за кордоном до 150 євро. Більше того, з 1 липня 2026 року ЄС запровадив додаткове мито 3 євро на всі низьковартісні імпортні товари в межах ширшої митної реформи.

Сполучені Штати, де ліміт de minimis тривалий час становив рекордні $800, зіштовхнулися зі стрибком кількості посилок з 139 млн у 2015 році до понад 1,3 млрд у 2024 році. У результаті з 29 серпня 2025 року США остаточно скасували безмитний пільговий режим для такого імпорту.

Україна по суті не вигадує нові правила, а наздоганяє регламенти різних країн світу.

Головні міфи про реформу

"Тепер за кожну посилку доведеться платити 20%". Це не так. Нова модель стосується тільки комерційних покупок. Приватні відправлення (C2C) до 45 євро залишаються неоподатковуваними, а для товарів на потреби оборони передбачені окремі пільги.

"Людина сама буде рахувати ПДВ та бігати на митницю". Завдяки IOSS податкове адміністрування перекладається на маркетплейс. Покупець бачить фінальну ціну з ПДВ безпосередньо під час оформлення замовлення, і не здійснює жодного додаткового адміністрування.

"Посилки стоятимуть на митниці тижнями". Навпаки, IOSS передбачає електронний обмін даними ще до прибуття вантажу, що прискорює проходження митниці. Для налагодження ІТ-інфраструктури передбачений перехідний період до липня 2027 року.

"Міжнародні маркетплейси підуть з України". Досвід ЄС, Канади, Фінляндії, Австралії та ще десятків країн свідчить про те, що глобальні платформи адаптувалися до IOSS ще у 2021 році і працюють за цими правилами по всьому світу.

Бюджетний вимір та міжнародні зобов'язання

Офіційна оцінка Мінфіну щодо додаткових 10 млрд грн у 2027 році на потреби ЗСУ, оцінка аналітичних центрів у 19 млрд грн на рік – це лише фіскальна частина. Реформа дає три стратегічні ефекти: створення рівної конкуренції, детінізація імпорту та євроінтеграція.

Важливо зазначити, що відповідно до статистики найбільше міжнародними посилками покупці отримують такі товари: одяг, косметика, іграшки, взуття, аксесуари, товари для дому. Всі ці товари масово виробляються в Україні, на десятках тисяч підприємств. Тож для українського виробника така реформа є надважливою. Крім того, ухвалення цих законопроєктів є важливою умовою співпраці з МВФ та макрофінансової допомоги від ЄС на суму близько 4 млрд євро.

Світова торгівля змінилася, і мільйони посилок – це більше не приватні листи, а повноцінний інфраструктурний канал e-commerce. Перехід від застарілих пільг до сучасної цифрової системи оподаткування – це не "підвищення податків", а встановлення єдиних і справедливих правил гри для всіх учасників ринку.

Сподіваємось що народні депутати у ближчий час підготують законопроєкти до другого читання і в жовтні Парламент проголосує проєкти в цілому, і реформа запрацює з 2027 року.