Нафта подешевшає вже зараз? Чому ринок може розвернутися, а український дизель – ні
26 жовтня 2026 року Ігор Коломойський у суді озвучив власну оцінку перспектив гривні: 150 грн за долар без паніки.
Аргументація – скорочення експортного потенціалу України, проблеми із зерном та металургією, величезний торговельний дефіцит.
Паралельно Дмитро Льоушкін, засновник групи компаній Prime, прогнозує дизель по 115-120 грн за літр у лютому 2027 року. У песимістичному сценарії – 140-145 грн за літр дизелю та близько 130 грн за бензин.
Цікавий факт: якщо обидва прогнози відбудуться – навіть на стелі українських АЗС з усіма податками пальне коштуватиме менше долара за літр (77-96 центів), а на кордоні України – взагалі близько 35-45 центів.
На перший погляд, ринок готується до нового витка подорожчання. Долар дорожчатиме, нафта дорожчатиме, пальне дорожчатиме. Але є проблема: дедалі більше ринкових індикаторів свідчать про те, що потенціал подальшого зростання нафтових котирувань може бути вичерпаний.
Почнемо з позиціонування великих гравців.
За даними CFTC, чисті довгі позиції спекулятивних фондів Managed Money у ф'ючерсах на WTI скоротилися зі 111 731 контракту 8 вересня до 36 187 контрактів 20 жовтня. Падіння – 67,6%.
Це вже не звичайна корекція позицій. Великий спекулятивний капітал суттєво скорочує ставки на подальше зростання нафти.
Сам собою цей показник не гарантує падіння котирувань. Але він демонструє, що готовність великих фінансових гравців купувати нафту на високих цінах помітно знизилася.
Другий фактор – руйнування попиту.
За жовтневим звітом Міжнародного енергетичного агентства, світовий попит на нафту у 2026 році скоротиться в середньому на 2,6 млн барелів на добу. У IV кварталі очікується річне скорочення на 2,5 млн барелів на добу.
Причина не тільки у високих цінах. Війна з Іраном, порушення постачання, дорожнеча нафтопродуктів та погіршення економічних очікувань уже впливають на споживання.
Це важливий момент. Ринок починає отримувати не просто сигнали про можливе скорочення попиту, а фактичні дані про його руйнування.
Тепер подивимося на прогноз EIA.
У жовтневому Short-Term Energy Outlook американське Управління енергетичної інформації прогнозує середню ціну Brent на рівні $105 за барель у IV кварталі 2026 року та $84 за барель у 2027 році. Різниця – близько 20%.
Це не прогноз негайного обвалу, але досить чіткий сигнал очікуваного переходу до нижчого цінового рівня. Водночас є серйозний контраргумент.
EIA закладає втрату близько 4,5 млн барелів на добу видобутку на Близькому Сході протягом IV кварталу. Тобто нинішня висока ціна підтримується не тільки спекуляціями, а й реальними фізичними обмеженнями пропозиції.
Тому на швидкий обвал я б не очікував. Ринок може залишатися дорогим до кінця року, навіть якщо фінансові індикатори вже сигналізують про зміну настроїв.
Але є ще один важливий момент: у 2027 році очікується відновлення пропозиції. За оцінкою IEA, світовий видобуток може зрости на 7,7 млн барелів на добу. Відновлення постачання з Близького Сходу, якщо воно відбудеться, накладеться на частково відновлений, але все ще слабший за 2025 рік попит.
Саме тут може виникнути фундамент для зниження нафтових котирувань. Український ринок пального, однак, житиме за дещо іншими правилами.
З 1 січня 2027 року акциз на бензин зростає з 300,8 до 329,9 євро за 1000 літрів, на дизель – з 253,8 до 291,9 євро. Це планове підвищення відповідно до закону № 3878-IX.
Але сам собою акциз не пояснює прогнозів дизелю по 120-145 гривень: при поточному курсі НБУ близько 50,7 грн за євро планове підвищення акцизу додасть до собівартості літра дизелю лише близько 2,3 грн з ПДВ. Для таких цін потрібне поєднання інших факторів: девальвації гривні, високої вартості середніх дистилятів, логістичних витрат, страхування та військових ризиків.
Особливо важливо не плутати ринок сирої нафти з ринком дизельного пального. Навіть за зниження Brent дефіцит дизельних компонентів, обмеження експорту нафтопродуктів та проблеми нафтопереробки можуть утримувати дизель дорогим.
Тому я не виключаю ситуації, коли світова нафта дешевшатиме, а український дизель залишатиметься дорогим.
Окремо про гривню.
Коломойський звертає увагу на реальну проблему: товарний дефіцит зовнішньої торгівлі України. За січень-серпень 2026 року імпорт товарів становив $66,25 млрд, експорт – $26,70 млрд. Від'ємне сальдо наблизилося до $40 млрд.
Але це не означає, що курс гривні автоматично має становити 150 за долар. Український валютний баланс формується не тільки експортом та імпортом. Важливі міжнародна фінансова допомога, кредити, гранти, приватні перекази та валютні інтервенції НБУ.
На 30 жовтня офіційний курс становив 45,5293 грн за долар. Режим керованої гнучкості дозволяє НБУ згладжувати значні коливання, але його можливості залежать від міжнародного фінансування та стану резервів.
Тому прогноз 150 грн за долар – це не базовий макроекономічний сценарій, а припущення про надзвичайно глибоку кризу валютного фінансування.
Що в результаті?
Я бачу підстави очікувати розвороту світового нафтового ринку вниз, але не обов'язково вже зараз. Скорочення спекулятивних позицій, падіння попиту та прогнозоване відновлення пропозиції формують аргументи на користь зниження котирувань у 2027 році.
Проте фізичні обмеження постачання на Близькому Сході поки не дозволяють говорити про неминучий обвал.
Для України ситуація складніша. Зниження Brent не означатиме автоматичного здешевлення пального. Акцизи, валютний курс, логістика й особливо дефіцит дизельних дистилятів можуть створити цінові ножиці між світовою нафтою та українською АЗС.
І головне: не варто сприймати прогнози Коломойського та Льоушкіна як взаємопов'язані сигнали ринку. Один говорить про валютну кризу, інший – про роздрібну ціну пального. Це різні процеси.
Мій базовий сценарій: нафта має більше аргументів для зниження у 2027 році, ніж для нескінченного продовження нинішнього ралі.
Українське пальне може подешевшати значно менше, із запізненням або взагалі залишитися дорогим.
