Від зруйнованих складів до втрачених доходів: які збитки розглядатиме міжнародна комісія

Уявімо компанію, яка зберігала товар на складі під Києвом. Після ракетного удару від будівлі залишилися руїни, товар знищено, а відвантаження зупинилися.

Водночас замовлення від клієнтів продовжують надходити, тож компанії потрібно терміново шукати новий склад, домовлятися з постачальниками й оцінювати втрати.

Чи зможе вона отримати компенсацію від Росії? Відповідь на це запитання поки залишається відкритою, але перший крок до відшкодування компанія вже може зробити: міжнародний Реєстр збитків приймає заяви від українського бізнесу. Розберімося, як працює ця процедура, за які втрати можна заявити вимогу та чому до фактичних виплат ще далеко.

Що вже працює, а що поки на папері

Міжнародний механізм компенсації передбачає три етапи. Спочатку Реєстр збитків приймає заяви й докази, згодом Міжнародна компенсаційна комісія має оцінювати вимоги та визначати суми компенсацій. А для фактичних виплат планують створити компенсаційний фонд.

Наразі працює Реєстр, створений у 2023 році в межах Ради Європи. До нього можна подавати заяви щодо шкоди, завданої російською агресією починаючи з 24 лютого 2022 року. Комісія ж поки не розглядає вимоги: хоча Україна ратифікувала Конвенцію про її створення у квітні 2026 року, для набрання документом чинності потрібні щонайменше 25 ратифікацій та виконання фінансової умови. За даними Ради Європи, станом на 24 вересня 2026 року Конвенцію ратифікували дев'ять держав і ЄС.

Проте, навіть, коли Комісія почне працювати, це ще не означатиме початку виплат, адже країнам належить узгодити, звідки надходитимуть кошти до фонду. Серед можливих джерел обговорюють заморожені російські активи, проте остаточного рішення щодо механізму фінансування поки немає.

Тож компанія вже може зафіксувати свою вимогу в міжнародному Реєстрі, але це ще не гарантує, що вона отримає гроші.

За які втрати може звернутися компанія

Повернімося до компанії, яка втратила склад. Знищена будівля й товар – очевидні збитки, але після обстрілу бізнес міг витратити кошти ще й на термінову оренду іншого приміщення, перевезення запасів та відновлення роботи. Усі ці витрати варто зафіксувати, а перед поданням заяви перевірити, до яких категорій шкоди вони належать і які документи потрібні.

Можлива й інша ситуація: підприємство залишило обладнання на території, яка опинилася під окупацією. Навіть якщо воно фізично не постраждало, компанія більше не має до нього доступу й не може використовувати у виробництві. Механізм передбачає заяви і щодо втрати контролю над майном.

Отже, звертатися можуть і компанії, чиї активи були пошкоджені або знищені, і ті, що втратили доступ до майна чи зазнали втрат у зв'язку з релокацією. Водночас для кожного виду втрат діють правила відповідної категорії. Станом на 30 вересня 2026 року Реєстр відкрив усі 43 категорії заяв, із них 11 – для юридичних осіб. Заяви подають через портал "Дія".

Обстріл потрібно підтвердити, як і суму збитків

Уявімо, що після обстрілу керівник компанії зробив десятки фотографій зруйнованого складу. Вони допоможуть підтвердити пошкодження, однак із самих знімків неможливо встановити, скільки товару було всередині, кому він належав і скільки коштував.

Тому знадобляться інвентаризаційні відомості, первинні бухгалтерські документи, баланси, договори, акти огляду та списання, матеріали ДСНС. Якщо компанія перевозила обладнання або орендувала нове приміщення, варто зберегти відповідні договори, рахунки й підтвердження оплати. Фото та відео краще залишати в оригінальному вигляді, разом із датами й іншими даними про зйомку.

Складніше може бути з втраченим прибутком. Наприклад, виробник оцінює втрати через зупинку цеху в 10 млн грн, але ця сума – очікувана виручка, а не прибуток. Щоб обґрунтувати вимогу, доведеться відняти витрати, які компанія понесла б для виконання замовлень: на матеріали, зарплати, логістику. Допоможуть попередні фінансові показники й контракти. Водночас потрібно показати, яка частина втрат спричинена агресією, а яка могла виникнути через зміну попиту чи ситуації на ринку.

У результаті з документів має складатися зрозуміла картина: що сталося з бізнесом, які активи й процеси постраждали та звідки взялася кожна заявлена сума. Що більше часу минає після події, то складніше відновити цю послідовність.

А якщо бізнес уже судиться з Росією?

Українські суди вже розглядають позови про відшкодування збитків від російської агресії. Верховний Суд сформував підхід, за яким за певних обставин росія не може посилатися на судовий імунітет у таких справах.

А що, якщо підприємство вже отримало рішення українського суду про стягнення збитків? Таке рішення потенційно може мати доказове значення для міжнародної Комісії, проте визначену судом суму вона не зобов’язана приймати автоматично, оскільки діятиме за власними правилами. Порядок врахування національних судових рішень, страхових виплат та інших отриманих коштів ще мають визначити.

Є й інша проблема: навіть виграна судова справа не означає, що кошти надійдуть на рахунок компанії. Для реальних виплат потрібне джерело фінансування, і саме для цього планують створити компенсаційний фонд.

Що робити бізнесу зараз

Почати варто з інвентаризації втрат. Які активи пошкоджені або недоступні? Скільки компанія витратила на відновлення й релокацію? Якого прибутку могла недоотримати? Коли картина стане зрозумілішою, можна перевірити відповідні категорії Реєстру та вимоги до доказів.

Далі слід зібрати документи, які підтвердять право на майно, обставини втрати та розрахунок шкоди. Оригінали файлів і резервні копії краще зберігати разом, а інформацію про судові провадження, страхові чи інші отримані виплати – систематизувати заздалегідь.

Для компанії, яка втратила склад ще у 2022 році, пошук старих накладних чи контактів підрядника вже може стати проблемою. З часом відновити ці дані буде дедалі важче, тому чекати запуску Комісії, перш ніж почати підготовку, – невдале рішення.

Коли саме бізнес зможе отримати компенсацію, поки невідомо. Але від компаній уже залежить те, наскільки переконливо вони зможуть підтвердити свої втрати, коли міжнародна процедура розгляду запрацює.