Китай планирует начать строительство заводов без рабочих
Шанхай будет введет "специальные меры" для строительства образцовых беспилотных заводов.
Об этом сообщает газета "Жэньминь жибао" по итогам конференции Индустриального парка по интеллектуальному производству Шанхая, передает Бизнес Цензор со ссылкой на Министерство коммерции КНР.
В частности, планируется, что к 2022 году в Шанхае будет построено 100 образцовых беспилотных заводов, 10 показательных интеллектуальных заводов, а также 10 системных интеграторов интеллектуального производства и 10 платформ промышленного интернета для вертикальных индустрий.
Ожидается, что в будущем в Шанхае появится около 10 тыс. роботов, что привлечет 30 млрд юаней инвестиций, а эффективность производства увеличится в среднем на более 20% при снижении операционных расходов на 20%.
Кроме этого, в Шанхае также будет учрежден инвестиционный фонд по интеллектуальному производству объемом в 10 млрд юаней.
А люди ДИСТАНЦІЙНО проектують, випробовують, програмують, наглядають, обслуговують, планують роботу тощо. Причому можуть робити це з дому, з туристичного походу, з дачі і т.д. Людина сама планує свою роботу і діяльність. Це те, що вже практично сталося в США та інших розвинених країнах. Це те, куди йде Китай, Південна Корея, Японія тощо.
Через рік-два-три в будь-якому місці Земної кулі буде супутниковий Інтернет зі швидкістю біля гігабіта на секунду. Працювати можна буде скрізь (якщо ваша робота ******* та дистанційна).
Позавчора я їхав польським селом, кілометрів 40-60 від Вроцлава, навіть не селом, а хутором. І побачив, як біля сільського будиночка... зупинилась машина доставки піцци, і працівниця у форменому одязі понесла дві піци в коробках, а назустріч їй вийшла господарка оселі...
Доставка піци на хутір... Піцерія в польському селі. Ось такі ******* реалії. Так само я сам пару років тому замовляв продукти з супермаркету раз на тиждень, через Інтернет, оплативши заздалегідь і вказавши час доставки, бо був дуже зайнятий роботою і мені було вигідніше заплатити 10 злотих за доставку в село за 20км від Варшави, ніж волокти все це в сумках в автобусі.
Очевидно, що та сільська господарка теж має дистанційну роботу чи достатньо часу на відпочинок, якщо не хоче готувати навіть піцу.
Це стосується і сільського господарства теж. Сьогодні, наприклад, клубніка в Польші коштує майже так само, що й торік, хоча сезонних працівників, що її збирали, набагато менше. Чому? Бо вперед все ширшим кроком ідуть технології, які не потребують людей навіть на збиранні врожаю.
Деяких людей такий рух цивілізації навіть лякає. Але це тільки тих, хто ще не відвик від батога, наглядача та наказів. Таким людям варто порадити хоча б дітей вчити бути самостійними, привчити їх до постійної, все життя, самоосвіти, креативності та самодисципліни.