Рада розблокувала підписання останнього закону з пакету "земельної реформи"
Верховна Рада відхилила три проекти постанов про скасування рішення про прийняття у другому читанні та в цілому проекту закону "Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві".
Відповідні проекти постанов №3205-2-П, №3205-2-П1 і №3205-2-П2 набрали менше необхідної для прийняття кількості голосів, зазначається на сайті парламенту.
Як повідомлялося, Верховна Рада прийняла закон "Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві" у другому читанні 4 листопада. Він покликаний здешевити кредити для аграріїв, що обробляють до 500 га землі. Він також був останнім з пакету законів "земельної реформи".
Документ розроблений з метою підтримки малих та середніх суб'єктів підприємництва, включаючи фермерські господарства, шляхом часткового гарантування виконання зобов'язань таких суб'єктів перед фінансовими установами за кредитними договорами.
Для цього пропонується створити Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві для підтримки малих та середніх суб'єктів підприємництва, основним видом діяльності яких є виробництво сільськогосподарської продукції, та у користуванні яких знаходяться землі сільськогосподарського призначення площею до 500 гектарів.
Законом передбачено, що Фонд створюється державою в особі Кабінету міністрів, а його учасниками можуть бути держава та міжнародні фінансові організації.
Планується, що Фонд надаватиме гарантії за кредитами обсягом до 50% непогашеної суми основного боргу на строк до 10 років, що дозволить зменшити кредитні ставки для боржників.
Фонд також надаватиме гарантії за кредитами на придбання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, однак лише за умови передачі таких земельних ділянок у заставу кредитодавцям.
Водночас Головне юридичне управління та Головне науково-експертне управління Верховної Ради у своїх висновках звертали увагу, що значна кількість важливих питань діяльності Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві у документі не визначена належним чином, що може негативно відобразитися на його діяльності, а також "створює корупційні ризики та ризики нецільового використання його коштів".
Зокрема, закон не визначає базових аспектів створення та функціонування Фонду, а саме його організаційно-правової форми, розміру статутного капіталу, порядку оформлення внесків учасників тощо.
Зауваження експертів також викликає не встановлення жодних вимог щодо потенційних учасників Фонду (юридичних осіб та міжнародних фінансових організацій), порядку їх відбору та приєднання, що створює як корупційні ризики, так і загрозу національній безпеці України.
Крім того, закон не передбачає належного контролю за інвестуванням коштів фонду, а також проведенням його аудиту, адже зовнішнього аудитора призначатиме сама Рада Фонду.
