Рівень фінансової грамотності українців за останні три роки покращився, – Нацбанк
За останні три роки індекс фінансової грамотності українців зріс до 12,3 балів порівняно з 11,6 балів у 2018 році.
Про це свідчать результати дослідження "Фінансова грамотність, фінансова інклюзія та фінансовий добробут в Україні у 2021 році", передає пресслужба Національного банку.
Це вже друге дослідження рівня фінансової обізнаності українців, проведеного за методологією Міжнародної мережі фінансової освіти Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).
Порівняно з іншими країнами за показником індексу фінансової грамотності Україна перебуває на одному рівні з Болгарією та Хорватією, залишивши позаду Грузію (12,1), Румунію (11,2) та навіть Італію (11,1).
"Поліпшилися усі компоненти індексу: фінансові знання, фінансова поведінка та ставлення до фінансових питань. Водночас потенціал до зростання залишається значним. Цьогорічний показник – це лише 58% від максимального значення в межах дослідження, який сягає 21 бал, та є меншим від мінімального цільового рівня, рекомендованого ОЕСР (14 балів)", – зауважили в Нацбанку.
Найвищий рівень фінансової грамотності зафіксували в українців від 25 до 34 років (12,7) та від 30 до 59 років (12,6). Найменш фінансово обізнаною є молодь 18-19 років (10,1) та люди, старші 60 років (11,6).
Зазначається, що загальний індекс фінансової грамотності не показав відмінності за статтю –чоловіки та жінки однаково обізнані в фінансових питаннях (12,3 та 12,2 бала відповідно). Однак, існує залежність між рівнем фінансової грамотності та наявністю освіти: чим вищий рівень освіти, тим вищим є бал фінансової грамотності.
Загальний бал українців із середньою спеціальною освітою (технікум) становить 11,9 бала, із вищою освітою – 13,3.
Регулятор зауважує, що також збільшився розрив у рівні фінансової грамотності між жителями сіл та міст. Якщо у 2018 році індекс фінансової грамотності перебував приблизно на одному рівні, то наразі в респондентів із міста індекс становить 12,6 бала, а з села – 11,8.
"Результати … підтверджують, що пришвидшити зростання фінансової грамотності допоможе користування сучасними інформаційними технологіями…Також позитивно впливає на підвищення фінансових компетентностей застосування на практиці фінансових знань: користування фінансовими послугами, контроль доходів і витрат, фінансове планування, заощадження", – пояснили у Нацбанку.
При цьому дослідження показало, що українці більше зосереджені на короткострокових планах і витрачанні, а не на заощадженні коштів.
Упевненість у майбутньому пенсійному забезпеченні відчуває кожен п’ятий українець. Населення з найменшими доходами більше розраховує на пенсію від держави, а з вищими – на заощадження, продовження трудової діяльності навіть після настання пенсійного віку або використання інших джерел фінансування.
Також 79% українців уважають, що дітей мають навчати розпоряджатися своїми грошима в школі.
За словами голови Нацбанку Кирила Шевченка, регулятор разом із низкою міністерств та відомств готує Національну стратегію розвитку фінансової грамотності до 2025 року.
