Міністр аграрної політики подав у відставку (оновлено)
Міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко подав у відставку з займаної посади.
Інформацію про це міністр підтвердив у коментарі спеціалізованому виданню AgroPolit.com, а також Економічній правді.
Причини відставки він не уточнив.
За даними видання, Верховна Рада може розглянути заяву про відставку Лещенка вже 24 березня.
Тимчасово обов'язки міністра виконуватиме заступник Романа Лещенка Тарас Висоцький.
Уже 24 березня представник Кабміну у ВР Тарас Мельничук повідомив, що до парламенту надійшла заява Лещенка про відставку з посади міністра агрополітики.
Як написав народний депутат Олексій Гончаренко ("Європейська Солідарність") у Telegram, на цю посаду буде запропонований очільник аграрного комітету парламенту Микола Сольський ("Слуна народу").
Нагадаємо, що 17 грудня 2020 року Верховна Рада підтримала призначення Романа Лещенка на посаду міністра аграрної політики. Раніше Роман Лещенко очолював Держгеокадастр та займав посаду уповноваженого президента із земельних питань.
Надіюсь, що й комбайнер-механзатор та оператор машинного доїння казлів та віслюків та биць-запліднювач?
В тих місцях, де йдуть бойові дії, посівну москалі провести не дадуть.
В тих місцях, де бойових дій нема, посівна буде проведена не в повному обсязі і в основному без добрив. Не треба забувати, що всі ціни на добрива зросли вдвічі ще протягом 2021 року, а ціни на сировину не поспішали рости співмірно з затратами на її виробництво, тому аграрії притримували свою продукцію і не поспішали її продавати.
Тепер прийшла війна і встановлено заборону експорту сільгосппродукції. Добре це чи зле? Як для кого. Справа в тому, що переробний комплекс України, частина якого вже знищена, до війни переробляв всього 10% нашого врожаю. А 90% йшло на експорт. Фактично за рахунок цього експорту і надходження валюти в Україну жило фермерство і агрохолдинги. Зараз цих поступлень нема. Зрозуміло, як це відобразиться на курсі гривні, але гірше - на економічному стані фермерів.
Це, так би мовити, зріз на даний момент. Але перспективи - ще гірші.
Справа в тому, що українські так звані виробники добрив всю свою сировину отримували різними шляхами з тієї ж росії. Або навіть отримували добрива з росії чи білорусі обхідними шляхами, оформляючи їх як узбецькі, туркменські, грузинські, сирійські, йорданські чи марокканські, - і перепаковували в беги як свою продукцію. Азотна фірташева група тупо сиділа на російському газі і зараз ясно що зупинена.
Добрив з росії чи білорусі ясне діло, що не буде. Навіть обхідними шляхами.
Що залишається? Туреччина і Європа. Найлегше з турками. Вони хоча б не такі залежні у своєму виробництві від сировини з росії. Питання тільки в тому, наскільки вони здатні забезпечити Україну добривами. Підозрюю, що не більше, ніж на 10-15%.
Європа. В першу чергу Польща. Ринок добрив Польщі на 60% був заповнений російськими добривами - щоб ви розуміли. А їх власне виробництво добрив, 30% з якого йшло на експорт, майже на 100% було залежним від сировини з росії, тому практично всі заводи-виробники добрив у Польщі зараз стоять. І скільки будуть стояти, ніхто сказати не може. Так, вони запустяться протягом якихось кількох місяців на альтернативних джерелах поставок сировини, але ясно, що добрива будуть вдвічі-втричі дорожчі, тому наскільки вони можуть бути застосовані для України - незрозуміло. Якщо купляти тону добрив по 1-2 тис євро, тоді ріст цін на продукти харчування в Україні може відбутися в 4-5 разів. І це не у гривнях, а в євро!
В чому вихід?
Скоріше виграти війну і продовжити справу з демократичними урядами новостворених на уламках росії та білорусі демократичних країн. Але коли це буде? У 2023-му? У 2024-му? Як би там не було, економіку України, переважно орієнтовану на експорт с/г сировини, чекає катастрофа, яка тільки частково може бути пом'якшена допомогою Заходу.
Потім звичайно буде відродження, але Німеччина вже виграла цю війну, знищивши руками своїх вассалів-москалів перспективного конкурента у Європі на найближчі 10-20 років.