Без України білоруські НПЗ працюють лише на половину потужності, – ЗМІ
Білоруські нафтопереробні заводи працюють на половину потужності й майже повністю заповнили свої склади.
Про це повідомляє "Єврорадіо", передає enkorr.
Завантаження на підприємствах мінімальне, повідомляє джерело Народного антикризового управління у білоруській нафтопереробці (НАУ). "Нафтан" споживає 11 тис. тонн нафти на добу, а Мозирський НПЗ – 14 тис. тонн. Для Мозиря це близько 45% звичайного завантаження.
"Нафтан" постачає все на внутрішній ринок. Тільки нафтовий кокс – у Китай, але прибутку там немає, аби "сплавити". Отримання коксу відбувається з мазуту, це рятує від накопичення мазуту й зупинки підприємства. Мазут раніше йшов на експорт, тепер його нікуди постачати, у Росії свого вистачає", – розповідають у НАУ.
За інформацією управління, співробітникам урізали матеріальні виплати за колективним договором, і немає жодних тринадцятих зарплат і квартальних премій. Людей на місця звільнених переводять із нерентабельних і простоюючих цехів.
Мозирський НПЗ також працює на внутрішній ринок.
"Бензин 92 через російський порт проштовхують на експорт, але це мізер. Товарні резервуари заповнені – ллють все прямо в цистерни на колесах", – продовжує джерело НАУ.
Через повні склади Мозирський НПЗ змушений влаштовувати ремонти, додає інформатор на підприємстві.
"Збуту немає. За 45% завантаження ми (Мозирський НПЗ – ред.) просто небо гріємо. Склад на 97% заповнено. Тож ремонт офіційно. Щоб забезпечити внутрішній ринок, вистачить 15% від завантаження, навіть у посівну. Раніше 33% нашого виробництва працювало на Україну, ще близько 35% – на Європу. Решта – як доведеться. Роботу орієнтовано на добування валюти для країни. Нині це не працює. Незрозуміло, що завтра буде", – зазначили в НАУ.
При цьому працівникам Мозирського НПЗ виплачують стовідсоткову премію. Очікується, що буде і квартальна премія на початку травня, хоч і з запізненням.
"Раніше "Нафтан" і Мозирський НПЗ тягли промисловість у плюс і приносили валюту в країну. Тепер доводиться витрачатися на утримання підприємств. Розв'язати проблему можна лише за допомогою експорту, оскільки внутрішній ринок дуже обмежений", – заявила оглядачка нафтогазової галузі Тетяна Маньонок.
Державі особливо нема чим допомогти "Нафтану" й Мозирському НПЗ. Залишається, попри надлишок палива, регулярно підвищувати ціну для населення на дві копійки замість однієї.
"Здорожчання аргументувалося тим, що ціна у доларах не підвищується. Зараз це буде складніше через розрахунки за нафту в російських рублях. У заводів зростають витрати. Ця проблема певною мірою лягатиме на споживача", – зазначила Маньонок.
Як довго за таких умов вдасться підтримувати заводи, невідомо.
"Звичайно, білоруська влада розраховувала, що війна в Україні закінчиться незабаром, відкриється знову український ринок – і заводи зможуть працювати. Тепер складно прогнозувати майбутнє білоруської нафтопереробки за браку реальних експортних ринків", – резюмувала Маньонок.
Як повідомлялось, із початком війни в Україні нафтопереробні заводи Білорусі частково зупинили виробництво, пояснивши це нібито капітальним ремонтом виробничих об’єктів. Також вони призупинили дію колективного договору, що передбачає скасування всіх премій і додаткових виплат.
До початку війни основним споживачем білоруської нафтопереробки була Україна.
