Уряд готує скорочення видатків та підвищення акцизів на пальне, – НБУ

Міністерство фінансів та Національний банк України (НБУ) обговорюють необхідність оптимізації державних видатків, збільшення податкових надходжень та активізацію внутрішніх ринкових боргових залучень для фінансування дефіциту державного бюджету.

Про це повідомляє пресслужба Національного банку за підсумками чергового засідання Ради фінансової стабільності, присвяченого аналізу системних ризиків, що виникають через монетарне фінансування дефіциту держбюджету за рахунок викупу "військових облігацій" НБУ.

У повідомленні зазначається, що за підсумками січня–травня 2022 року дефіцит держбюджету був більшим, ніж за цілий рік у 2021 та 2020 роках. Внаслідок зменшення доходів бюджету та одночасного зростання його видатків, насамперед на військові потреби та соціальні програми, щомісячні фінансові потреби уряду оцінюються у близько $5 млрд.

Водночас основним джерелом покриття дефіциту коштів стала підтримка уряду з боку Національного банку, однак монетарне фінансування дефіциту держбюджету несе "вкрай негативні наслідки" для макроекономічної стабільності.

"Такі наслідки найбільш наочно виявляються у впливі на валютний ринок. Випущені в обіг гривні потрапляють на валютний ринок, тиснуть на обмінний курс. НБУ для задоволення попиту на валюту постійно проводить інтервенції, обсяг яких щомісяця збільшується, що виснажує міжнародні резерви. Таке скорочення міжнародних резервів наразі не компенсується міжнародною допомогою", – констатує Нацбанк.

"Якщо через емісійне фінансування бюджету міжнародні резерви НБУ вичерпаються, це створить загрозу значної девальвації валюти та стрімкого прискорення інфляції. Зі свого боку, це посилює ризики для фінансової стабільності", – попереджає НБУ.

Для мінімізації цих ризиків члени Ради фінансової стабільності погодили ключові напрями дій, спрямовані на звуження дефіциту держбюджету та зниження обсягів його монетарного фінансування, а саме:

• оптимізацію державних видатків з обмеженням непріоритетних та неефективних напрямів витрачання коштів;
• додаткове збільшення доходів бюджету, передусім завдяки підвищенню податків на імпорт, акцизів (зокрема на пальне), рентних платежів. Підхід до підвищення податків повинен бути зваженим, справедливим та диференційованим;
• активізацію внутрішніх ринкових боргових залучень для фінансування дефіцит бюджету;
• активізацію зусиль для збільшення обсягів та підвищення прогнозованості надходження міжнародної допомоги.

"Члени РФС погодилися з тим, що усі кроки не повинні суперечити принципам співпраці України з міжнародними донорами та інтеграції до ЄС", – зазначається у повідомленні.

Також в ході засідання обговорювалася можливість започаткування нової програми співпраці з МВФ. Зокрема, члени РФС погодилися щодо необхідності якнайшвидшого доопрацювання макроекономічних прогнозних сценаріїв та пропозицій щодо заходів економічної політики та структурних реформ, на яких повинна базуватися така програма.

Читайте також: Банки вклали у депозитні сертифікати Нацбанку рекордні 207 мільярдів

Як повідомлялося, Національний банк минулого тижня, 23 червня, знову профінансував держбюджет через купівлю "військових" облігацій на 35 млрд грн, збільшивши їхній портфель до 225 млрд грн, у тому числі в червні на 105 млрд грн.

При цьому Нацбанк неодноразово наголошував не необхідності підвищення дохідності за гривневими облігаціями Міністерства фінансів з метою збільшити обсяги ринкових запозичень, що дозволить зменшити обсяги купівлі військових ОВДП за рахунок емісії гривні.

Однак Міністерство фінансів відмовляється підвищувати ставки за ОВДП, залишаючи їх у діапазоні 9,5-11% річних.

Зазначимо, що міністр фінансів Сергій Марченко раніше прогнозував, що Україна сподівається у червні отримати $4,8 млрд, що значно більше, ніж було у травні. Наразі невідомо, чи цей план вдастся виконати.

Нагадаємо, Національний банк 12 та 13 травня збільшив свій портфель облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) на 20 млрд грн. 8 березня, 12 квітня та 20 квітня Нацбанк викупив папери на суми по 20 млрд грн, 27 квітня – 10 млрд грн, 9 травня – 30 млрд грн.

Автор: Михайло Орлюк