Виробництво сталі в Росії обвалилося на 20-50% через санкції
Виробництво сталі російськими металургійними підприємствами з початку року впало на 20-50%.
Про це повідомив віцепрезидент асоціації "Російська сталь" Андрій Леонов, повідомляє російський Forbes.
За його словами, собівартість виробництва за цей період зросла майже на 50%, водночас ціни на сталь у Росії з початку року знизилися більш ніж на третину і відкотилися до рівня 2020 року.
Голова Мінпромторгу РФ Денис Мантуров підтвердив, що завантаження виробничих потужностей російських металургійних підприємств у червні знизилося на 25% порівняно з квітнем, а ціни на металопродукцію на російському ринку впали на 30%.
Аналітик відділу аналізу фінансових ринків "КІТ Фінанс Брокер" Дмитро Баженов пояснює, що російські металурги внаслідок санкцій втратили ринки збуту, почали відчувати проблеми з розрахунками у валюті, водночас російський рубль зміцнився.
"Все це призводить до падіння виручки, призупинення потужностей, і як результат – зниження рентабельності та відмови від дивідендів у майбутньому", – зазначає експерт.
На падіння експорту російської сталі вплинуло запровадження ембарго ЄС на значну частину сталеливарної продукції з Росії.
Читайте також: Найбільший російський металургійний комбінат залишися без експортних замовлень і прибутку
"При цьому розворот на Схід іде повільно, тому що там і своїх виробників вистачає, особливо китайців, які готові свій метал продати будь-де. Імпортувати сталь із Росії до азіатського регіону важко, бо ціни там низькі. Постачання ж стали до Африки та Латинської Америки не можуть бути значними – там невеликі обсяги споживання", – пояснює експерт Леонід Хазанов.
Від сталі з Росії відмовитися цілком можливо, підтверджує аналітик "Велес Капіталу" Василь Данилов.
"Простоюють сталеливарні потужності у світі зараз на близько 600 млн тонн, при тому що наша країна експортує трохи більше 40 млн тонн на рік. Таким чином, замістити російські обсяги, що випадають, не складе великої проблеми", – додав Данилов.
Хазанов додає, що великою проблемою внаслідок падіння виробництва сталі можуть стати величезні колективи людей, яких металурги відправляють у вимушені відпустки. Він пояснює, що утримувати цю масу людей важко, а не утримувати – не можна, бо це населення цілих мономіст, якщо цих людей почати звільняти, то станеться сильний соціальний вибух.
