Рада дозволила роботодавцям звільняти працівників без вказання підстав

Верховна Рада прийняла закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність", який розширює можливості роботодавцям для розірвання трудових договорів.

За прийняття відповідного законопроєкту №5371 у другому читанні проголосували 259 нардепів, повідомив народний депутат від фракції "Голос", перший заступник керівника Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк у своєму каналі в Telegram.

До другого читання у проєкті було враховано поправку, згідно із якою цей закон діятиме лише протягом воєнного стану.

Законом запроваджується договірний режим регулювання трудових відносин, що виникають між працівниками та роботодавцями – суб’єктами малого і середнього підприємництва з кількістю працівників до 250 осіб, а також роботодавцем і працівником, заробітна плата якого становить понад 8 мінімальних заробітних плат на місяць.

Договірний режим регулювання трудових відносин передбачає, що сторони трудового договору можуть на "власний розсуд за взаємною згодою врегулювати свої відносини в частині виникнення і припинення трудових відносин, системи оплати праці, норм праці, розміру заробітної плати з урахуванням встановленого законом граничного мінімального розміру, надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, норм робочого часу та відпочинку з додержанням норм загальної тривалості робочого тижня, тривалості щотижневого відпочинку та інших прав і гарантій, які визначені цим Кодексом".

Водночас Головне експертне управління Верховної Ради зауважує, що у деяких випадках використання такого договірного регулювання трудових відносин призведе до погіршення умов трудового договору для працівника порівняно з чинним законодавством.

Зокрема, йдеться про надання роботодавцю необмеженого права на розірвання трудового договору за його ініціативою в односторонньому порядку.

Юридичне управління Верховної Ради також зауважує, що законом "передбачені лише необмежені можливості розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця без наявності підстав, передбачених Кодексом, та без дотримання встановлених Кодексом порядку і строків вивільнення працівників".

Крім цього, експерти Верховної Ради вказують, що надання роботодавцю необмеженого права звільняти працівників за його бажанням не відповідає Конвенції Міжнародної організації праці (МОП) №158 "Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця" 1982 року, ратифікованої Україною у 1994 році, згідно з якою трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов'язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства, установи чи служби.

Ратифікована Україною у 2006 році Європейська соціальна хартія також передбачає "право всіх працівників не бути звільненими без поважних причин для такого звільнення, пов’язаних з їхньою працездатністю чи поведінкою, або поточними потребами підприємства, установи чи служби".

Водночас, парламентські експерти зауважують, що надмірна індивідуалізація умов трудового договору (зокрема, щодо оплати праці, робочого часу, компенсаційних та гарантійних виплат тощо) несе ризики дискримінація у сфері праці.

Це пояснюється тим, що такий підхід, наприклад, у сфері оплати праці дозволяє роботодавцю встановлювати працівникам за однакову роботу різну оплату праці, включаючи різні розміри заробітної плати, надбавок, доплат, премій тощо, а у сфері робочого часу – встановлювати різні умови залучення працівників до надурочних робіт, робіт у святкові, неробочі та вихідні дні.

Автор: Михайло Орлюк