Кабмін затвердив енергетичну стратегію до 2050 року
Кабінет міністрів схвалив Енергетичну стратегію України до 2050 року.
Як повідомляє пресслужба Міністерства енергетики, схвалений документ відображає цілі Європейського зеленого курсу та базується на принципах комплексного підходу до формування та реалізації політики у сфері енергетики.
За словами очільника міністерства Германа Галущенка, передбачені стратегією цілі планується досягти шляхом розвитку атомної генерації, відновлюваних джерел енергії, модернізації та автоматизації систем передачі та розподілу.
У Стратегії, зокрема, враховані:
- наслідки повномасштабної війни російської федерації проти України, посилення ролі енергетичної безпеки та зміцнення стійкості енергосистеми;
- результати приєднання ОЕС України до європейської мережі операторів системи передачі електроенергії (ENTSO-E) та поглиблення інтеграції енергетичної системи України в загальноєвропейську;
- наявність новітніх технологій (зокрема виробництво та використання водню в енергетичних цілях, малі модульні ядерні реактори, установки зберігання енергії тощо), технічні зміни в енергетичному секторі, світові тренди та інноваційні рішення, вимоги до екологічної безпеки згідно з нормами ЄС та прийнятим зобов’язанням України;
- міжнародні зобов'язання України щодо енергоефективності та використання ВДЕ, зменшення викидів парникових газів тощо;
- децентралізація генерації електроенергії по всій території країни для поліпшення стійкості та надійності енергозабезпечення.
Стратегія передбачає досягнення Україною вуглецевої нейтральності енергетичного сектору до 2050 року.
В Україні мають з'явитися 20 малих модульних атомних реакторів, які обіцяє побудувати американська компанія Holtec International спільно з "Енергоатомом". Причому перший з них планують побудувати вже у 2029 році, як випливає з угоди про співробітництво між двома компаніями, підписаної 21 квітня. Коментуючи підписання документу, міністр енергетики Герман Галущенко заявив, що модульні реактори "дадуть можливість замінити зруйновані російськими атаками теплоенергетичні потужності й досягнути цілей декарбонізації".
Згідно з розрахунками, яке здійснили в рамках свого дослідження експерти DIW, станом на 2020 рік прогнозована вартість будівництва модульних реакторів становить 6312 доларів США за кіловат потужності. Таким чином, лише розрахункова вартість реактора потужністю у 160 мегават за цінами 2020 року становить більше мільярда доларів США. "Ці цифри приблизні і не містять навіть вартості кредитів на будівництво".
Згідно з розрахунками експертів, на першому етапі, коли ММР вийдуть на ринок, вони будуть дорожчими за собівартістю виробленої енергії, ніж нинішні великі атомні реактори. А дешевшими вони можуть стати лише тоді, коли виробництво окремих модулів, з яких вони складатимуться, набуде великих промислових масштабів, а саме тисяч штук. Коли це станеться, не береться прогнозувати ніхто.
Aатомна енергетика - найдорожчий за обсягом необхідних інвестицій і найскладніший з точки зору практичної реалізації вид виробництва електроенергії. "У Європі середня тривалість будівництва ядерних реакторів становить понад 10 років, бюджети часто значно вищі, ніж передбачалося проєктом. Перші модульні реактори, які вже збудували у Китаї і Росії - не виняток. Ці об'єкти зрештою, лише за офіційними даними, у три-чотири рази перевищили власний кошторис".