Індія досягає технологічної межі обсягів переробки російської нафти, – Bloomberg
Гігантські нафтові танкери, які вивантажують свої вантажі на два нафтопереробні заводи на південно-східному узбережжі Мумбаї, ще рік тому майже напевно перевозили нафту від одного з десятка основних постачальників – Близького Сходу, США й Західної Африки. Сьогодні нафта, швидше за все, російська.
Як пише Bloomberg, за даними аналітичної компанії Kpler, на Росію припадало 46% імпорту нафти в Індію минулого місяця, що є приголомшливим стрибком порівняно з менш ніж 2% до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, передає enkorr.
В абсолютному вираженні травень став найвищим. Китай також узяв набагато більше російської сирої нафти за останній рік, а імпорт побив рекорди, але саме Індія, стратегічний партнер США, втрутилася, щоб підтримати російську економіку.
Питання полягає в тому, чи може тривати цей ажіотаж закупівель, оскільки знижки для Індії звужуються, але фінансовий тиск на Кремль зростає.
Поточна зміна влаштовувала Кремль, який шукав нові ринки, оскільки західні покупці й відомі нафтотрейдери відступають. Це також спрацювало на користь Індії, яка прагне розкупити дешевше паливо, щоб стримати інфляцію. У квітні середня вартість російської нафти, що постачається до берегів Індії, становила $68,21 за барель, а саудівська нафта коштувала $86,96.
"Індійські нафтопереробники вийшли на найвищий рівень і вийшли за межі того, що ми вважали можливим. Вони швидко замінили сорти, схожі на Urals, яких ми очікували, але також відмовилися від інших сортів, крім цього", – сказав керуючий директор зі стратегії та аналізу Petro-Logistics Джамал Куреші.
Хоча аналітики, які використовувалися для визначення оптимальної сировини для нафтопереробних заводів, здебільшого вказували на російську суміш Urals, жоден із цих двох заводів ніколи не був розроблений для використання російських барелів. Підприємство Bharat Petroleum Corp. Ltd, або BPCL, було побудовано для переробки внутрішньої індійської нафти, яка містить менше сірки, ніж російська.
Більше російських барелів означало б виробляти більше мазуту, шламової нафти, яку часто продають за зниженими цінами. Або дороге перепрофілювання, за яке керівники, опитані Bloomberg, хочуть братися.
"Нафтопереробники на цьому етапі не шукають жодних змін у конфігурації", – сказав технічний директор у державній компанії Engineers India Ltd., яка консультує такі проєкти, Раджив Агарвал.
Нафтопереробний завод BPCL у Мумбаї, наприклад, не має коксувальної установки – установки, яка дозволяє переробляти більш важку сірчисту нафту, як у Росії, тому приблизно десята частина переробленої нафти є російською, сказав один із керівників на умовах анонімності. Це менше, ніж на деяких нових заводах, де цей показник досягає 40%.
Конфігурації нафтопереробних заводів, із його слів, були найбільшим обмежувальним чинником разом зі страхом занадто сильно залежати від джерела постачання, яке може бути перервано у разі посилення санкцій. Це збереже будь-яке потенційне збільшення до 2% або 3%.
