Після провалу місії на Місяць "Роскосмос" скоротить половину штату
Під скорочення може потрапити приблизно половина співробітників центрального апарату "Роскосмосу" – 300 із 600 співробітників, пише російська газета "Ізвєстія" із посиланням на три джерела.
За словами одного з них, звільнених із центрального офісу працівників можуть перевести до "Об'єднаної ракетно-космічної корпорації" (ОРКК) та інших дочірніх організацій, що дозволить зменшити витрати на персонал "як мінімум на папері". При цьому фізично звільнені співробітники продовжать перебувати у "Роскосмосі" та займатися своїми завданнями.
"Витрати по лінії фонду оплати праці становлять значну частку витрат центрального апарату, а сам фонд не безкінечний. Пояснити це дуже легко: ринок пускових послуг для нас закритий, супутникобудуванням ми ніколи похвалитися не могли, американських туристів за гроші вже не возимо, а інших у нинішній ситуації не знайти. Тобто всі напрямки заробітку валюти для "Роскосмосу" закриті", – пояснює співрозмовник видання.
Така практика працевлаштування співробітників "Роскосмосу" існувала у Федеральному космічному агентстві, яке було розформовано у 2015 році, а також у перші роки роботи держкорпорації, коли її штат складав 150 осіб.
"Об'єднану ракетно-космічну корпорацію" створили у 2014 році на базі НДІ космічного приладобудування. У грудні 2016 року 100% її акцій було передано "Роскосмосу". Наразі ОРКК виконує лише одну функцію – власника акцій галузевих підприємств держкорпорації.
У "Роскосмосі" заявили, що рішення про звільнення співробітників центрального офісу поки що не ухвалене.
Водночас у "Роскосмосі" готуються до "серйозних чисток" серед топменеджерів після провалу місії на Місяць. У відставку можуть відправити першого заступника гендиректора Олександра Іванова, який відповідає за всю технічну частину держкорпорації, а також заступника гендиректора з космічних комплексів та систем Михайла Хайлова.
Відповісти за провал місячної місії можуть також безпосередні виконавці – вчені та програмісти з НУО Лавочкіна, які обслуговували запуск апарату "Луна-25", а також співробітники Інституту космічних досліджень РАН, які розробляли наукову програму експедиції.
