Росія закупила більше бойових компонентів техніки на Заході, ніж у Китаї
Російський імпорт товарів подвійного призначення, які підпадають під санкції США та їхніх союзників, з січня по жовтень минулого року становив майже $9 млрд – лише на 10% нижче за рівень, який передував повномасштабному вторгненню Росії в Україну в лютому 2022 року.
При цьому аналіз показників російської торгівлі показав, що за перші 10 місяців минулого року західні компанії поставили 48% бойових компонентів, що перевищує 45% Китаю. Такі висновки містяться в доповіді "Проблеми забезпечення експортного контролю", складеній міжнародною робочою групою санкцій проти Росії (група Єрмака-Макфола) та Київською школою економіки, передає The Moscow Times.
Список виробників товарів подвійного призначення, отриманих Росією 2023 року, очолює американський напівпровідниковий гігант Intel. За ним слідує китайська Huawei.
Далі до топ-10 входять американські компанії Analog Devices, AMD, Texas Instruments, IBM та Dell.
Таким чином, майже половина "бойових" товарів, закуплених Росією протягом перших трьох кварталів 2023 року, припадає на частку виробників, штаб-квартири яких розташовані в країнах, які ввели експортний контроль, пише Politico.
Для продовження активної фази бойових дій в Україні, особливо в частині повітряних атак, Росія гостро потребує мікрочіпів, датчиків і навігаційних систем. Вони необхідні для поповнення запасів озброєнь, таких як гіперзвукові ракети "Кинжал" або розвідувально-ударні дрони, у тому числі безпілотники іранського виробництва "Шахед".
Серед держав, у яких виробляються, продаються та поставляються до Росії подібні компоненти, лідируючі позиції займають Китай, Гонконг, Туреччина та Об'єднані Арабські Емірати.
США та Євросоюз посилюють дипломатичний тиск на ці держави з метою припинити експорт товарів подвійного призначення. Однак автори доповіді стверджують, що західна коаліція має робити більш серйозні зусилля, зокрема, вимагати більш ретельно контролювати використання продукції від самих компаній-виробників.
У рекомендаціях авторів звіту містяться пропозиції щодо способів тиску на уряди та технологічні корпорації з метою стимулювати їх до створення процедур, які не дозволять оминати санкційні вимоги. Так, якщо дипломатичні зусилля не допомогли переконати треті країни відмовитися від допомоги Росії в обхід санкцій, на ці країни або на конкретні товари, що поставляються в них, повинні бути накладені торгові квоти.
Правоохоронним органам рекомендується розслідувати випадки корпоративних порушень та штрафувати відповідальних за них осіб, особливо на території ЄС, де відповідальність за їх реалізацію повноважень щодо дотримання санкцій залишається на розсуд держав-членів Союзу.
Наприкінці грудня президент США Джо Байден підписав указ, що дозволяє вводити вторинні санкції проти банків, що знаходяться в різних країнах, які проводять операції з оплати товарів, які західні країни заборонили постачати до Росії.
Йшлося про банки, що проводять транзакції з товарами військового та подвійного призначення, такі як: мікрочіпи, машинне обладнання, що використовуються для виготовлення зброї хімічні речовини, шарикопідшипники, оптичні системи.
Основними центрами реекспорту в Росію, крім Китаю, Гонконгу, Туреччини та ОАЕ, стали також Марокко, країни Центральної Азії та Закавказзя.
Як зазначали джерела Financial Times, російські спецслужби витратили "значні зусилля та час", щоб знайти способи обходу санкцій та заходів експортного контролю.
