Росія імпортувала західних чипів на $4 мільярда. Було задіяно 6000 підставних компаній

Росії вдалося обійти заборону на поставки західних напівпровідників, які можуть бути використані для озброєнь. Так, у четвертому кварталі 2023 року їхній імпорт практично зрівнявся з імпортом наприкінці 2021 року.

Про це йдеться в розслідуванні The New York Times на підставі аналізу майже 800 тис. товарних партій, митних, корпоративних та санкційних даних, передає The Moscow Times.

Для забезпечення закупівель була створена величезна мережа підставних компаній, а значна частина чіпів надходила через Гонконг.

Однак, як зазначається, цього року постачання через Гонконг та Китай, інший центр паралельного імпорту електроніки, різко скоротилися. Свою роль могло зіграти посилення санкцій США, яке стало загрожувати потраплянням до чорного списку банкам, які обслуговують розрахунки за подібні операції.

За період з початку повномасштабної війни Росії проти України понад 6 тис. фірм забезпечили поставки до Росії заборонених чипів майже на $4 млрд.

Хоча американські та європейські виробники, дотримуючись санкцій, не працюють з Росією, посередники підключаються після того, як чипи потрапляють до міжнародних дистриб'юторів – у Гонконгу, Китаї, Туреччині, Індії, Сербії та Сінгапурі.

Якщо в якійсь із фірм виникають складності або її починають підозрювати в роботі на Росію, на її місці відразу виникає інша, нерідко з тими самими власниками.

Деякі, втім, працюють уже давно й належать російським бізнесменам. Зокрема фірми, зареєстровані в гонконгському офісному центрі за адресою Bonham Strand, 135; через них пройшли чипи на десятки мільйонів доларів. У червні в офісі 704, де повинні бути дві з них, Olax Finance і Rikkon Holding, нікого не було, він виглядав безлюдним.

Загалом до 2022 року в цьому офісному центрі було 11 фірм, вдасниками яких є Алексєй Чиченєв та Міхаіл Виноградов. До повномасштабної війни лише дві були пов'язані з продажем чипів до Росії.

Одна з них, Kvantek, у другому півріччі 2021 року продала напівпровідників на $4,1 млн двом російським компаніям. Роком пізніше за майже такого самого обсягу продажів у неї було вже чотири клієнти, а в гру вступили й інші фірми Чиченева та Виноградова. Так, Saril Overseas у другому півріччі 2022 року продала заборонених до постачання чипів на $7 млн петербурзькому імпортеру електроніки "Стаут". Загалом "Стаут" отримав від компаній з Bonham Strand 135 санкційної продукції більш ніж на $21 млн.

У липні 2023 року США та Велика Британія внесли "Стаут" до чорного списку за поставки для військових підприємств. У числі поставки електронного обладнання, яке компанія вказувала публічно – лише картриджі для принтерів, проте електронна адреса для контактів у картці "Стаута" в реєстрі СПАРК збігається з доменом великого постачальника електронних компонентів "ОЕС Спецпоставка". Офіси цих компаній знаходяться через дорогу на одній вулиці, серед офіційних замовників – великі науково-технічні та виробничі підприємства, основна номенклатура – ​​лазерні та оптичні системи.

У лютому 2024 року "ОЕС Спецпоставка" потрапила до списку санкцій ЄС разом зі "Стаутом", а також компаніями "Фрегат", "Чіпдевайс" та "Ленінградські лазерні системи", на роботу з якими переключилися фірми Чиченева та Виноградова.

Усі ці петербурзькі компанії пов'язані загальними власниками та доменними іменами. США також запровадили проти них санкції.

У четвертому кварталі 2023 року до Росії, згідно з митними даними, було імпортовано майже стільки ж заборонених чипів, що й двома роками раніше, в останньому довоєнному кварталі. Проте в січні-травні цього року поставки сучасної мікроелектроніки через Гонконг впало на 28%, а через Китай – на 19%, свідчать дані Міністерства торгівлі США.

Як повідомлялося, з 1 липня Китай запровадив експортний контроль для широкого асортименту продукції, яка може використовуватись у військовій промисловості та товарів подвійного призначення.

Тепер для експорту цієї продукції потрібен дозвіл Міністерства комерції КНР (наприклад, для авіації та космонавтики), або ліцензія на експорт товарів подвійного призначення (наприклад, для обладнання та технологій виробництва жароміцних сплавів).

Нові вимоги запроваджуються для всіх експортерів, але вони вже ускладнили доставку до Росії промислового обладнання та техніки, скаржаться російські імпортери. Деякі з них уже зіткнулися через це із проблемами, писали російські ЗМІ.

Автор: Галина Ялівець