Нацбанк пропонує змінити назву розмінної монети: замість "копійки" буде "шаг". Навіщо це потрібно?
Національний банк України ініціює зміну назви розмінної монети "копійка" на "шаг" для відновлення історичної справедливості та посилення національних традицій у грошовому обігу України.
Про це заявив голова Національного банку Андрій Пишний під час пресзаходу, передає Укрінформ.
"Сьогодні Національний банк ініціює заміну обігу назви "копійка" на питомо історичну назву "шаг", – сказав Пишний.
За його словами, ініціатива спрямована на відновлення історичної справедливості, сприяння дерусифікації та підкреслення національних традицій у грошовому обігу України.
Для реалізації ініціативи Нацбанк пропонує внести відповідні зміни до законодавства, зокрема до закону України "Про Національний банк України" та інших нормативних актів.
Нацбанк запевняє, що поступове введення в обіг монет, номінованих у шагах, не вплине на інфляцію, оскільки не передбачається збільшення обсягів готівкових грошей в економіці.
Пишний сподівається: якщо суспільство підтримає ініціативу, а Верховна Рада ухвалить необхідне законодавство, карбувати шаги почнуть вже наступного року.
Зокрема, у 2025, за словами Пишного, згідно з попередніми планами, в Україні мають викарбувати 20 млн монет номіналом 50 копійок. Голова НБУ хоче, щоб це були вже монети у 50 шагів.
Експерти та історики підтримують зміни. Зокрема, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Андрій Бойко-Гагарін зазначає, що "шаг" для позначення дрібної монети є суто українською назвою для дрібних монет, тому її повернення до сучасного грошового обігу – логічне та науково обґрунтоване.
2 вересня в Україні відзначається День гривні.
2 вересня 1996 року Національний банк України ввів у обіг гривню, що стало завершальним етапом грошової реформи в країні. Цього року Україна відзначає 28 річницю цієї важливої події, яка ознаменувала створення власної грошової системи незалежної держави та стала символом її фінансового суверенітету.
На ніщій московії довгу срібну гривню рубали на декілька частин - на "рублі" - так з'їявився "рубль" - як відрубок гривні
... ну і копійка від відрубка
болота і сокири - дікарьйо і ніщета
Це як при льоні брежневі - ВСЕ в ссср належало льоні брежневу крім мавзолея леніна...
тоді брежнев видав закон замінити лише ОДНУ літеру в назві "лЕнін" на "лЁнин" 🤣
лишев смартфоні???другого пояснення в такий важкий час не бачу.
як еа сертифікації авто з за кордону, на підпорядкуванні тютюну, спирту, на закупках компютерних програм для держави, програм містобудування,
на дозволах негабаритних перевезень....
все для того щоб хтось зрубав докуя бабла на особистий карман.
бож ***, на часі.......
а призовники їдять обід з обрізаних поліетеленових бутилок...
Через яр,
Через гору, серденько,
На базар.
Продавала бублики
Козакам,
Вторговала, серденько,
П'ятака.
Я два шаги, два шаги
Пропила,
За копійку дудника
Найняла.
Заграй мені, дуднику,
На дуду,
Нехай своє лишенько
Забуду.
Отака я дівчина,
Така я!
Сватай мене, серденько,
Вийду я.
Т.Г. Шевченко
У XI столітті 1 гривня кун = 20 ногатам = 25 кунам = 50 резанам = 150 верівцям
у XII столітті 1 гривня кун = 20 ногатам = 50 кунам (причому куна зменшилася вдвічі)
у Хорватії і зараз КУН , тому що хорвати прийшли з словʼянських Карпат
Шаг - украинское название польско-литовской серебряной монеты XVII-XVIII вв. стоимостью в три гроша (трояк), выпускавшейся с 1528 года. На Руси 1 шаг соответствовал 2 копейкам, в результате чего название перешло на медную российскую монету достоинством в 2 копейки.
Грош, або гріш (від https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0 лат. grossus denarius - «товстий денарій», https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0 італ. grosso, https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0 фр. gros, https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0 англ. groat, https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0 нім. Groschen, https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0 чеськ. groš, https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0 пол. grosz, https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0 угор. garas) - назва https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B0 монет різних країн і часів, що вперше були викорбувані в торгових містах-республіках Північної Італії наприкинці XII століття під назвою гроссо і набули значного поширення в заальпійській Європі після того, як в 1266 році у https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE Французькому королівстві почали карбувати https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88 турський грош , а з 1300 року в https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B5%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE Богемському - https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88 празький грош .
Поява в XIII столітті в Європі монети типу грош знаменувала завершення 400-літнього періоду, що називається нумізматами «добою денарія» і початок більш ніж 300-літньої «доби гроша», що тривала до початку XVI століття, коли в Європі зявився новий еталон великої срібної монети - https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80 талер .
Грош став першою масовою срібною монетою, що з'явилась на додачу до https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B9 каролінзького денарія , який з VIII століття був фактично єдиною монетою, що масово карбувалась в Європі. Протягом чотирьохсот років місцеві аналоги каролінзького денарія дуже знецінились через поступову втрату вмісту срібла і фактично перетворились з срібної на https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8 білонну монету . Грош вигідно відрізнявся від денарія значно вищою пробою срібла і більшою вагою (звідки пішла його назва https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0 лат. grossus denarius - товстий денарій), що дозволило монеті швидко набути популярності і на декілька століть стати головною срібною https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A2%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B0&action=edit&redlink=1 «торговою монетою» Європиhttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%BE%D1%88#cite_note-1 [1] .
Завдяки масовому карбуванню з 1300 року якісного «https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88 празького гроша », грош отримав широке застосування також в країнах Центральної та Східної Європи, де з часом почали карбуватись його місцеві аналоги. В українській і білоруській мовах від його назви утворений загальний термін «https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%BE%D1%88%D1%96 гроші ».
Я тобі достатньо "московських наративів" виклав?
Бі "гріш" це було "півшага" у 17 столітті в Україні!!
Ти ж пропонуєш запровадити нове слово "гріш", яке походить не від слова "гроші" (як напр. грошовий чи безгрошів'я), а напряму від німецького "groschen", тобто будуть два подібних слова з подібним, але не ідентичним значенням, що може призвести до плутанини. Тому якщо вже вибирати, то краще вибрати унікальну назву, яка ще не використовується і яку ні з чим не сплутаєш, тобто шаг
Ця зміна назви покращить життя дюдей чи може стан економіки?
Але зміна будь якої назви тягне за собою витрати, щоб десь щось замінити, потрібні кошти.
Від початку грошової реформи в Україні проклинав її "аццов і матєрєй" за "капєйку".
Бо де "капєйка", там і "рубль", але "рубль" - там і "рускімір".
За моїми спостереженнями, касиркам з АТБ знадобилося до 20 років, аби перестати просити "рубль". Навіть носив у гаманці кілька монет - "1 рубль", і давав їх на прохання "дати рубль". І на обурення: "чьто ви мнє дайотє?" відповідав: "що просите, те й даю".
алеа деПерший курс НБУ долара до нової української валюти був, як зараз пам'ятаю, 1,76 грн. за 1 долар.
Сьогодні, грубо, 41,06 грн. за долар.
Тобто за 28 років національна валюта знецінилася в 23,3 рази . . . No comments.
Так, я розумію - то фінансова криза 1998-го, то революція 2004-го, то революція 2014-го, то війна . . . Але, все ж, гривня, на превеликий жаль - то не історія успіху поки що. Сподіваємося, у майбутньому щось зміниться на краще.
1. Або лізти в дурні борги, за принципом сніжного кому (піраміди)
2. Або жити "по коштам", але дуже-дуже бідно і всі проблеми вирішувати виключно повільним зростанням продуктивності праці, а це на довгі роки і десятиріччя.
А так, обвалив курс гривні, імпорт став дорожче, експорт дешевше і товари твоєї країни, хоч і хренові, але дешеві, на ура пішли за кордон, заводи якось працюють, люди пайку отримують, всім +/- терпимо. А якщо євро то що - курс не обвалиш, валюта дорога при неефективній економіці, твої дорогущі товари нікому не потрібні, а жити хочеться, значить береш борги, бо ж зарплати бюджетникам, велике будівництво, армія при скаженому сусіді і т. п. Знижувати витрати на виробництво товарів і / або підвищувати їх якість складно - то ж треба освіту населенню європейську, технології світового рівня, корупційну ренту з усього прибрати і так далі. То довго, складно, болісно і не факт, що вийде . . .
Тому Україні перехід на євро не світить ще років 20-30 після вступу до ЄС (яке теж буде не раніше, ніж років через 5-10-15). Гривня - наше все.
....
І рубь, і карбованець і гривню і що завгодно можно звинуватити у бідах , а ще замакитрити голови нумірологією, зірками, таро, ведичним православ'ям та казначим
Цікаво, Пишний читав взагалі, чим по закону повинен займатися Нацбанк...
Коли Нацбанку нічого робити, він...!
А давайте потужно розпиляєм міл'ярда два-три на потужну ініциативу!!
Чого ж там
переддефолтний стангрошей куди нема подіти ))))Зараз саме велике Крадійництво #2 , щоб вже путлєру доповісти мовляв цей раз точно агрохамія доб'є Державу!!!
Потужні незламні діжиталізовані дибілиииии!!!
Але ще був в Україні "шеляг".
Шеляг становив 1/3 польсько-литовського гроша; в російській валюті 2/3 копійки.
Післяслово: а розмір земельних ділянок раз і назавжди перевести у міжнародну метричну систему мір - "ар" та "гектар".
Шкода, що не раніше. Мені копійки уже й не попадаються, або карткою розраховуючи, а якщо готівка, то більшість округляє.