Лагун намагається списати 11 мільярдів боргів. Суд повторно відмовився відкрити справу

Суд повторно відмовився відкрити провадження про банкрутство за заявою ексвласника "Дельта Банку" Миколи Лагуна.

Відповідне рішення Господарський суд міста Києва ухвалив 9 вересня, повідомляє пресслужба Національного банку України (НБУ).

Лагун просив суд визнати його неплатоспроможним і списати його борги. Відповідно до проєкту плану реструктуризації боргів Лагуна, яким він доповнив свою заяву до суду, з загальної суми його заборгованості в розмірі 12,64 млрд грн списанню підлягає 10,75 млрд грн, що становить 85% від загальної заборгованості.

Як вказав боржник у своїй заяві, в тому числі він заборгував 5,54 млрд грн "Ощадбанку" та 1,42 млрд грн – "Укрексімбанку".

Як зазначається в ухвалі суду, пропозиція Миколи Лагуна із реструктуризації боргу не відповідає закономірним очікуванням кредиторів, серед яких два державних банки.

"За оцінкою суду, обставини справи загалом не свідчать про добросовісність поведінки боржника, а також про те, що боржник прагнутиме компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та вживатиме заходів для задоволення їх вимог", – зазначається у повідомленні.

Як Лагун намагається списати свої борги у судах?

Микола Лагун з 2022 року фактично проживає за кордоном, а на території України перебуває в розшуку.

У серпні 2023 року Микола Лагун звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про відкриття провадження у справі про власну неплатоспроможність, однак суд відмовився відкрити справу.

Лагун оскаржив ухвалу Господарського суду міста Києва в суді апеляційної інстанції. Північний апеляційний господарський суд 28 лютого 2024 року скасував попередню ухвалу і відправив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Національний банк оскаржив це судове рішення у Верховному Суді. Верховний Суд 25 червня 2024 року частково задовольнив касаційну скаргу Нацбанку, визнавши його заставним кредитором відносно боржника, що обумовлює його статус учасника у справі. Водночас Верховний Суд залишив без змін резолютивну частину постанови Північного апеляційного господарського суду, тому справу знову розглядав Господарський суд Києва.

Як Лагун виїхав з України та у чому його підозрюють?

Як повідомлялося, Лагун зміг виїхати з України завдяки рішенню Печерського районного суду Києва, ухваленому у листопаді 2021 року. Тоді суд вирішив, що Лагун нібито добросовісно виплачує багатомільярдну заборгованість перед державними банками, перераховуючи частину своєї офіційної зарплати, отриманої у пов'язаній з ним же компанії. У жовтні 2023 року Лагуна оголосили у розшук.

Нагадаємо, у жовтні 2021 року Офіс генпрокурора повідомив Миколі Лагуну про підозру у розтраті понад 1 млрд грн коштів "Дельта Банку". Однак Печерський районний суд Києва відмовився задовольнити клопотання прокуратури про арешт Лагуна з альтернативою застави в 1 млрд грн, обравши для нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

"Дельта Банк" було визнано неплатоспроможним 2 березня 2015 року, тоді ж до банку було введено тимчасову адміністрацію. Рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Нацбанк ухвалив 2 жовтня 2015 року.

За оцінкою Фонду гарантування вкладів фізосіб, орієнтовні загальні втрати кредиторів внаслідок доведення до банкрутства "Дельта Банку" становлять понад 24,5 млрд грн. Фонд гарантування в судах намагається стягнути з Лагуна, а також інших колишніх посадовців фінустанови 22,86 млрд грн завданих збитків. 

Найбільшими акціонерами "Дельта Банку" на початок 2015 року були Микола Лагун (70,61%), який також очолював наглядову раду банку, та Cargill Financial Services International, Inc. (29,39%).

Згідно з даними Нацбанку України, на 1 січня 2015 року за розміром загальних активів "Дельта Банк" посідав 4 місце (60,3 млрд грн) серед 158 банків, що діяли на той момент.

В Україні Миколі Лагуну належали "Дельта Банк", "Омега Банк", "Астра Банк" та "Кредитпромбанк", а також білоруський "Дельта Банк". Усі вони у стані ліквідації, за винятком "Астра Банку", який був проданий Фондом гарантування вкладів ф

Автор: Михайло Орлюк